Обов’язкова складова успіху? Сім міфів про емоційну компетентність
Наталя Кадя: «Емоційна компетентність потребує зусиль, навичок та постійного аналізу» (Фото:annas.stills.gmail.com/Depositphotos)
Найбільший міф: розвинути емоційну компетентність дуже легко
Як і будь-яке популярне поняття, тема емоційної компетентності буквально обростає міфами і легендами, як щодо самого визначення поняття, так і до її універсалізації використання — всім, обов’язково, всюди, тільки так і не інакше.
Підготувала шпаргалку, щоб дещо розвіяти популярні міфи.
Емоційна компетентність: міфи та правда
1. Здібності до розвитку емоційної компетентності можуть бути лише вроджені.
Деякі люди стверджують, що здатність розпізнавати, відчувати емоції свої та інших — вроджена риса. Тобто «емоційний інтелект» або у вас або є, або ні. Насправді емоційна компетентність — це навичка, яку можна і потрібно розвивати самостійно.
Практикуючи самоусвідомлення, самомотивацію, спрямовуючи свої емоції та регулюючи свої емоційні реакції ви зможете розвинути емоційну компетентність з нуля.
Почніть з вивчення свого словникового запасу для конкретного визначення емоцій, звертайте увагу на те, як ви відчуваєте і можете назвати свої емоції в той чи інший момент часу, як це роблять інші, навчіться відслідковувати ваші тригери.
2. Ви можете стати успішним лише з високим рівнем Емоційної компетентності.
Останнім часом тема емоційної компетентності розглядається як обов’язкова складова успіху. Насправді, незважаючи на рівень, емоційна компетентність — можливий, але не визначальний компонент успішної кар'єри чи взаємодії з іншими. Будемо чесні — Стів Джобс та Ілон Маск продемонстрували, що успішну кар'єру, визнання та любов мільйонів можна здобути без високорозвиненої емпатії чи співчуття до своїх команд.
Існує безліч способів побудувати успішну команду
Існує безліч способів та шляхів побудувати успішну команду, компанію та кар'єру. Не завжди емоційна компетентність призводить до успіху. У Journal of Applied Psychology викладено вичерпний мета-аналіз, який показує, що немає широкої кореляції між емоційним інтелектом і продуктивністю роботи.
3. Емоційний компетентність це про «здоровий глузд».
Існує думка, що емоційний інтелект — це просто модний термін для того, що більшість називає «здоровим глуздом». Проте здоровий глузд — це здатність мислити і поводитися раціонально і приймати правильні рішення, в той час, як емоційна компетентність потребує зусиль, навичок та постійного аналізу, щоб розуміти емоційну поведінку як власну, так і інших — і причини, що лежать у її основі.
Крім того, навіть найпростіші навички емоційної компетентності потребують вмінь та зосередженості на емоційних процесах, і не всі освічені та розумні люди володіють ними за замовчуванням.
4. Контролювати свої емоції — реально і легко.
Звісно, було б чудово, якби ми могли регулювати свої емоції, ставлячи на паузу, наприклад, гнів, коли відчуваємо, що втрачаємо контроль. Але емоції вмикають наші природні інстинктивні почуття, які є відповіддю на конкретну ситуацію чи подразник, та одразу запускають складні хімічні процеси нашого мозку. Тому емоції контролювати неможливо.
Що ми можемо контролювати, то це нашу реакцію на ці емоції. Ми можемо впливати на свої емоційні стани.
Усвідомлюючи, як емоції впливають на нас, аналізуючи наші звичні думки та патерни поведінки, ми можемо запобігати тому, щоб емоції змушували нас вести себе ірраціонально і неконтрольовано.
5. Емоційні люди мають розвинуту емоційну компетентність від природи.
Якщо ви — та людина, яка може легко розплакатися від сумного фото чи відео, це, скоріше, ознака того, що у вас розвинута емпатія і ви можете легко переймати на себе почуття інших. Але це не свідчить про розвиток емоційної компетентності.
Емпатія — це цінний інструмент, але всього лиш одна навичка з цілого ряду необхідних для високого рівня емоційної компетентності.
Розвинута емоційна компетентність вимагає спершу розуміння того, як працюють ваші емоції та емоції інших, а потім — ефективного управління емоційними реакціями для досягнення ваших особистих цілей.
6. Розвинути емоційну компетентність дуже легко
Це найбільший міф. Розвиток цієї навички є одним з найскладніших завдань, з якими ви коли-небудь стикалися.
Задумайтесь: ми вже народжуємося з емоціями, наша емоційна поведінка зараз — це вже роки набутого досвіду.
Ми з вами на практиці знаємо, наскільки важко впровадити зміни в нашу звичну поведінку, навчитися новому, розвинути нову звичку. Тому зміна звичних патернів емоційних реакцій є дуже складним та тривалим процесом, який потребує постійного аналізу, сфокусованості та практики.
7. Люди з високою емоційною компетентністю завжди є найкращими лідерами.
Коли ми говоримо про емоційну компетентність, це, як правило, має суто позитивну конотацію. Та незважаючи на позитивний потенціал емоційної компетентності, вона може бути використана керівниками для експлуатації, залякування чи маніпулювання командою.
Адже коли ви можете контролювати свої емоційні реакції, ви можете приховувати свої справжні почуття. А коли ви розумієте, що відчувають інші і можете управляти їхніми емоційними станами, ви здатні змусити їх діяти проти їх власних інтересів.
Тому розуміння, що емоційна компетентність може бути зі знаком «-» — це ще одна причина для вас розвивати власний емоційний капітал — щоб захистити себе від деструктивного управління і маніпулятивної взаємодії з іншими.
Текст публікується з дозволу авторки
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV
Більше блогів тут
