Прислухайтеся до себе. Що таке токсичний позитив і чому він шкідливий

22 вересня 2021, 09:05

У результаті агресивного маркетингу позитивна психологія втрачає свою глибину й сенс

«Усе, що відбувається, — на краще», «поглянь із хорошого боку», «будь позитивнішим», «просто прийми рішення бути щасливим»… Ці та інші надихальні заклики в США всюди: на стінах в офісах і в приймальнях лікарів, на продуктах і в соціальних медіа. Вони ж виявляться першою реакцією багатьох людей, якщо ви зважитеся поділитися будь-якої бідою у своєму житті. Посил тут простий: думайте про хороше, й у вашому житті відбудуться позитивні зміни.

Відео дня

Позитивна психологія, популярна в США і в усьому світі і застосовувана в психотерапії, може бути корисною, допомагаючи людям зосереджуватися на позитивних аспектах свого життя й бути стійкішими до стресу. Однак у результаті спрощення й агресивного маркетингу вона, як і більшість ідей, утрачає свою глибину й сенс. Зрештою, це стає «токсичним позитивом», який визначають як «надмірне й неефективне узагальнення щасливого, оптимістичного стану в усіх ситуаціях».

У своїй книзі Емоційна гнучкість: Як навчитися радіти змінам й отримувати задоволення від роботи й життя, у виступах на TED і в інтерв'ю Сьюзен Девід, відома психологиня з Гарвардської медичної школи, розповідає про те, як «токсичний позитив» шкодить психіці людини та стосункам з іншими людьми. Нижче наведемо аргументи Девід й інших дослідників, які пояснюють, чому варто дослухатися до своїх почуттів, не соромитися сумних думок і не відмахуватися від занепокоєння інших як від негативу.

По-перше, емоції — це дані, говорить Девід у виступі на TED, яке подивилися понад дев’ять мільйонів людей. «Якщо ви відчуваєте лють, коли читаєте новини, то ця лють, можливо, свідчить про те, що ви цінуєте справедливість і чесність, — і дає вам шанс зробити рішучі кроки, щоб змінити своє життя в цьому напрямку. Коли ми відкриті для складних емоцій, ми можемо генерувати відповіді, що відповідають нашим внутрішнім цінностям», — стверджує вона.

Якщо емоції притлумлювати, з ними важче справлятися

Я думаю, що причина різкої неприязні, яку викликає незнайома людина, може бути в тому, що ваша підсвідомість сприймає сигнали, що вказують на небезпеку, яка від неї виходить. Якщо ви відчуваєте напругу й нудоту, щоразу спілкуючись із певною особою у своєму оточенні, це може означати, що ці стосунки шкідливі для вас, і жодні щасливі думки цього не змінять. Інший приклад: чи виникає у вас певне почуття дискомфорту без усвідомлення причини? Якщо ви дозволите собі його усвідомити й пошукаєте причину, то або зрозумієте, що нічого не сталося, або згадаєте, що дійсно потрібно щось зробити. Заборона на негативні емоції означає, що людина рухається життям наосліп.

По-друге, якщо емоції притлумлювати, з ними важче справлятися. У тому ж виступі Девід розповіла про опитування, проведене спільно з колегами, — з більш ніж 70 тис. респондентів третина засуджувала себе за «погані емоції», такі як гнів, і намагалася їх відторгнути. Девід стверджує, що придушення лише підсилює ці почуття, вони займають більше місця у свідомості й чинять більший уплив. Крім того, якщо емоції пригнічувати, їх неможливо правильно визначити—- страх, занепокоєння, відчуття невдачі, печаль і багато інших почуттів стають джерелами стресу, і якщо ми не можемо їх визначити, то не можемо й відповісти належним чином, пояснює психолог.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

З мого досвіду, люди, які схильні відкидати занепокоєння інших і вірити в те, що в їхніх силах перетворювати щасливі думки на реальні події, найменш здатні контролювати власні емоції. Саме вони частіше за всіх вибухають люттю. Моє спостереження підтверджує дослідження, частково профінансоване армією США, яке показало, що придушення власних емоцій робить людей агресивнішими.

По-третє, деякі дослідження демонструють, що придушення емоцій негативно позначається на здоров'ї людини й пов’язане з різними видами хронічних захворювань, включно з раком, і передчасною смертю, хоча сьогодні ці висновки вважають неостаточними. Інше дослідження показує, що прийняття негативних почуттів без їх засудження покращує психологічне здоров’я.

По-четверте, таке ставлення робить людей черствими й нечутливими. В інтерв'ю іншому відомому психологу Брено Браун Девід пояснює, що реакція «просто звертай увагу на позитив» означає, що людина, по суті, говорить: «Мій комфорт важливіший, ніж твоя реальність». Твердження що «на все є своя причина», або віра в те, що думки можуть викликати реальні події, також є формою звинувачення жертви. Девід наводить приклад того, як її батько помирав від раку, звинувачуючи себе, — він уважав, що це відбувається тому, що йому не вистачило віри, щоб жити. Звичайно, у Голокосту й Голодомору були причини, але це не виправдовує їхніх виконавців і не полегшує страждань жертв і втрат близьких. У меншому масштабі, на обставини кожного впливає безліч реальних факторів. Не все у вашій голові!

Партнер моєї найближчої подруги відмовляв їй у праві сумувати або висловлювати будь-яке занепокоєння, кажучи, що «не хоче мати справу з її негативом» — ці стосунки довго не тривали. Неможливо змушувати іншу людину завжди світитися щастям і радістю, щоб вам було добре, і очікувати при цьому тісного емоційного зв’язку.

По-п'яте, «токсичний позитив» створює досить токсичне робоче середовище, стверджує Лора Ґаллахер, тренерка з лідерства й організаційна психологиня. Керівник, який відмовляється навіть слухати про проблеми підлеглих, тому що це все «емоції», і карає за те, що сприймає як «негатив», убиває довіру й підсилює тріангуляцію. Не маючи можливості поговорити зі своїм менеджером, співробітники скаржаться один одному і будь-кому, хто готовий вислухати. Це також викликає у підлеглих відчуття небезпеки: якщо виникає якась проблема, у них немає інструментів, щоб захистити себе та впоратися з цим завданням.

Ґаллахер пояснює, що значною мірою причиною тут є брак емпатії з боку керівництва. «Коли когось щось засмучує, а ваша відповідь — „намагайся бути позитивнішим“, ви, по суті, говорите, що це помилка — відчувати те, що людина відчуває, і ділитися цим із вами. Це заперечує, знецінює та скасовує справжні людські емоції. Це протилежність співчуттю».

Консалтингова компанія McKinsey у своїй доповіді про лідерство за часів кризи стверджує, що колективи, очолювані емпатичними лідерами, досягають більшого успіху в складні часи. «Нездатність реагувати на стрес і травми шкодить людям і може мати жахливі наслідки для організацій».

Компанія рекомендує менеджерам створювати безпечний простір для співробітників, де ті могли б ділитися своїми почуттями й сумнівами, і пропонує керівникам не боятися демонструвати свою вразливість (ніхто не очікує, що в однієї людини будуть усі відповіді), практикувати інклюзивність (щоб кожен відчував себе частиною команди) і піклуватися про людей. «Лідери відіграють вирішальну роль у тому, щоб люди відчували себе почутими, залученими в процес і могли вільно висловлюватися. Вони створюють атмосферу психологічної безпеки, у якій усі могли б почуватися єдиною командою під час кризи».

Альтернатива «токсичному позитиву» — це не діяти під упливом кожної емоції, пояснює Сьюзен Девід. Альтернатива — емоційна гнучкість. Що означає дати собі дозвіл на будь-які почуття, навчитися їх розрізняти та знаходити на них правильний відгук. Це здатність жити в реальному світі і проявляти співчуття до себе та інших. За словами Девід, прийняття емоцій — «наріжний камінь стійкості, процвітання та справжнього, непідробного щастя».

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Більше блогів тут

Показати ще новини
Радіо НВ
X