Експерт з ізоляції. Три поради, як отримати максимум від карантину

30 березня 2020, 20:43

Спитайте себе, яке заняття колись робило вас щасливими

«Експерт із ізоляції каже …», — читаю в одному медіа. Нічого собі, вже є і такий спеціаліст. Хто ще з’явиться у цьому дивному новому світі? Експерти з підвищення/зняття напруги, паніки/антипаніки, приготування гречки, віддаленої роботи, виживання в умовах хаосу… Кожен із нас зараз отримує подібний досвід ізоляції, хочемо того чи ні. А от як ми ним користуємося — це вже залежить. Яким експертом в результаті карантину станете ви?

Відео дня

Від українського санаторію до китайської парти

Для мене ізоляція — штука не нова. Переживши їх вже декілька, і досить таки яскравих, я от тепер думаю, чи можу й собі ще до закінчення цього карантину причепити звання такого експерта. Дозвольте, поділюся з вами своїми висновками з попередніх ізоляцій.

Ізоляція № 1: український санаторій

Здавалося би, проблем ніяких — здоров’ям своїм займаєшся та й відпочиваєш. Воно, може, й так, тільки всі мої офіційні заняття зводилися до двох годин в день. Решта — вільні. Як на зло, я була без компанії і з дуже поганим зв’язком. Ні працювати, ні дивитися серіали не могла. Це халепа.

Це чесна розмова з самим собою, на яку у нас зазвичай нема ні часу, ні сміливості

Рішення: перечитала всього Драйзера в санаторній бібліотеці, підкачала м’язи, поки ходила вниз-вверх по території, списала кілька блокнотів текстами зі спостереженнями.

Результат: голова добряче прочистилася. Під час такого байдикування й монотонності почало з’являтися багато несподіваних ідей. Ті три тижні наодинці з собою допомогли багато чого переосмислити й розставити по поличках.

Ізоляція № 2: центр медитацій на тайському острові

Тут ви можете закотити очі і криво усміхнутися: «Це мрія, а не ізоляція!». А якщо я скажу, що до моря вас не підпускають? Що вам заборонено користуватися телефонами? Що більшість часу доводиться голодним й невиспаним сидіти в позі лотоса, проклинаючи себе за ідею сюди приїхати?

Рішення: зрозуміла, що нікуди не дінешся і треба просто прийняти ситуацію такою, яка вона є. Перестала опиратися. Натомість багато дихала й слухала свої відчуття.

Результат: навчилася спостерігати — за собою і за своїм тілом. Стала повільніша, спокійніша й уважніша до моментів й людей довкола. Дізналася, що все (і найгірше теж) минає, а людина здатна на більше, ніж собі думає.

Ізоляція № 3: сільська школа в Китаї

Я приїхала сюди на літо — вчити маленьких китайців англійської. Думала, що це буде незабутня пригода, а в результаті більшість часу довелося бити байдики і думати, нащо я себе втягнула в дивну авантюру. Ну а як інакше це назвеш, якщо не можна виходити за межі школи, бракує їжі й питної води? Я вже мовчу про Інтернет й зв’язок з Україною.

Рішення: весь вільний час я готувалася до здачі іспиту в німецький університет, практикувала тай-дзи і вигадувала нові рецепти з тих скромних харчів, які в нас були.

Результат: навчилася цінувати дуже прості речі. Як от вівсянку, чисту воду чи можливість вільно піти собі куди хочеш. Після ізоляції в Китаї я почала радіти дрібницям, які раніше навіть не помічала.

А тепер, увага, мораль всіх цих історій — із ізоляції можна мати користь. Набагато більшу, ніж ви собі можете уявити зараз. Але щоби зрозуміти цінність цього карантинного часу потрібен… знову ж таки час. Так, зараз ця вся ситуація виглядає як одне велике непорозуміння, яке зіпсувало нам життя. Ми змушені сидіти в чотирьох стінах і чекати, коли нарешті будемо відновлювати все те, що стало на паузу. Так ось, замість того, щоби чекати, давайте брати з цього періоду максимум користі. Гріх таку можливість втрачати.

Як стати експертом із ізоляції?

1. Уявити, що нема Інтернету

На вечір. На годину. На вихідний день. Скільки витримаєте. І замість того, щоб одразу придумувати собі інші забавки й відволікалки, просто побути з собою. Для багатьох і п’ять хвилин байдикування — це тортури. Одразу накриває цунамі думок, від яких не знаєш куди подітися. Тому ми й не любимо самоти. Але зараз хай накриє. Дайте тому потоку вихід на папір. Напишіть, що вас турбує, що лякає, чого ви чекаєте і на що сподіваєтеся. Це чесна розмова з самим собою, на яку у нас зазвичай нема ні часу, ні сміливості. Так от, дозвольте собі таку розмову. Написане може вас дуже здивувати. І дуже стати в пригоді.

2. Сповільнитися

Ми звикли все робити швидко — швидко їсти, швидко розмовляти, швидко друкувати, швидко ходити. Тепер давайте спробуємо на смак оте розмірене життя, на яке ніколи не було часу. Як це можна спокійно заварити каву в турці і повільно випити її, вдихаючи аромат. Без телефона в руках. Тільки ви і кава. Повільно прочитати статтю. Хоч би й цю. І, прочитавши, заплющити очі і подумати над нею. Повільно нарізати овочі, промити гречку й поставити на плиту. Зробити з вечері довгу неспішну трапезу. Такі вправи на сповільнення можуть заново відкрити давно знайоме. Наприклад, смак тієї ж гречки, нашої улюблениці в часи всіх криз.

3. Повернутися до того, що колись любили

На це в нас теж нема часу. Зате є всякі відмовки — не до того зараз, виріс вже, дурниці це все. Якщо ви чимось любили займатися, хай хоч кілька десятків років тому, значить це не дурниці. Спитайте себе, яке заняття колись робило вас щасливими. Може, любили грати на гітарі, але востаннє витягували її з чохла двадцять років тому? Зараз саме час. Чи, може, мали ідею для роману, та й закинули після першого розділу? О, вимушена ізоляція вам дає добру нагоду продовжити. Усе, що раніше приносило радість, можна і треба зараз відновити. Щоб потім з усмішкою згадувати: «Якби не той клятий карантин у 2020 році, не знаю, чи вернувся би до улюбленої справи».

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X