Для чого ми одягаємося – щоб підкреслити індивідуальність чи багатство? Блог Вадима Медведєва

29 жовтня 2016, 19:37
Українці регулярно отримують порцію комплексів неповноцінності, викликану погано одягненими зірками, культивуючими лозунг «Роби як я». А ми не хочемо

Чи можна просто бути красивою? Чи можна засліплювати і збивати наповал, маючи при цьому лише невелику, порівняно невелику суму, що не дозволяє навіть з лівої ноги відкривати двері елітних магазинів, що дбайливо охороняються пластмасово-костюмними охоронцями? Можна бути стильною, але при цьому гідно виглядати на тлі розкішних дамочок, які нервово оцінюють тих, що проходять повз, чи то на предмет відповідності фешн-сторі в україському Вогі, який ще навіть не вийшов, чи то на предмет можливого адюльтеру їх благовірного, який запевняє: «Дорога, Біс поплутав, це останній раз, тільки ти і ти одна... під солодкий «лепет» мандоліни «Solo Tu, Solo Tu»?»

Відео дня

Та й що таке краса, хто із почиваючих та нині живих може дати визначення цього досить спірного поняття? Ти прекрасна, без сумнівів, але твоя краса, як дорогий двигун від Ferrari, укладений в убоге тільце від Fiat. Начебто їде машина, але ніхто не проводжає її заздрісним поглядом, ніхто не біжить в салон, ніхто не обриває телефон, намагаючись дізнатися про надходження нової моделі. Інтерес зникне швидше, ніж розчиняється характерний рокочущий звук в міському просторі, повному Лад і Ланосів.

Про що ж ми говоримо? Знову про зустрічі та проводжання по одягу? А може, замахнемося на святе святих – телевізійні спроби сформувати смак вже давно фригідної аудиторії домогосподарок? Аудиторії, що сприймає слова модних гуру з блакитних екранів як святе письмо в області стилю, написане на скрижалях спритними продюсерами?

А чи не вдарити нам по глянцю? Тому самому, який наполегливо пропагує найостанніший свист модних брендів, поданий прищеватими стилістами, які лише нещодавно залишили роботу в дуже концептуальному бутіку нікому невідомого, але дуже затребуваного дизайнера? Так, того дизайнера, який закінчив чи то щось там у Парижі, чи то в Лондоні, чи то прослухав курси крою та шиття і випилювання лобзиком буквально поруч, десь тут, за рогом.

Мені просто хочеться, щоб ваш стиль зробив з вас принцес

А може, щіпнемо громадську думку за її потворно однобоке ставлення до нашого зовнішнього вигляду? Де господарі життя мають ексклюзивне право бути законодавцями моди лише тому і тільки тому, що їх банківські рахунки тяжіють до безліміту. І тільки елітні ведучі володіють правами на легку критику їх зовнішності, в той час як інша частина дуже думаючого населення України отримує чергову порцію комплексів неповноцінності, викликану погано одягненими зірками, культивирующими лозунг «Роби як я» або в нашому випадку «Одягайся як я».

А ми не бажаємо! Не хочемо!

Я хочу бачити індивідуальність, не з витягнутими колінами і величезними безрозмірними светрами, а красиву і тонку. Хочу бачити акуратне, гарно укладене волосся, а не знебарвлений стараннями найдорожчого парикмакхера України стіг з салону з гучним ім'ям і ще більш гучною плинністю персоналу. Хочу бачити легкий макіяж, а не новорічну палітру від МАС з періодично падаючою зі щік штукатуркою. Я не хочу осліпнути від кілограмів каміння, від дискобольних діамантів за вартістю рівних бюджету районного центру. Мене бентежать елітні годинники з ускладненнями на тендітних зап'ястях наших дам в той час, як слова «турбійон і репетір» так і залишаються незвіданими поняттями з розряду опору матеріалів або квантової фізики. Мені подобається високий каблук, але мені нудно дивитися на нього рано вранці, в обід і пізно ввечері. Я розумію, що Uggs зручні і призначені для того, щоб не дивлячись на «зусилля» комунальників Києва все ж дістатися з точки А в точку Б, але валянки зі стразами? З паєтками? Літні валянки? Це вже перебір.

Мені близькі «важкі» бренди, які випускають знакові сумки, але мене просто верне від мільйонів неякісних підробок, страшнуватих фейків, без яких сьогодні важко уявити собі будь-який світський і близькосвітський захід у Києві та за його межами. Мені глибоко симпатичний Moncler, прекрасний бренд з хорошою репутацією, але кількість курток на один квадратний кілометр дорогої Київської землі перевищує всі мислимі масштаби. Moncler ніколи і не підозрював, що в сферу його впливу входять промтоварні ряди троєщинського ринку.

Ви скажете: «Легко міркувати, маючи достатній бюджет для заповнення фірмових пакетів фірмовими ж речами».

Ви напишете: «Краса зовнішня блякне перед красою внутрішньою, перед багатством внутрішнього світу, перед чистотою помислів і глибиною філософських знань і 3-4 дипломами про вищу освіту».

Ви подумаєте: «Ще один «експерт» знайшовся. І нагородите мене такими «компліментами», що пару ночей мені доведеться крутитися з боку на бік, болісно намагаючись заснути».

Відповім всім вам: мене в останню чергу хвилюють ваші бюджети і рівень вашого ж шопоголізму, мене не бентежать ваші знання Канта і той факт, що Умберто Еко ви прочитали в оригіналі, мене не чіпають ваші червоні дипломи – їх є й у мене (як сказали б в Одесі).

Мені просто хочеться, щоб ваш стиль зробив би з вас принцес, щоб речі не спотворювали, а підкреслювали вашу індивідуальність, щоб гроші відійшли хоча б на другий план, зрештою, ви теж навчилися заробляти, і щоб ваш одяг нарешті став таким же вашим надбанням, як і ваші дипломи, ваш глибокий внутрішній світ і телефон, що вічно дзвонить.

Показати ще новини
Радіо НВ
X