Дієти, стрес та поганий сон. Що нам заважає навчатися

30 січня 2020, 01:00

Регулярне недосипання значно зменшує швидкість мисленнєвих процесів

Ми з вами знаємо про триєдину систему мозку. Автором моделі є американський нейрофізіолог Поль МакЛін. Згідно цієї моделі є три частини мозку, які розміщені ніби «матрьошка» одна в одній: рептильний (відповідає за наші інстинкти), лімбічний (бере участь у регуляції функцій внутрішніх органів, нюху, пам’яті, але в першу чергу відповідає за емоції) і неокортекс (відповідає за вищу нервову діяльність, розумові процеси, свідомі думки). Усі три частини мозку розвиваються й дорослішають у такому ж порядку.

Відео дня

Новонароджений вже має і рептильний мозок, і майже сформований лімбічний мозок. Але неокортекс народженого немовляти ще не до кінця розвинений. У перший рік життя співвідношення мозку новонародженого до мозку дорослої людини збільшується від 64% до 88%, вага мозку за цей час подвоюється, а коли малюку виповнюється три роки, стає втричі більшою.

Через таку особливість формування мозку, вирішальну роль у вихованні малюків відіграють емоції. Від народження діти не роблять чогось «на зло» батькам, не маніпулюють і не планують стратегії поведінки, щоб отримати бажане. У перші роки життя малюками рухають абсолютно базові реакції:

— прагнення взаємодії, близькості;

— відчуття тривоги, страху або радості.

Мозок, навчаючись, може фізично рости

Навчання — це еволюційна потреба. Якщо ми позбавимось здатності помічати нове й вивчати його, ми ризикуємо, ігноруючи небезпеку, відповідно, мати загрозу власному виживанню. А виживання разом із продовженням роду — дві визначальні функції, які забезпечує мозок.

У ХІХ столітті досліди на мишах показали, що розвиток у яскравому кольоровому середовищі, багатому на різні іграшки та активності робить кору півкуль товщою. У гризунів, які розвивались у такому середовищі, кора півкуль була потужнішою, на відміну від тих, чиї перші періоди життя були в середовищі з монотонними, позбавленими різного досвіду, примітивними умовами.

Ще пізніше вчені довели, що мозок, навчаючись, може фізично рости й у дорослих. Вочевидь, мова не йде про розміри мозку, які б змушували нас купувати більшого розміру зимову шапку чи літній капелюх, але, тим не менше, мозок, який навчається, росте. Найвідомішим у цьому контексті є серія досліджень про лондонських таксистів.

Для отримання ліцензії на дозвіл працювати таксистом у Лондоні кандидати мали складати іспит, для чого вивчали й запам’ятовували карту міста. Чим більше знав кандидат, тим більшою виявлялась частина мозку, яка відповідає за пам' ять — гіпокамп.

Передумовами для створення середовища, у якому мозок навчається, є три поняття: мотивація, увага й пам’ять.

Мотивація необхідна мозку для того, щоб активувати його ресурси.

Увага необхідна, щоб зосередити мозок на предметі вивчення.

Пам’ять критично важлива для засвоєння вивченого.

Із кожним із зазначених компонентів ми детально розберемося в наступних матеріалах, а сьогодні поговоримо про те, що є перешкодою для навчання.

1. Поганий сон

Якщо коротко, то регулярне недосипання значно зменшує швидкість мисленнєвих процесів. Саме вночі мозок переміщує інформацію, яку ми отримали, у довготривалу пам’ять. Наше з вами завдання: вивчити щось і лягти спати. Уночі мозок «доробить» процес запам’ятовування того, що ми вивчили вдень. Настанови батьків і дідусів про те, що варто класти під подушку книжку, щоб на ранок знати краще, знаходять абсолютно сучасне наукове обґрунтування. Варто дослухатись.

2. Відсутність активності, жвавості

Зрозуміло, що коли ми уявляємо людину, що вчиться, на думку рідко спадає образ бігуна чи людини, що пливе. Ми асоціюємо навчання із сидячим способом життя. Проблема полягає в тому, що, як і будь-який інший орган, мозок має загальну систему кровопостачання. Це означає те, що коли ми тривалий час не рухаємось, у мозок не потрапляють критично важливі для отримання й обробки інформації речовини — глюкоза і кисень. Додайте у свої навчальні процеси невелику руханку чи 3 — 5-ти хвилинні прогулянки (в ідеалі на свіжому повітрі), і ви відчуєте новий прилив сил для навчального процесу.

3. Дієти

Мозок потребує до 20% усіх калорій, які ми спалюємо за день. За активних навчальних процесів мозок посилено спалює калорії. Норма солодкого в цей період допоможе, а от багато цукерок чи так популярних сьогодні тістечко як «перекусу» може навпаки розхитати дофамінову систему, заважаючи префронтальній корі обробляти й сприймати інформацію. Це тому після насиченого обіду нам (тааааак!) важко навчатися.
Брак їжі також сприймається мозком як загроза, тому активується вся система до стану бойової готовності. Якщо ми голодні, то не зможемо зосередитись на навчанні, як би сильно цього не хотіли. Мозок буде зосереджений на ключовому — здобути їжу для виживання.

4. Стрес і страх

Навчатися ефективно «з переляку» не вийде. Хоч би як сьогодні не доводили, що слід учитися, щоб не стати двірником, сантехніком тощо, мозок розцінює це по-своєму. Таке залякування не допомагає.
Стрес однозначно негативно впливає на всі когнітивні процеси, а коли переходить у хронічний стан, то виснажує нейронні тканини гіпокампу. Вони стають тоншими — це буквально означає, що наша пам’ять стає гіршою.

Текст публікується з дозволу авторки

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X