Дорожні секрети. Як підготуватися до подорожі з дітьми

25 червня 2021, 09:20

Пам’ятка-інструкція для батьків та інших дорослих з перевезення особливо цінних пасажирів

Будь-який вихід «за двері» прирівнюється до народження. Це досвід довгоочікуваний, але вимагає ресурсу й підготовки. Будь-яка найпідготовленіша поїздка з дітьми будується на ментальному, емоційному, енергетичному і, звісно, фінансовому ресурсі батьків. Важливо, щоб він був, і важливо підкріпити слабкі місця.

Відео дня

«Раневська з усіма своїми домашніми і величезним багажем приїжджає на вокзал.

— Шкода, що ми не захопили піаніно, — каже Фаїна Георгіївна.

— Недотепно, — зауважує хтось із супроводжувачів.

— Дійсно, не дотепно, — зітхає Раневська. — Річ у тім, що на піаніно я залишила всі квитки«.

А. Домовленість дорослих про відповідальність і обов’язки під час поїздки. Важливо, щоб дорослі вирішили, хто в поїздці Головний. Призначили всією сім'єю цю людину Головнокомандувачем і підпорядковувалися його керівництву. Якщо вже призначений Головний, другий з батьків не має зазіхати на його авторитет — всі шорсткості обговорюються без дітей або пошепки. Дитині важливо, щоб авторитет був непорушним — це дає відчуття стійкості та безпеки.

Б. Знання маршруту. І знання (припущення) послідовності дій. Чим вищий рівень тривоги у батьків (відповідно, і у дітей) — тим більше необхідно інформації та інструкцій. Для всіх. Чим спокійніші батько чи матір — тим легше дитина справляється з навантаженням. Багатьом дорослим допомагає складання планів і списків. До цього заняття можна залучати дітей. Так дитина відчуває свій дорослий внесок у спільну справу.

Ми готуємося до відпустки, наша маленька дочка ставить багато запитань. Вчора вона здивувала мене тим, що принесла кілька м’яких іграшок — сказала, показуючи на левенятко, зайця, рись, собачку і покемона: «Це я, ти, тато, Мишка і Аня — покажи, як ми будемо їхати у відпустку».

Чим спокійніші батько чи матір — тим легше дитина справляється з навантаженням

Я здивувалася її «терапевтичній мудрості» і на іграшках «відіграла», як ми будемо складати речі перед поїздкою, прокидатися в день поїздки, їсти, їхати на таксі, проходити огляд перед польотом, займати місце в літаку, пристібатися і так далі.

Те, що прожито в грі, стає новим безпечним, опанованим досвідом дитини.

В. На етапі складання валізи важливо подбати про те, щоб зверху були речі, на які дитину будь-якого віку можна було б посадити при тривалому очікуванні. Дитині безпечніше і спокійніше, якщо під попою або на її тілі щось звичне, з чим пов’язане відчуття безпеки.

Г. В кишеню дитині важливо (для власного та дитячого) для спокою вкласти папірець з іменами і телефонами батьків. Важливо пограти в гру Загубляшка — загубилася іграшка, що вона робитиме? З дитиною потрібно саме «програти» послідовність дій. У момент стресу доступ до логічної інформації може бути недоступний, але те, що запам’яталося у грі, залишиться на поверхні. Які знання потрібно закріпити у дитини: з чужими людьми нікуди не йдемо. Ми тебе дуже любимо, і мама і тато завжди шукають і знаходять дитину. Дитина чекає на тому місці, де її залишили (або домовляємося про місце зустрічі). Дитина звертається до людини у формі, каже: «Я загубилася», — і показує папірець з телефоном батьків. Можна зробити браслет-незагубляшку з записаним на ньому номером телефону батьків.

Д. У дорослих є уявлення про те, що дитина може робити сама, у чому їй потрібна допомога, а що поки ми робимо за неї. Часто це зовсім не відповідає тому, що знає про це сама дитина. У поїздках та інших неординарних ситуаціях всі «розбіжності» і невиявлені очікування один від одного можуть перетворюватися на конфлікти.

Перед поїздкою можна намалювати (разом з дитиною) табличку. Перший стовпчик — що я в дорозі роблю з батьками (йду, стою, збираю речі). Другий — що я можу робити сам (нести свою іграшку, пити воду, стежити за цифрами на табло). Третій — що я поки роблю з батьками, але скоро буду робити сам (так ми допомагаємо дитині розширювати свої можливості — в психології це називається «зона найближчого розвитку»).

Е. При виборі одягу в дорогу одягніть дитину так, щоб легко можна було розстебнути або зняти ті частини одягу, які тиснуть — перекривають шийку і грудну клітку. Не зав’язуйте шарфи й одягайте вільні шапочки. Для гіперчутливих дітей одяг, що обтягує, одяг, що прилягає до шийки — додаткове джерело невротизації. Діти можуть починати сильно турбуватися, метушитися, тривожитися, вередувати в будь-якому задушливому приміщенні. З ними можна і потрібно «грати» в будь-які дихальні гри: дихати як їжачки-собачки, видувати мильні бульбашки, робити велииииий вдих і повільний видих. Акцент на видиху. З собою потрібно взяти воду і щось, що швидко можна було б перекусити. Ми не можемо їсти й пити, коли нам небезпечно — і, зворотний процес, коли ми робимо ковток води або з'їдаємо горіх — наша нервова система отримує сигнал — ти в безпеці. Заспокойся.

Дорожні секрети

Багато чутливих дітей будь-якого віку (такі дітки, коли малюють, зазвичай малюють тільки силуети, контури, серединку малюнка залишаючи незаповненою) в контакті з великою кількістю людей (знайомих або незнайомих) «переповнюються» емоціями, враженнями, енергіями. Втрачають відчуття своїх кордонів. Вони можуть ставати млявими або гіперактивними, скаржитися на головний біль, вередувати, турбуватися, проситися на руки, «втискатися» в тіло дорослих. Це неконтрольовані, неусвідомлювані дитиною стани та дії, тому дорослим важливо намагатися зберігати спокій і:

— якщо є можливість, взяти дитину на руки або обійняти (обіймаючи дитину, ми позначаємо кордони її тіла, «створюємо» безпечну матку);

— покласти руку на «місце підтримки» — в районі лопаток;

— умити дитину, запропонувати їй розчесатися, пограти в гру, проплескуючи тіло, як килимок (так дитина входить у контакт з тілом);

— дати води з пляшки;

— будь-яке малювання в центрі заданого поля (на кшталт мандали), будь-яка гра, в якій є відчуття контролю, гра, в якій можна створювати форми — ліпити (хоч з хлібної м’якушки), будувати лего — допоможе повернути «форму».

Можна дитину навчити практиці — щоразу, коли ми кладемо собі праву руку на ліве плече (ніби обіймаючи себе рукою), наша підсвідомість дає сигнал: я в безпеці. Це як рука одного або крило янгола-охоронця на плечі. Ця проста практика допомагає повернути відчуття власних кордонів.

Будь-які пальчикові, наручні іграшки, іграшки, в яких є метафора дому — будиночки, яєчка, шкарлупки, човники, гнізда, повертають стан безпеки.

Іноді і дорослі говорять: «я гублюся в незнайомій ситуації». Щоб швидко «знайтися», повернути собі відчуття «я», можна постукати по грудній клітці, тому місцю, в яке дітки тицяють пальчиком, кажучи про себе «я».

Чудово, якщо в дорозі є іграшка на кшталт кенгуру — мама і малюк, велика іграшка і така ж маленька. Дві машинки, що вкладаються одна в іншу, або, наприклад, мишка та її будиночок-сир. Граючи одночасно цими двома іграшками, дитина проживає роль малюка і дорослого. Вона в ролі «дорослої іграшки» сама дає підтримку і турботу собі-«малюку».

Коли дитина перебуває у стресовому стані, вона часто втрачає контакт з раціональними знаннями та інформацією. Батькам здається, що вона «гальмує» навмисно. Дитина дійсно забуває послідовність дій. Нам важливо постаратися сповільнитися і ще раз проговорити, що потрібно робити. Тільки після виконання однієї дії говоримо про інше.

Дитина до 7 років не усвідомлює цілком наслідків своїх дій. Їй марно говорити «потрібно було думати!» «Думати» — як ми це собі уявляємо — вона буде після 10 років.

Коли нам потрібно привернути увагу дитини, коли важливо, щоб вона «включилася», коли бачимо, що вона хвилюється, коли хочеться дати запотиличник або крикнути, потрібно покласти руку на «місце підтримки» — місце на спині між лопаток.

Коли нам важливо зупинити дитину, правильніше сказати ясно і коротко «зупинися, стоп!», ніж «бовдуре, скільки тобі повторювати, не лізь куди попало!»

В дорозі дорослі сконцентровані на конкретному завданні, а діти залишаються «в каналі емоцій». Чутливим дітям може здаватися, що батьки на них сердяться, коли говорять наказами і дієсловами. Вони можуть більше привертати до себе уваги, вередувати. Батькам важливо сказати: «Я зараз капітан корабля. Якщо тобі здасться, що я говорю строго — я зовсім не серджуся. Просто виконую капітанську роботу». Ми можемо по-капітанськи дати дитині важливе доручення (спостерігати за табло з розкладом рейсів або поїздів). Будь-яка добровільна відповідальність — внесок у спільну справу — додає дитині сил і відчуття вагомості.

Діти до 7 років не вміють більше 2−3 хвилин залишатися в одній позі. Це норма. Якщо їхню природну фізичну активність придушити, вона переросте в активність емоційну (каприз, істерику) або соматичну (хвороба). Давайте цій активності дамо напрям: поплескаємо в долоні, пободаємося кулачками, або долоньками, або головами, пограємо в гру «що я бачу» (кожен по черзі називає, що бачить), пошукаємо предмети на задану букву, пограємо в «ліліпути-велетні» («скільки кроків до дядька з валізою?»). Пошукаємо колір — називаємо предмети певного кольору (секрет: якщо нам потрібно розвеселити або надати активності дитині — шукаємо червоний колір, якщо заспокоїти — зелений або жовтий). Задамо їхній активності мету — пострибати на одній нозі до тієї тітки в червоній шапці, принести шпигунські відомості про сусідів по черзі й так далі.

У дітей немає вмонтованого поняття часу. Одна хвилина очікування для них триває як кілька годин. Тому вони ставлять одне і те ж питання кожні кілька секунд: «Ще довго? А тепер? А зараз ще довго?» Щоб не збожеволіти, дорослий може призначити дитину головною зі стеження за цифрами на годиннику (або на табло).

Під час самої подорожі нам доведеться направляти активність дитини. Тут — те, що можна запропонувати дітям в польоті або в поїзді.

Легких і спокійних доріг! І радісного відпочинку

Всі поради Світлани Ройз, як подорожувати з дітьми, читайте тут

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Life
Залишайтесь в курсі подій з життя зірок, нових рецептів, краси та моди
Щосереди
Показати ще новини
Радіо НВ
X