Невидимі книги. Чому українці мало читають

9 лютого 2021, 20:43

Неможливо «підсадити» на читання моралізаторськими повчаннями

Щороку з’являється свіжа соціологія про те, скільки книг минулоріч прочитали українці. Зазвичай соціологія каже, що українці прочитали мало. Лідери думок пишуть панічні пости про низький колективний інтелект співвітчизників. Інтелектуали вправляються в красномовності, звинувачуючи «телевізор», який «одебілює» населення. До весни голосіння затихає. Аж доки не прийде наступний рік, а з ним — свіжа соціологія про те, як мало читають українці. Набридло.

Відео дня

Як розірвати замкнуте коло

В середньому українці читають менше однієї книги на рік — повідомив міністр культури на своїй сторінці у Фейсбуці. Минулого року до числа людей, що більш-менш регулярно читають книги, себе зарахували 43% українців. Більшість жителів країни (57%) книг практично не читає. Ще роком раніше книг не торкався кожен третій українець.

А чому власне мало б бути інакше? Яким чарівним чином звичка читання має поселитися в уявленні наших людей про дозвілля? У бідних 90-их до книжок ставились за залишковим принципом. Одягти і нагодувати дитину було в пріоритеті, «начитати» в такому контексті не надто важливо. У двотисячних ситуація змінилась: найбільше книжок середньостатистичний українець купує не собі, а дітям. Купує і нарікає, що дітей треба примушувати, інакше не подолають і сторінки. У родині, де не читають батьки, не читатимуть діти. Звісно, я узагальнюю, але винятки лише підтверджують загальне правило. Нам треба нормалізувати читання. Легітимізувати книжку у свідомості українців, щоб вона перестала бути занудною. Як це зробити? Наприклад, прописавши її на телебаченні. У прайм-таймі, на постійній основі.

Не шукайте пульт

Українці дивляться про скандали і «чупакабру» охочіше, ніж про культуру та літературу. Це не означає, що ми тупі. Із німцями, австралійцями та рештою гомо сапієнс — те ж саме. Прості формулювання, зрозумілі архетипи, динамічна форма, спрощений зміст — що поверхневіша інформація, то радісніше наш мозок її сприймає. Тому маркетологи римують рекламні слогани, а популісти у всьому світі приваблюють електорат. Тому телевізор, як правило, продукує не високоінтелектуальний контент. Розумний і вдумливий матеріал ніколи не продасть чіпси з прокладками так, як це зробить хайпова поп-зірка або «чупакабра». Найвишуканіший сюжет про книжкові новинки не вартий і секунди ефірного часу, якщо на ньому перемкнуть канал. Ми мусимо зробити так, щоб не перемикали.

Якщо кожна співачка в цій країні розкаже про свою улюблену книжку, ідея про читання перестане навівати нудьгу. Якщо кожен міністр з Кабміну розповість про улюблену лавсторі в класичній літературі, читання стане цікавішим. Якщо кожен мільйонер, меценат чи бізнесмен назве книжку, яка змінила його життя — користь від читання стане очевиднішою.

Якщо кожен мільйонер назве книжку, яка змінила його життя, користь від читання стане очевиднішою

Українці - розумніші, ніж вважає соціологія, лідери думок і диванні інтелектуали. Ми просто не бачимо читання у щоденному контенті. Воно відсутнє, як варіація нормального і цікавого дозвілля. Поки що.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Рік тому я прийшла до головного редактора Вікон і сказала, що хочу, аби зірки та політики говорили про свої улюблені книжки в ефірі. Першими говорити про улюблені книжки зголосилися співачка Ірина Федишин, політик та шоумен Сергій Притула та ведуча Маша Єфросиніна. Далі свою згоду дали акторка Олеся Жураківська та міністр юстиції Денис Малюська. Процес запустився.

І ось я дивлюся на Ірину Федишин у шовковій смарагдовій сукні з блискучим масивним кольє і перфектним мейк-апом. «Можна я ще зачитаю своє улюблене місце, де Сулейман вперше побачив Роксолану?», — питає вона. Я заледве стримуюсь, щоб не обійняти її від вдячності і захвату. Бо книжка — це не елітарний богемний продукт для обраних маргіналів. На моїх очах Ірина Федишин «роздемонізовує» літературу, просто читаючи своє улюблене місце з Загребельного.

Що далі?

За даними міжнародної консалтингової компанії Маккінзі, за останні 10 років люди мають все більше вільного часу. Але з появою смартфонів книжки конкурують із соцмережами, і перевага поки що на боці останніх. Для чого нам поселяти книгу серед гаджетів, соцмереж та серіалів? Про це дуже влучно висловився засновник видавництва Лабораторія Антон Мартинов: «Книжка не зробить вас генієм і не дасть вищу зарплату, але шанс у потрібний момент прийняти правильне рішення на базі накопиченого з читання досвіду значно збільшується і залежить від кількості прочитаних потрібних книг. Люди, яких ви „підсадили“ на читання, матимуть шанс на успіх, а також на зміну свого життя у кращу сторону».

Я вірю, що «підсадити» на читання неможливо моралізаторськими повчаннями чи кучерявими постами про «зраду» у соцмережах. Моя мета — шукати інструменти, як говорити про книжки, зацікавлюючи широку аудиторію. І я не дозволю називати моїх співвітчизників «недалекими». Вони — чудові. Колись це підтвердить навіть свіжа соціологія про те, як читають українці.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Більше блогів тут

Показати ще новини
Радіо NV
X