Чому так важливо підкреслювати свої відмінності. Блог Ірини Говорухи
Не варто виділятися. Будь, як усі
Цю фразу ми чули в дитячому садку, піонерському таборі і школі. За недільним обідом, під час травневого пікніка і після перегляду "В гостях у казки". Кожен другий батько радив сидіти тихо і не висовуватися. Менше критики і проблем. Кожна друга мама вмовляла не стрибати вище голови. Цілішими будуть ноги.

Свого часу в газеті New York Times з'явилася стаття про ресторани-близнюки. На ділянці Амстердам-авеню, завдовжки 14 кварталів розташувалися 74 ресторани-двійники. У всіх закладах пекли однакові піци-маргарити, панкейки і подавали супи клем-чаудер. Власники закладів боялися хоч чимось виділитися, щоб не наразитися на осуд і не прогоріти.
У книзі американського підприємця й економіста Сета Годіна навено приклад з коровами. На заливному лугу, сповненому диких ірисів, лілової конюшини та шавлії паслися корови. Автор деякий час ними милувався, а потім втратив інтерес. От якби серед них мукала фіолетова корова...
Те саме можна сказати і про товари, продукти, послуги. Запам'ятовується те, що по-іншому пахне, виглядає, звучить. Те, що має незвичний відтінок, градус або функції.
Джорджіо Армані, щоб увірватися у світ моди, пішов на ризик. В епоху оборок і квіткових забарвлень він ризикнув запропонувати жінкам жакети чоловічого крою, і в цьому був його переворот. Генрі Форд розробив автомобіль в епоху, коли більшість хотіла їздити на конях, і став одним з найбагатших людей у світі.
Нам спочатку некомфортно бути як усі, тому ми і "позначені", хто чим. Існують люди з синдромом "Аліси у країні чудес" і не відрізняють червоний. Які, страждають на прокляття Ундини і тимчасову сліпоту. Які втратили інстинкт самозбереження і побоюються бджіл. Високі і карлики. Лівші і правші. Білі і чорні. Православні і мусульмани. З однією ниркою і з однієї зайвою хромосомою.
У 1961 році на Московському Міжнародному кінофестивалі дві актриси потрапили в халепу, з'явившись на прийом в однакових сукнях. Дами швидко зметикували і вирішили ситуацію обіграти. Весь вечір ходили одна за одною, а потім подали позов Ів Сен-Лорану.
Пам'ятаю, у старших класах щоп'ятниці нам дозволили приходити у звичайному одязі, а не у шкільній формі. Першого ж дня я і ще дві дівчинки прибігли в однакових сукнях і моторошно засмутилися. Адже дуже неприємно носити один і той самий фасон.
Головне – намацати свою іскру
Сальвадор Далі розгулював по Нью-Йорку в костюмі водолаза або натягав капелюх, прикрашений протухлим оселедцем. Жанна Агузарова стверджувала, що прилетіла з Марса, Рената Литвинова, що "не від світу сього".
Бути як усі – означає бути ніким. Людиною з натовпу. Вальдорфською безокою та безносою лялькою. Тож тисячу разів мав рацію Генрі Форд, який стверджував, що всі його машини абсолютно однакові, а ось однакових людей не існує. Головне – намацати свою іскру.

Текст публікується з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени
Більше блогів тут