Чому одна дрібниця може стати катастрофою. Блог Ірини Говорухи

8 травня 2018, 19:37

Безкарне зло розмножується за принципом геометричної прогресії

Це сталося в школі за часів фанатичної піонерії. У 4-Б класі зацькували дівчинку. Вчителька не злюбила дитину тільки за те, що та прийшла в спідниці неправильного кольору.

Відео дня

Конкурс стройової пісні проводився раз на рік, і всі активно готувалися до заходу. Марширували і горланили "орлятко" днями безперервно. Одна з божевільних педагогів вирішила виділитися, витрусила з батьків гроші і замовила всім ученицям однакові сині спідниці. Катина мама нічого не здавала, адже подібний одяг у них був. Класна дама надула губи і зачаїлася. У призначений день дівчинка стала до ладу, але її наряд виявився на тон світліше. Педагог мало з глузду не з'їхала:

- Вийди негайно! Ти звільнена від участі в конкурсі через всій зовнішній вигляд.

Катя розплакалася і простояла весь безглуздий парад під стіною. А наступного дня її почали принижувати однокласники. А що такого, якщо сама училка дала зелене світло?

Ми їхали в Болгарію автобусом. Поїздка видалася виснажливою. Чернівці, невиразна Румунія з циганськими кибитками, закинутими селами і спірним Бухарестом. На кордоні нас протримали шість годин. Перевіряли, млоїли, задавали питання. Ми періодично виходили з автобуса і жахалися кількості сміття. У деяких місцях воно доходило до пояса. І що ви думаєте, більшість з нас, з'ївши шоколад, без докорів сумління викинуло обгортки під ноги, наївно вважаючи, що один фантик не зіпсує і так вже неохайний вигляд.

Свого часу в Нідерландах провели цікавий експеримент. У поштову скриньку звичайного житлового будинку помістили напівпрозорий конверт з п'ятьма євро. У разі, коли ящик, під'їзд, будинок і вулиця були чистими, на дармові гроші зазіхнули всього 13% пішоходів. Коли ж конверт засунули в старий, зламаний, розмальований графіті, ящик в неблагополучному районі, то кількість крадіжок зросла вдвічі.

З одного сірника починається пожежа Великий хаос починається з маленьких заворушень, тому, якщо в будівлі розбите одне скло, через деякий час у ній не залишиться жодного цілого вікна. Якщо один переходить дорогу на червоне світло – за ним побіжить ще кілька людей. Варто один раз переступити межу і нахамити власному чоловікові, як завтра ми це зробимо ще раз, а через півроку перестанемо помічати, що гаркаємо один на одного, немов дикі пси.

Теорія розбитих вікон нагадує сніжний ком. Все починається з дрібниці, а закінчується катастрофою. Кількість грабежів істотно збільшується під час воєн, землетрусів, повеней. У людей спрацьовує пунктик, що, якщо щось вже зруйновано, то не соромно з підірваного магазину забрати хоча б касовий апарат. Безкарне зло розмножується за принципом геометричної прогресії. З одного сірника починається пожежа. З зім'ятої пачки сигарет, викинутої на узбіччя, – звалище. З одного удару – бійка. З єдиного пострілу – війна. З посмішки, як стверджувала Мати Тереза – мир.

Текст публікується з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X