Коли не вдається заспокоїтись. Як нарешті відпочити

21 жовтня, 21:54
Петро Чорономорець: «Після активного дня загальмуватися складніше» (Фото:RostyslavOleksin/Depositphotos)

Петро Чорономорець: «Після активного дня загальмуватися складніше» (Фото:RostyslavOleksin/Depositphotos)

Усі рішення стосуються планування, але категорично не того, яке дозволяє втиснути в один день сотню справ

Коли втомився, не вдається відпочити. Доводиться спочатку відпочити, тоді заспокоїтися і нарешті нормально відпочити.

Справа в тому, що спокій — це активний психічний процес. Щоби бути спокійним, потрібно, щоб сотні мільйонів гальмівних нейронів постійно зупиняли активність сотень мільйонів збудливих нейронів. Якщо гальмівним нейронам не вдається це робити — ми не можемо заспокоїтися і відпочити.

Відео дня

Чому їм може не вдаватися?

1. Забагато збудження. Для деяких систем нашого мозку характерна робота в режимі самопідсилення: більше збудження дає більше збудження. Особливо це помітно в дітей, які при певної інтенсивності та тривалості емоцій втрачають над ними контроль і сатаніють. Але і в дорослих ці механізми також працюють: після активного дня загальмуватися складніше просто через надмірний рівень збудження.

2. Є конкретні стимули, які підтримують високий рівень збудження:

— зовнішні: звуки, запахи, світло, люди, тварини. Тому важливо уважно ставитися до простору, в якому відпочиваєш і спиш.

Спокій — це активний психічний процес

— внутрішні: важливі незадоволені потреби та/або тривоги. Зараз це особливо актуально, але насправді і в мирний час ми вміємо знайти собі причини для тривог.

3. Багатозадачність. Наша свідомість має лише один фокус уваги. Коли ми намагаємося гратися в багатозадачність, це або автоматизми (якщо над частиною задач не треба думати), або постійні перемикання туди-сюди. Кожне перемикання — це:

— відгальмувати попередній активний процес;

— збудити новий.

Тобто перемикання забирає приблизно удвічі більше ресурсів, аніж власне виконання задачі, вимагає додаткового часу та виснажує гальмівні системи — саме ті, які мають працювати, коли ми хочемо заспокоїтися і відпочити.

Що робити?

Усі рішення — це про планування. Але категорично не те, яке дозволяє запхати в один день сотню справ і робити щось корисне, поки робиш щось корисне, а навпаки.

1. Прибрати багатозадачність. Планувати час на кожну задачу і окремо час на перемикання. Вимкнути сповіщення на мобільному, в тому числі вібрацію. Брати його в руки у визначений час — раз на годину, а краще рідше. Комунікації — це окрема справа. Кожна комунікація — це окрема справа.

2. Спеціальний час для заспокоєння кілька разів на день. Подивитися на природу. Випити чаю. Подихати. Прогулятися.

3. Не читати і не обговорювати новини у другій половині дня. Зараз новини — це основне джерело тривог, і майже ніколи вони не настільки нагальні, щоб не можна було відкласти до ранку.

4. Не починати нових справ після обіду. Друга половина дня — для завершення розпочатого.

5. Вечір — час для саморефлексії, піклування про себе, нічогонеробіння, неконструктивної діяльності та для того, щоб побути на самоті. Причому це все — різні справи, кожна з них вимагає окремого часу. Загалом щонайменше 4−6 годин.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

6. Якщо ви сова і після обіду у вас усе тільки починається — переміститися в часі має не тільки початок сну, але й весь ваш графік. Окей, ви закінчуєте роботу десь після 22:00, лягаєте біля 3 ночі. Тоді прокидатися треба не раніше 11:00. Хіба що можна спробувати «вечірні» справи (саморефлексія, піклування про себе, побути на самоті, нічогонеробіння та неконструктивна діяльність) перенести на ранок — тоді, можливо, ваша підсвідомість дозволить засинати одразу після роботи.

Текст публікується з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ

Більше блогів тут

Показати ще новини
Радіо НВ
X