Чому нам так боляче прощатися. Блог Марка Менсона

28 січня 2018, 09:29
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Будь-яка втрата – чи то відносини, чи робота – відбирає частину нашої ідентичності. Важливо розуміти, чому так відбувається

Нещодавно ми з дружиною пройшли повз місце одного з наших перших побачень. Протягом наступних кількох хвилин ми посміхалися, згадували і переказували один одному цей маленький епізод нашої спільної історії. Те побачення було абсолютно чарівним. Один з тих вечорів, про які мрієш, будучи підлітком, а потім, трохи подорослішавши, думаєш, що таке вже неможливо.

Відео дня

Але потім такий вечір трапляється. Всього один, або, якщо пощастить, кілька разів у житті.

Усвідомивши це, я, до свого подиву, відчув легкий смуток. Я сумував за невеликою втратою себе – того зухвалого і самовпевненого 27-річного чоловіка, який зайшов до ресторану, не уявляючи, що його чекає. Переді мною були незвідані можливості. І емоції такої сили, що я не знав, як з ними бути.

Тих людей, якими ми були в той вечір, більше немає. І вони ніколи не повернуться. Мені більше ніколи не зустріти мою дружину вперше. Ніколи не закохатися так шалено, що це захоплювало і лякало мене одночасно. У мені було те молоде і зухвале невігластво, яке тепер безповоротно втрачено. І хоча ця втрата відбулася завдяки найкращим причинам, мені все ж стало сумно. Якусь мить я тихо оплакував своє минуле, як оплакують смерть далекого родича.

А потім пішов далі.

Мені знайомі втрати. Думаю, так само, як і всім нам. Я бачив смерть членів сім'ї та друзів. Я переживав закінчення романтичних відносин. Я втрачав друзів, роботу, міста і навіть спільноти. Я втрачав віру – в себе та інших.

Кожна втрата – це варіант смерті. У будь-якому випадку, це був досвід (будь то річ, ідея або людина), який надавав вашому життю сенс. А тепер його більше немає.

Щоб впоратися з втратою, ми завжди проходимо одні й ті ж етапи. У кожному з випадків – будь то втрата друга, роботи, кінцівки або чогось ще – ми опиняємося перед необхідністю усвідомити, що цього більше з нами немає. Опиняємося перед абсолютною порожнечею і необхідністю прийняти біль. Нам доводиться постати перед обличчям жахливого слова «ніколи».

«Ніколи» ранить, тому що означає неможливість повернути назад. Нам подобається думати, що ще можна що-небудь змінити. Так ми почуваємось краще.

«Я просто докладу трохи більше зусиль!». «Ти просто повинен по-справжньому цього захотіти!».

Ці фрази про те, що якщо тобі щось не подобається, то зможеш взяти і змінити ситуацію.

Але «ніколи» означає, що це кінець. І це буває страшно витримати. Ви не можете повернути до життя мертвого. Не можете почати заново розірвані стосунки. Не можете виправити витрачену молодість, виправити помилку минулого, забрати назад слова, які зруйнували дружбу.

Саме те, що люди не здатні любити і поважати себе, майже завжди стає першопричиною фіаско у відносинах

Що пройшло, то пройшло. І ніколи не буде, як раніше, як би ви не старалися. Це дійсно руйнує невелику частину вас самих. Ту частину, яку потрібно відновити.

Кожна втрата – це часткова втрата того, ким ви є.

Найчастіше читачі пишуть мені про те, що хотіли б повернути своїх колишніх. Хтось виражається м'якше, кажуть, що хоче «все виправити». Хтось пише: «Він/вона кинув мене і мені боляче, що зробити, щоб повернути його/її?»,

Таке питання завжди здавалось мені безглуздим. По-перше, якби існував перевірений і доведений спосіб повернути колишніх, ніхто і ніколи не розходився б і не розлучався. Світ населяли б щасливі пари. А я, мабуть, залишився б без роботи.

Але, що важливіше, спроби повернути колишніх неможливі, адже навіть якщо «все вийде», ці нові відносини ніколи не будуть такими, як раніше. Це будуть тендітні, натягнуті відносини двох абсолютно різних і скептичних людей, які будуть знову і знову програвати ті ж драми, згадуючи про те, чому ж у них в минулий раз нічого не вийшло.

Якщо згадати всі щасливі пари, які я знаю, вгадайте, скільки разів я чув від них приблизно наступне: «Ох, він був справжнім мерзотником, але потім вибачився, купив мені торт і квіти, і тепер ми щасливі разом»?

Жодного разу.

Ті, хто пишуть мені, не розуміють, що відносини не закінчуються через те, що люди чинять один з одним неправильно. Відносини закінчуються, тому що люди не підходять один одному.

Всі ми переживали розриви. У моменти слабкості все ми писали сороміцькі листи або повідомлення, пили занадто багато горілки у вівторок ввечері і тихо плакали, бо якась пісня з 1980-х нагадувала нам про колишніх.

Але чому розриви заподіюють стільки болю? І чому ми відчуваємо себе такими втраченими і безпорадними, коли це трапляється? Я розповім про те, як впоратися з втратою. Але оскільки втрата близьких відносин (партнера або члена сім'ї) – це одна з найболючіших втрат, то мої приклади будуть в основному про це.

Але для початку, давайте розберемося, чому ж втрати завдають нам стільки лиха. Щоб було зрозуміліше, розкладу по пунктам:

  • Щоб бути здоровими і повноцінними особистостями, нам необхідно добре почуватись. Для цього нам необхідно відчуття того, що свої час і енергію ми витрачаємо зі змістом. Сенс живить наш розум. Коли його немає, все інше перестає працювати.
  • Перш за все, сенс нам дають відносини. Зверніть увагу, я буду використовувати термін «відносини» в широкому розумінні. У нас відносини не тільки з іншими людьми (хоча саме вони є найбільш важливими), у нас також відносини з кар'єрою, спільнотою, з групами та ідеями, з якими ми себе ототожнюємо, зі справами, якими зайняті і так далі. Всі ці відносини можуть дати нашим життям сенс і зробити щасливими.
  • Відносини не тільки надають життю сенсу, вони також визначають наше розуміння самих себе. Я являюсь письменником завдяки моїм відносинам з письменством. Я є сином завдяки моїм відносинам з батьками. Те, що я американець, визначається моїми відносинами з моєю країною. Якщо щось з цього у мене відібрати – наприклад, з волі випадку мене вивезуть в Північну Корею і я більше не буду писати, – я зіткнуся з невеликою кризою ідентичності, адже справа, яка надавала моєму життю сенс протягом останнього десятиліття, не буде мені більше доступною (до того ж, я застрягну в Північній Кореї).
  • Коли якісь з цих відносин зруйновані, руйнується і частина ідентичності. Відповідно, чим більше сенсу відносини надавали життю, чим більш важливі вони були для нашої ідентичності, тим страшнішою буде втрата. І оскільки особисті відносини дають нам найбільше сенсу (а значить і щастя), то саме відносини приносять найбільше болю.
  • Коли ми втрачаємо відносини, то позбавляємося сенсу. Раптово те, що багато в чому нас визначало, більше не існує. В результаті, ми відчуваємо порожнечу там, де колись все було наповнене сенсом. Ми починаємо сумніватися в собі, шукати відповіді на запитання, наскільки добре себе знаємо, чи було вірним наше рішення. В особливих випадках, ці питання стануть екзистенційними. Ми будемо питати себе, чи має лише наше життя якийсь сенс в принципі. Або ми просто витрачаємо даремно чужий кисень.
  • Це відчуття порожнечі – точніше, брак сенсу – багато хто називає депресією. Багато людей впевнені, що депресія – це глибокий смуток. Але це не так. Хоча депресія і смуток часто супроводжують один одного, це не одне і те ж. Коли трапляється щось погане, нам сумно. Депресія – це коли ми відчуваємо безглуздість. Коли щось не так, принаймні, це не позбавлено сенсу. При депресії все перетворюється на величезну порожнечу. І чим глибше депресія, чим сильніше відчуття безглуздості, тим гостріше відчувається марність будь-яких дій – аж до того, що людина насилу встає з ліжка вранці, приймає душ, говорить з іншими, приймає їжу.
  • Здорова реакція на втрату – повільно, але впевнено будувати нові відносини, надавати новий сенс життю. Ми часто говоримо про періоди, що настають після втрат, як про «новий початок», «нового себе», і в якомусь сенсі так і є. Ви створюєте «нового себе», приймаючи нові відносини на заміну старим.
  • Нездорова реакція на втрату – відмова визнати, що якась частина вас померла і залишилася в минулому. Чіплятися за минуле, відчайдушно намагаючись повернути до життя втрачене. Люди роблять це, тому що їх ідентичність і почуття власної гідності залежали від зруйнованих відносин. Вони відчувають себе нездатними або негідними нових, осмислених відносин з кимось іншим.
  • За іронією, саме те, що люди не здатні любити і поважати себе, майже завжди стає першопричиною фіаско у відносинах.

Переклад НВ . Продовження буде опубліковано в розділі Style. Слідкуйте за оновленнями

Публікується з дозволу автора. Повну версію колонки читайте на markmanson.net. Републікація повної версії тексту заборонена

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Life
Залишайтесь в курсі подій з життя зірок, нових рецептів, краси та моди
Щосереди
Показати ще новини
Радіо НВ
X