Зібрати себе наново. Як адаптуватися до нових умов життя

24 травня 2022, 20:43
Олександра Шиманова: «Складіть подумки перелік того, що дає вам змогу почуватися спокійніше» (Фото:luckybusiness/Depositphotos)

Олександра Шиманова: «Складіть подумки перелік того, що дає вам змогу почуватися спокійніше» (Фото:luckybusiness/Depositphotos)

Цей шлях схожий на дорогу в тумані: кожен наступний крок стає зрозумілим у процесі руху

В українському суспільстві з’явилося кілька категорій переміщених осіб — ті, хто перемістився в межах України та ті, хто виїхав за кордон. І ті, й інші змінили місце проживання. Вимушено. Невідомо, на якийсь час чи назавжди. З якими питаннями вони стикаються?

Відео дня

Життя вимагає ухвалення рішень, і часом дуже складних. Про те, що вам може допомогти з психологічного погляду, на що орієнтуватися і з чого почати, ітиметься нижче.

1. Як вирішити — їхати далі, лишатися на місці чи повертатися додому?

Почнімо з того, що від'їзд із дому був вимушеним (часто-густо шоковим). Це не мандрівка, це не те, чого ви давно хотіли, планували й ось нарешті вирушили відкривати для себе нові горизонти. Ні. Рішення ухвалили за вас зовнішні обставини.

Тому відповідь на поставлене вище питання полягає у визначенні ваших можливостей. Це те, на що ви можете впливати своїми діями, що у ваших силах робити.

Якщо є куди повертатися — збереглося житло, відновлено інфраструктуру і там безпечно — можете розглядати питання повернення.

Якщо вам страшно і погано — допомагайте іншим

Залишатися на новому місці — як вам там? У яких умовах ви мешкаєте? Як налагоджене ваше життя? Чи є можливості та перспективи? Від фінансових — оплати житла та підтримання рівня життя, до психологічних — у якому соціальному середовищі ви перебуваєте.

Якщо їхати далі — то які варіанти житла, побудови життя, і чи є у вас готовність і рішучість рухатися далі? Багатьох зараз женуть страх і паніка, але подумайте — чим ви там займатиметеся? Чи готові до всіх майбутніх труднощів? Які ресурси у вас є і що вам під силу?

Пам’ятайте, що у всіх можливості різні. Якщо жінка-домогосподарка біжить із дитиною, і в кишені має 200 доларів, то це одна ситуація. А якщо їде IT-фахівець із вільною англійською та віддаленою роботою, то це зовсім інші перспективи.

2. Чим керуватися під час вибору місця релокації?

Дослухайтесь і до розуму, і до серця.

Розумні аргументи — вибір місця, де є можливості для роботи та заробітку, де ви зможете включитися в нормальне соціальне життя. Якщо ж ви розумієте, що вивчати нову мову буде складно, опановувати нову професію — складно, тоді внутрішні орієнтири будуть спрямовані назад, на повернення.

Якщо ви відчуваєте в собі сили і готовність долати нові життєві реалії, у вас може виникнути бажання використати ситуацію для розширення своїх можливостей. Головне, реально оцінювати свої перспективи. Не чекайте, що на вас чекають із розкритими обіймами і ви будете, немов на відпочинку, гуляти й насолоджуватися новим містом. Допомога, безумовно, буде, але розраховуйте і на себе, причому більшою мірою. Також не лякайте себе жахами, що «ми там нікому не потрібні, мені буде нічого їсти, ніде жити…» Оцінюйте тверезо і реально: чи є у вас там знайомі, до кого ви можете звернутися, який запас грошей у вас є, на що ви можете розраховувати спочатку, чи є можливість організувати побут, улаштувати дитину до школи тощо.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Якщо у вас у серці є «країна мрії», куди ви завжди мріяли потрапити, можете враховувати і це. Є, безумовно, ризик розчаруватися, тому що зсередини все може виявитися не так, як ви собі уявляли. Але якщо цього не станеться, ваша мрія зможе підтримувати вас у важкі періоди.

3. Де й у чому шукати нові опори на новому місці?

Що вам загалом відомо про ваші опори? Можливо, ви комунікативні та легко сходитеся з людьми? Тоді вашою опорою стане побудова мережі знайомств.

Може, ви любите свою справу та професіонал у ній? Тоді робота стане вам опорою, зокрема фінансовою. Ви можете спертися на свої професійні навички.

Опорою можуть бути близькі стосунки, коли є людина, яка вас підтримує. Або, можливо, у вас гнучка психіка, висока адаптивність, і ви можете пристосовуватися до будь-яких обставин і змінювати своє життя.

Складіть уявний список того, що дає вам змогу почуватися спокійніше і надає сил.

Хороша опора — контакт із реальністю. Ви знаєте, що практично все необхідно буде створювати з нуля. У вас немає ілюзій і мало страхів. Знання про себе та нову країну — ось ті мінімальні опори, які доступні кожному.

4. З чого почати та які кроки зробити?

Універсальних відповідей, схем і плану дій немає. У кожного цей шлях виявиться різним, зітканим із низки випадковостей і продуманих кроків, які будуть чергуватись. Добре було б мати список обов’язкових критеріїв-орієнтирів, за яким ви рухатиметеся. Наприклад, до кінця місяця винайняти квартиру, подати документи на соціальну допомогу, дізнатися про школи чи дитсадки неподалік.

І продумати запасні варіанти — якщо не вийде, то що я робитиму? Список кроків буде дуже нечітким — не лякайтеся цієї нечіткості. Він може бути приблизним, що передбачає несподіванки, із якими заздалегідь треба змиритися. Визначте ваш бажаний мінімум і шукайте варіанти, підлаштовуючись під будь-які зміни. Може статися будь-що — наприклад, оформлення соціальної допомоги затягнеться, але вам пощастить знайти житло безкоштовно або за мінімальну ціну. Або раптом вам запропонують роботу, або ви знайдете заняття для дитини, які не прив’язані до державних шкіл. Гарантій немає, а є шлях, схожий на дорогу в тумані, і кожен наступний крок стає видимим у процесі руху.

5. Що робити, якщо на новому місці нестерпно — «тягне додому», «усе добре, але мені погано«, «ридаю без кінця«, «дуже страшно в чужій країні серед чужих«

Нестерпність часто може бути пов’язана з тим, що одна ваша частина хоче поїхати, повернутися додому, а інша каже: «Давай щось робити, освоюватися, учити мову, віддавати дитину до школи». Але навіщо це потрібно, якщо ось-ось повертатися? І виникає болісний внутрішній конфлікт, який тягне вас у різні боки, додає переживань і відбирає багато сил. Не сидіть у такому шпагаті!

Найкраще виходьте з того, що є тут і зараз. Ви можете думати про своє бажання повернутись і водночас жити так, ніби нікуди повертатися не плануєте. З’явиться можливість — добре, поїдете назад, зі жменею нових досвідів і володіючи новою мовою, чим погано?

Зараз мені складно, я переживаю, мені погано — із ким мені цим поділитися, хто може мене підтримати? Кому я можу висловити всі свої переживання, сумніви та сум? Це можуть бути нові чи старі знайомі, друзі, родичі, близькі люди, психолог — важливо звернутися по підтримку. Пам’ятайте, що стани й емоції не мають сталості і схильні змінюватися. Психіка динамічна. В умовах адаптації це нормально.

Важливо ставитися до себе співчутливо та з підтримкою. Що мене може підтримати? Прогулянка на природі, спілкування з дітьми, тваринами, спілкування із друзями? Як свідчать психологічні дослідження, дуже високу ефективність показує обговорення своїх переживань у колективі. Людині потрібна людина. Якщо розділити тяжкість переживань з іншими людьми, хтось зможе допомогти фізично, хтось підтримає морально. Допомога інших людей у період адаптації може виявитися безцінною, і до неї треба вдаватися.

Заодно і перевірте, чи вмієте ви звертатися за допомогою, — це вплине на якість життя в подальшому. Тільки привівши себе в порядок, ви зможете бути тим, хто сам зможе допомагати.

І це ще один спосіб упоратися з адаптацією. Якщо вам страшно й погано — допомагайте іншим. Знайдіть тих, кому ще гірше, і робіть щось для них. За даними дослідження ізраїльських фахівців, серед зовні переміщених осіб найвищий рівень адаптивності показують ті, хто дотримується проактивного підходу до життя — здійснюють дії заради дій. Можна організувати безкоштовний обід для переселенців, допомогти дітям провести час і таке інше — адаптація проходить набагато успішніше, якщо ви задіяні в процесі допомоги іншим людям.

Не важливо, ви поїхали чи залишилися, пам’ятайте, що з війною ваше життя не зупинилося. Так, воно стало іншим і перекинулося з ніг на голову, але воно, як і раніше, належить вам. Як би не було тяжко, не забувайте: так буде не завжди. Будь-яка чорна смуга закінчується, а в міру подолання труднощів зростають ваші здібності до адаптації. І значить, із часом ви зможете досягати більш високих цілей і значно розширювати свої горизонти.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ

Більше блогів тут

Показати ще новини
Радіо NV
X