ГРЗ і передчасне старіння. Чим небезпечне порушення добових ритмів
Циркадні стреси — невід'ємна складова нашого повсякденного життя
За мільйони років еволюції всі мешканці Землі пристосувалися до добових змін навколишнього середовища. Наші циркадні ритми регулюються зовнішніми факторами, такими як сонячне світло, температурні коливання ті інші. Біологічний годинник зіставляє стан організму з певним періодом доби, і коли день змінюється на ніч, дає команду одним генам «активізуватися», а іншим «замовкнути».
Представники рослинного і тваринного світу невпинно підкоряються природним ритмам, які регулюють періоди вегетації, росту, розмноження і зимового спокою. Втім що стосується людини, то всі досягнення цивілізації порушують хід нашого біологічного годинника.
Так звані циркадні стреси — невід'ємна складова нашого повсякденного життя, і протистояти їм все важче. Це і наші подорожі з зміною часових поясів (так званий джетлаг), і бажання провести ніч в шумній компанії або закінчити перегляд цікавого фільму далеко за північ (соціальний джетлаг).
Часті збої добових ритмів можуть стати причиною розвитку не тільки безсоння, але й захворювань серцево-судинної, травної, нервової, імунної систем, онкологічних захворювань і хронічного стресу.
Головний гормон
Одним із головних гормонів, який запускає роботу нашого біологічного годинника, є мелатонін. Це ключовий регулятор циркадних ритмів людини. Він приймає участь в багатьох фізіологічних процесах в організмі — дозріванні та розвитку статевих органів, пігментному обміні, інактивації вільних радикалів, імунній відповіді, регуляції настрою і відновленні сну, диференціюванні клітин. Він є прямим антагоністом стресових гормонів і попереджає передчасне старіння людини.
Негативно вплинути на його секрецію можуть як зовнішні, так і внутрішні фактори. До перших належать порушення режиму дня та циклів сну та неспання, а також недотримання оптимальних годин прийому їжі. Довгий період свят, бурхливі вихідні, студентська сесія, відпустки, робота в нічні зміни і супутнє споживання алкоголю — психоактивної речовини, яка має потужний дизрегуляторний ефект, — все це може викликати збої добових ритмів і, як наслідок, різке загострення або виникнення захворювань.
Ми не замислюємося, чому нам рекомендують приймати вітамін D3 в першій половині дня, а магній перед сном. А причина в тому, що перший знижує синтез мелатоніну, а другий сприяє йому.
Навіть така звична дія, як переведення стрілок годинника, приводить до надзвичайно важливої проблеми — перебудови наших біоритмів. Це викликає такий розлад, як десинхроноз — порушення звичного заданого часу певних дій згідно наших циркадних ритмів і необхідності їх зміщення у часі. За механізмом розвитку десинхроноз є стресом.
Існують і внутрішні причини цього розладу — це стани, які порушують секрецію мелатоніну. Всі хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної та ендокринної систем супроводжуються порушенням його синтезу, і чим важчий перебіг захворювання, тим більші ці порушення.
Десинхроноз може привести до різкого загострення або виникнення захворювань. Поряд з іншими небажаними наслідками він веде до посилення добових коливань артеріального тиску, зокрема підвищення в нічні та ранні ранкові години, й збільшує ризик розвитку інфаркту та інсульту.
Особливу цікавість викликають сезонні захворювання внутрішніх органів (виразкова хвороба шлунку) та спалахи інфекційних захворювань (грип, ГРЗ). В періоди біологічної весни та осені параметри циркадних ритмів знаходяться в процесі підйому та спадання відповідно, що і являється одним із вирішальних факторів в патогенезі сезонних загострень та спалахів вказаних хвороб.
Циркадні ритми впливають також на активність нашої кишкової мікрофлори. В Ізраїлі було проведено дослідження мікробіому людей, які прилетіли з США. У них стан кишкових бактерій внаслідок джетлагу був подібним до стану мікрофлори у хворих на цукровий діабет і пацієнтів з ожирінням. Подібні зміни викликали також вечірні та нічні прийоми їжі, в той час, коли організм налаштований на сон і відпочинок. Але як тільки людина адаптувалася до нового часового поясу або припиняла харчуватися в нічний час, нормалізовувався і склад мікробіому.
Дослідження, присвячені мелатоніну, відкрили новий напрямок не тільки в біології, але й в медицині, зокрема в лікуванні і профілактиці загострень сезонних захворювань і порушень, обумовлених соціальним джетлагом. Роботам одного з засновників європейської антиейджингової школи Тьеррі Ертога ми зобовязані вільним розповсюдженням синтетичного аналогу мелатоніну — засобу, прийом якого допомагає дещо налагодити роботу нашого біологічного годинника при проблемах із засинанням внаслідок зміни часових поясів або інших соціальних причин.
Також організм можна підготувати до подібних ситуацій методом поступової зміни часу засипання і пробудження і зменшенням впливу всіх стресових чинників на організм. Серед факторів, які дозволять згладити негативний вплив стресу — регулярне і збалансоване здорове харчування, дозовані аеробні фізичні навантаження, обмеження контакту з токсинами, різні медитативні та розслаблюючи практики.
В наших силах дбайливо ставитися до свого біологічного годинника. Для цього потрібно чітко дотримуватись режиму сну і праці, споживати здорову їжу, забезпечити організм необхідними вітамінами і мінералами, вчасно звертатися до лікаря при порушенні самопочуття і контролювати хронічні захворювання.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ
Більше блогів тут
