Без французького шарму. Рецензія на фільм 1+1: Нова історія

25 січня 2019, 20:43

Ремейк однієї з найбільш душевних кінострічок сучасності вийшов прісним, як вівсяна каша

Через брак власного оригінального матеріалу, голлівудські боси являють глядачеві перевірені часом історії. Вісім років тому французький фільм 1+1: Недоторканні з Омаром Сі та Франсуа Клюзе зумів достукатися до сердець аудиторії і надійно застовпити за собою частину душевного простору кінолюбителів. Багато хто і досі не проти подивитися ще раз стрічку режисерського дуету Олів'є Накаша та Еріка Толедано. Разом з тим, досить сумнівно, що ремейк Ніла Бергера (Ілюзіоніст, Області темряви) зуміє повторити успіх попередника.

Відео дня

У Делла (Кевін Харт) у житті багато проблем. Він безробітний, і навіть не намагається щось зробити, щоб це змінити. Єдине джерело доходу він бачить у грошовій допомозі по безробіттю. Але і для цього треба створити видимість пошуку вакансії. Так він випадково потрапляє до багатія Філіпа (Брайан Кренстон), який прикутий до інвалідного крісла і потребує компаньйона. Делл абсолютно не підходить для такої вакансії, та він і не збирався там працювати, але дуже вже сподобався мільйонерові. Так починається спільна історія двох зовсім різних людей: інваліда, якому потрібні нові барви в житті, і хлопця з кримінальним минулим, який мріє знову постійно бачити сина.

Нова історія зовсім не нова. Якщо французький оригінал під саундтрек Людовіко Ейнауді розкриває душу і перевертає її з ніг на голову, то драматизм версії 2019 року може зачепити лише за дотичною. Перезняті сцени і зіграні заново діалоги не схожі на данину поваги «старшому братові»: вони виглядають безглуздо, як маленький син, що начепив батьківський діловий костюм.

Фільм може припасти до душі лише тим, хто не встиг ознайомитися з оригіналом

Недоторканні трималися на харизматичному Омарі Сі. Розвиток його персонажа від інфантильного хвацького хлопця з неблагополучного передмістя до дорослого чоловіка, здатного взяти на себе відповідальність за близьких людей, утримував увагу глядача майже дві години екранного часу. А додавши дрібку чорного гумору, французькі режисери зробили фільм ще більш людяним.

Але якщо Омар Сі, як виконавець головної ролі, проходився по емоційним полюсам, то Кевін Харт майже весь фільм перебуває десь на екваторі: його герой не занурюється в Маріанський жолоб «неблагополучного» образу, але і на драматичний Еверест видертися не намагається. Навіть за заявленої благої мети, його персонаж не викликає співчуття.

Йому вторить Філіп у виконанні Брайана «Скажи-моє-ім'я» Кренстона. Французький аристократ в інвалідному візку, зіграний Франсуа Клюзе, виглядав в образі солідно і спокійно. Його заокеанський колега більше скидається на примхливу дитину з єдиною мотивацією «на зло мамі відморожу вуха». Підгрунтя найму темношкірого Делла («по приколу, подивитися, що з цього вийде») кидає тінь на моральні якості людини, якій, за задумом, аудиторія повинна співпереживати.

Основна проблема Нової історії в її попереднику. Недоторканні дуже високо підняли планку, до якої цій стрічці не вдається дотягнутися. Фільм може припасти до душі лише тим, хто перед переглядом не встиг ознайомитися з оригіналом. Ті ж, хто бачив синергію дуету Сі-Клюзе, з великою ймовірністю не сприймуть спрощений голлівудський аналог.

1+1: Нова історія це вівсянка без жодних добавок. Корисно, але несмачно. Торкаючись серйозної теми єдності протилежностей, без належної акторської гри і глибокого занурення у світи персонажів фільм просто дражнить естетичні рецептори глядачів, не в змозі дати відповіді на ним же поставлені питання.

4 з 10

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X