Ангели і дияволи: 5 "дивних" книг червня. Блог письменника

10 червня 2017, 16:21
У цих книжках справді відбуваються цілком містичні, навіть інфернальні речі. Загадкові герої в умовах чи то альтернативної історії, чи то яскравої антиутопії вписані у напівкримінальні сюжети

Зібрані докупи, вони віддзеркалюють наше сьогодення у кривій амальгамі авторських фантазій. Війна і кохання, детективна інтрига і політичний трилер – ось що робить ці «дивні» книжки безперечними бестселерами.

Відео дня

Ерін Морґенштерн. Нічний цирк. – Х.: Віват, 2017

Це незвичайна історія про поєдинок двох юних магів – дебютний роман американської письменниці, перекладений 20-ма мовами, що в результаті став світовим бестселером. До речі, маги закохані одне в одного, але з дитинства їх вчили могутні вчителі, які не знали поразки. Тому в поєдинку має вижити лише один. Адже насправді цей цирк, що приїжджає без афіш і відкривається вночі, – арена для протистояння волі та уяви. І всі химерні герої цієї містичної історії — ексцентричний власник цирку, невловима дівчина-змія, загадкова віщунка і рудоволосі близнюки, які народилися за лаштунками, — лише інструмент магії у фантастичному потоці заклять та чарів.

Чи зможе кохання, почуття, через яке блимає світло в кімнаті юних суперників, побороти одвічні чари зла? Чи перемогу в черговий раз здобуде невидимий ляльковод цієї страшної, але страшенно цікавої історії? Тим більше, що від результату дуелі, як завжди, залежить не тільки успіх героїв, але й долі глядачів у магічному нічному цирку.

Ніл Ґейман. Небудь-де. – К.: КМ-Букс, 2017

Життя головного героя цієї містичної книги круто змінилося після того, як він допоміг незнайомці, за якою гналися наймані вбивці. І був би сюжет типово «англійської» історії звичайним собі містичним трилером, якби її автор не працював свого часу з великим містифікатором Террі Пратчеттом. І тому «Небудь-де» - чудовий роман у жанрі міського фентезі, в якому живуть занепалі ангели, наречені-втікачі і дівчата, які відкривають всі двері.

Нижній Лондон, який поглинув головного героя, чарівний світ темних провулків, горищ та каналізації, що існує паралельно з реальним містом, виявився привабливою альтернативою нудного життя обивателя.

Тут загублені ключі виявляються не буденною дрібничкою, а відмичкою від раю, і навіть ниці пристрасті недругів – це помста Бога і зведення рахунків з усім світом. Чи варто казати, що сірий і нудний офісний побут героя, який повернувся у фіналі додому, не зміг утримати його від подальших пригод і, відповідно, втечі в чергову фантазію.

Олексій Жупанський. Благослови Тебе Боже! Чорний Генсек. – Видавництво Жупанського, 2017

Цей роман про шахтарський край – мабуть, найкраще чтиво з сучасного асортименту довоєнного, а також обов’язково воєнного періоду. Адже у ньому, насамперед, ідеться про початок будь-якої конфронтації. А містичний сюжет про інфернальний жах, що оповиває донбаські шахти, – лише засіб для більш ширшої дискусії «на тему».

Столичний журналіст їде у справах у Дике поле, де зусиллям сталінської деспотії свого часу було збудовано місто-сад, що нині нагадує Зомбіленд. Видобуток вугілля у ньому на висоті, але якою ціною? Загадковий персонаж на ім’я Нестор Нерон дає на гора продукцію, але ті, що спускаються з ним у забій, не повертаються. Подальше розгортання сюжету в декораціях справжньої радянської готики, ще й за умов альтернативної історії змусить не раз здригнутися від передчуття… неминучого бестселера. «Отже, насамперед потрібно пам’ятати, що найкращі ліки – це профілактика, - попереджає нас автор. – А, отже, краще взагалі обмежити своє пересування містом, бо місто, як відомо, це дуже небезпечний конгломерат, в якому крім звичайних громадян, яких, як завжди, обмаль, ще повно Пухирів, Харчків і Фарбованих Баб (ці особливо небезпечні), Низьких Демонів, які прикидаються жебраками, Смердюків, які косять під міліціонерів, Нічтожників, що всі як один подалися у таксисти, та іншої урбанізованої нечисті, яка бозна-коли присмокталася до людського соціуму. Із цього випливає, що найкраще, як уже зазначалося, сидіти вдома».

Олексій Винокуров. Ангел пригляду. – Х.: Фабула, 2017

У всі часи вважалося, що душевнохворі – це божі люди, яким не писаний ані закон, ані сюжет. У романі «Ангел пригляду» з таких ангелів та пророків складається ціле паралельне життя-буття в психіатричній лікарні Донецька на тлі сьогоднішньої війни.

Втілення і перевтілення, спуск архангелів на землю і передчуття великої битви – ось міфологічне наповнення сюжету, в якому описують цілком буденні реалії військового часу. Трійко мандрівців простують в пекло, яким виявляється Москва. Навіть вхід у Тартар там виглядає буденним офісом посеред міста. Антиутопія межує з бурлеском, Орфей перетворюється на Енея, а бульварний журналіст – на передвісника революції, яка закінчується вбивством російського опозиціонера на мосту, що веде у вічність міжнаціональних стосунків. «Дивне відчуття відвідало його. З одного боку, він відчув полегшення. Отже, уся ця історія - сни, архангел, Діана, хіліарх - привиділася йому, все це маячня хворого розуму. Але, з іншого боку, була в цьому якась гіркота. Немов зрозумівши, що це всього лише галюцинація, він щось втратив. Щось важливе, значне: таке, без чого життя вже не мало такої цінності, як раніше».

Ирина Лобусова. Дьяволы с Люстдорфской дороги. – Х.: Фолио, 2017

Спадкова одеситка у восьмому поколінні, авторка цього незвичайного детектива знає історію свого рідного міста досконало. В якому тільки жанрі не писали про Одесу - від гуморесок до суворої, але романтичної прози повоєнного часу. Ось і в новій книжці Лобусової, яка видала свого часу «Таємниці нерозкритих вбивств видатних письменників», сюжет начебто знайомий, і за стилем нагадує одночасно відомий фільм «Ліквідація» з Машковим і оповідання Бабеля. Але своя, авторська, «одеська» родзинка в ньому є.

Це не просто життя південного міста у військовому положенні, коли Одеса, як завжди, не дивлячись на чергового окупанта - від червоного до коричневого - живе весело, з розмахом. Люди воліють хліба і видовищ, ресторани працюють, розваги, щоправда, мізерні, місцеві, але ось приїхав цирк, і все закрутилося, як у дореволюційного класика. Хто ці гастролери? Куди почали зникати юні дівчата після виступу заїжджого фокусника, що нагадав своїм страшним номером з відірваною головою про аналогічну сцену в романі «Майстер і Маргарита» Булгакова. До речі, рідне місто автора, який написав роман про Воланда, а саме – Київ, теж згадане в цій одеської епопеї:

«Трупы приезжих купцов, обобранных до нитки, с перерезанным горлом, находили в Днепре. Полиция провела быстрое расследование, и было установлено, что купцов, приехавших в город по торговым делам, убивали как раз на этом самом постоялом дворе. Это было делом рук самой хозяйки постоялого двора и ее любовника — они перерезали горло спящим купцам, и, ограбив, выбрасывали трупы в Днепр, который был поблизости».

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Life
Залишайтесь в курсі подій з життя зірок, нових рецептів, краси та моди
Щосереди
Показати ще новини
Радіо НВ
X