5 книг про те, чого не було, але могло бути. Блог письменника

7 серпня 2017, 18:47
У книгах цього незвичайного огляду – невтішні прогнози, небезпечні перспективи та суворі обіцянки, які стосуються світу загалом, і України зокрема

Тим не менш, завжди цікаво дізнатися, як би працювала Машина проклять, що наші жінки виробляли б в ліжку з роботом, і як би усіх нас витягали з того світу в буденну реальність.

Відео дня

Джордж Орвелл. 1984. – К.: Видавництво Жупанського, 2017

У цій культовій антиутопії, дія якої відбувається у далекому на час написання роману майбутньому, передбачено майже всі сьогоднішні ознаки виродження. Світові держави або об’єдналися, або відійшли від колишнього панування (Британія – провінція Океанії), слова знищуються, щоб навіть подумки не можна було чинити злочини проти Системи. Старший Брат, «який пильнує за тобою», за останні часи неодноразово змінював свою личину – від тоталітарного контролю до «ліберальної» чистки в соціальних мережах.

Триває стрімка деградація головного героя в суспільстві, де будь-який погляд на жінку — мало не як сьогодні — вважається сексизмом. Свого часу цей роман був навіть заборонений в США, а також у низці тоталітарних країн світу, де питання про приватне не обговорювалося, а державна безпека була головніша за свободу індивіда.

Володимир Єшкілєв. Ситуація «нуль», або Побачити Алькор. – Х.: Фабула, 2017

У цьому романі відомого автора бачимо дещо нове в його звичній стратегії розводити «високу» риторику «низькою» фабулою. Тобто розповідати про таємні речі «гостросюжетним» стилем. Відтак маємо давні орденські традиції і сучасну конспіративну політологію, а також діяльність бізнес-груп, які маскують перебування в Україні окультних володарів світу. Не забутий і магічний артефакт - Генератор сили, Машина проклять, який пробиває будь-які окультні сили, діючи на відстані, і чиї запчастини зберігаються у масонському храмі під Києвом, а також у могилі вампіра в рідному місті автора, Івано-Франківську.

Текстом роману розкидано чимало магічних знаків і символів, які розтлумачити і складно, і цікаво, і не кожному дано. Не дивно, що Алькор з підзаголовку роману - це зірка, яку бачили лише найвправніші з вавилонських лучників. Наразі згадана оптика спрямована вглиб таємних знань, коли текст стає своєрідною лабораторією польових досліджень з історії українського масонства. Утім, чи «українського»? Адже, як вважає автор, «система, побудована на цих землях за останні століття, опиралася втіленню праведних знань, пручалась і не бажала світла». Довго розмірковувати ніколи, бо війна в романі між чаклунами і олігархами, а також виробнича специфіка приватних охоронних агентств витісняє увагу на «манівці» більш рухливої, детективної лінії твору.

Олег Шинкаренко. Перші українські роботи. – К.: Люта справа, 2017

Попри авантюрно-сатиричний сюжет цього роману, події в ньому подекуди нагадують не далеке майбутнє, як сподівався автор, а наше техногенне сьогодення. Отже, роботи у даному «романному» випадку вже повсюди – на виробництві, в космосі, навіть у ліжку дружини героя.

«Мені дуже подобається один чоловік, але я знаю, що він зовсім не чоловік, а робот, - питаються в жіночих журналах. - Чи здатні роботи на взаємні почуття? Чи може бути поміж нами справжнє кохання? Чи взагалі можливо ство­рити із роботом сім’ю?». Хай там як, але навіть попри те, що війну з Росією, яка в романі досі триває, ведуть ті самі роботи, але їхня діяльність у Верховній Раді, а також разючий контраст з «живими» чоловіками б’є всі рекорди. Доходить до справжнього руху опору і навіть війни, яку виголошують роботам зганьблене українське чоловіцтво. Особливо вражають саме побутові сцени, в яких приватне, замінене на механізоване і штучне, поволі стає надбанням держави, як у «1984» Джорджа Орвелла.

Марина та Сергій Дяченки. Страта. – Х.: Фоліо, 2017

Майбутнє у цьому містичному романі насправді не таке вже й далеке. Моделювання реальності, яким займається чоловік героїні на роботі, давно вже не дивина у нашому світі високих технологій. Утім, щоб у цій самій паралельній реальності зникали люди – такого ще, здається, не було. Тож не дивно, що за сюжетом заклопотані навіть спецслужби, які заявляються до героїні, вимагаючи щоби вона допомогла витягти свого чоловіка зі створеного ним же Задзеркалля.

Шлях, який повинна пройти героїня, викладачка філфаку і письменниця, рівнозначний подвигу Орфея в пеклі. Моделі часу, в одній з яких зник чоловік, подібні до диявольського потойбіччя. Тож попереду в героїні, крім звинувачень у вбивстві дітей наяву, ще зустріч з вампірами та іншою темною потолоччю – у «паралельному» царстві тіней. І невідомо, де краще триватиме страта і втрата всього святого заради порятунку рідної людини

Галина Пагутяк. Пан у чорному костюмі з блискучими ґудзиками. – Л.: Піраміда, 2017

Дія цього містичного роману відбувається у цілком реалістичних декораціях, задля достовірності прикрашених звичними топонімами – Дрогобич, Самбір, Нагуєвичі. Але навіть історія, описана Іваном Франком, будучи взята за основу цього трилеру, все одно нагадує одну з моделей майбутнього. В якому минуле, звичайно, розрослося буйним квітом бойківських легенд і лемківських переказів.

Якщо відверто, то все це нагадує «Обитель зла» з Мілою Йовович, зомбі та Апокаліпсисом наяву. Упирі починають та виграють, екранізація по-українськи не за горами, альтернативна історія рідного краю, яка все більш скидається не на міфологію, а на цілком можливе майбуття в координатах техногенних наших революцій.

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X