16 ознак того, що вам час змінювати стиль спілкування з дитиною. Блог тренера

1. Коли ви входите в будинок, близькі намагаються злитися з предметами інтер'єру.

2. Ви вважаєте, що похвала і заохочення не заслуговують витраченого на них часу.

3. Довгий монолог – ваш улюблений і найбільш вживаний стиль спілкування.

4. Обірвати дитину на півслові – лідер списку ваших прийомів з ведення діалогу.

5. Дитина не може зрозуміти, чи слухаєте ви її, оскільки ви вміло приховуєте свої реакції.

6. Ви не переймаєтеся контролем за інтонацією, гучністю й темпом мовлення, а також підбором лексики, що підходить конкретній ситуації.

7. Оскільки ваша дитина в принципі не здатна нічого робити як слід, ви закінчуєте її фрази за неї.

8. Ви впевнені, що терпляче вислухати співрозмовника і спробувати зрозуміти його позицію, – доля слабких.

9. Зіткнувшись з найменшими запереченнями, ви починаєте сперечатися з дитиною.

10. Ви не робите пауз, щоб у дитини не з'явилося можливості заперечити.

11. Ви задаєте дуже мало питань, оскільки не бачите в цьому сенсу.

12. Ви жорстко контролюєте ситуацію. Наприклад, ставите одне й те саме питання, поки не досягнете бажаної відповіді, супроводжуючи його чимось на кшталт: «В очі дивитися, я сказав/ла!»

13. Ви краще знаєте, що дитині потрібно, а що – ні. Коли вона говорить про свої потреби, проблеми та ідеї, ви обриваєте її на першому слові.

14. Ви не розпізнаєте стан дитини і продовжуєте наполягати на своєму, навіть коли чітко бачите, що вона пішла у глуху оборону і не сприймає жодного вашого слова.

15. Будь-які прояви дитячих емоцій – сльози, крик, навіть сміх – ви розцінюєте як спроби маніпулювання і тиску на вас. І відповідаєте на них введенням дійсно жорстких санкцій.

16. Людей, які закликають вас змінити стиль спілкування, ви вважаєте або маніпуляторами, або некомпетентними. Припускаєте навіть, що вони вступили в змову з вашими близькими.

Якщо вам підходять чотири і більше пунктів з цього списку, є тільки два варіанти:

Перший – припустити, що, можливо, вам варто змінити свої комунікативні стратегії і – у порядку експерименту – випробувати на практиці ненасильницьке спілкування, емоційний інтелект або прийоми конструктивної критики.

Другий – не піддаватися на провокації і продовжувати гнути свою лінію. А коли діти виростуть і спробують втекти (що, до речі, не факт), позбавити їх ресурсів або прикувати до батареї, на худий кінець. Так, і в 25 років різко змусити стати самостійними.

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Life

Залишайтесь в курсі подій з життя зірок, нових рецептів, краси та моди

підписатися

Щосереди