11 ситуацій, коли потрібно звернутися до психолога
1. Жорстке Суперего, воно ж Внутрішній Критик
Основні завдання психотерапії в цьому випадку — інтеграція Критика в вашу психіку, його привласнення, визнання його функцій і «вирощування» йому на противагу Доброго Батька. Спочатку таким Добрим Батьком буде терапевт, а потім він з'явиться у вас у голові. Як правило, це мінімум рік роботи в терапії, іноді потрібно 2-3 роки і більше (залежить від того, наскільки все погано спочатку, від ваших ресурсів і темпу змін).
2. Психологічна травма
Деякі травми вдало «капсулюются» і не вимагають допомоги протягом багатьох років, іноді все життя. Звідси пішла поширена думка, що до фахівця з цим іти не обов'язково — загоїться, як і будь-яка травма. Нерідко так і відбувається. Але це життя під дамокловим мечем — ресурс-то обмежений, і в будь-який момент ваші поточні тяготи і стреси можуть прорвати цю капсулу.
Психотерапія, на мій погляд, є найефективнішим і найшвидшим способом позбутися цього дамоклова меча. Під позбавленням я маю на увазі опрацювання травми: (спрощено) зустріч з нею, реконструкція, проживання в безпечних умовах і з сильним асистентом (терапевтом), визнання збитку і сильні позиції на наявні ресурси. Якщо працювати тільки над травмою, то зазвичай протягом 20-40 зустрічей вже будуть помітні зміни.
3. Нарцисизм
Людина з нарцисичним радикалом, насправді, потребує адекватної критики більше, ніж люди, які не відчувають таких проблем. Це спосіб зустрітися з собою-реальним і побудувати тверде внутрішнє «Я» на місці пустелі. Але поки критика ранить, ця потреба приречена. У терапії якраз і відбувається зустріч з собою, в безпечних умовах, у відносинах з приймальною людиною, яка може побачити і прийняти ваш біль. Це нешвидкий процес — в залежності від вираженості нарцисизму, може знадобитися від 1 до 4-5 років.
З вразливими людьми дуже важко. Навіть так — дуже важко. Згодом неблизькі починають обходити таку людину стороною4. Нестійка або низька самооцінка, невпевненість у собі
Людям з заниженою самооцінкою психотерапія допомагає спертися на себе, побачити себе цілком, а не тільки ті «погані» частини, які доводять до відчаю. Людям з нестійкою самооцінкою — допоможе позбутися перепадів, вирівнятися і забрати «кнопку самооцінки» у зовнішнього світу, щоб перенести її всередину себе. В цілому, в залежності від причин зміни самооцінки, терміни лікування можуть бути як зовсім невеликими (буквально 10-15 зустрічей), так і тривалими — до декількох років.
5. Недозахищеність (вразливість)
З вразливими людьми дуже важко. Навіть так — дуже важко. Згодом неблизькі починають обходити таку людину стороною: хай ви хоч сто разів хороший/а, це не компенсує спілкування «на мінному полі» з періодичними підривами, і постійної необхідності враховувати всі можливі тригери. А близькі... А що близькі? Вони починають дуже ретельно продумувати все, що говорять на вашу адресу і навіть у вашій присутності. На жаль, це гра в одні ворота: як не танцюй навколо, все одно свою міну знайдеш, питання часу. І так, якщо особисто ваші близькі кажуть, що це все дурниці і вони вас люблять і таким/ою, майте на увазі: брешуть. Тому що якщо вам в цьому не збрехати і не поберегти, це теж міна, і погано буде всім.
Психотерапія допомагає відростити ту шкіру, якої вам гостро бракує, і поліпшити не тільки власне життя, але і відносини з іншими (іноді — нарешті, стати здатним на відносини з іншими без постійних поранень).
6. Синдром самозванця
Люди, які страждають на це, в адекватної критики потребують так само сильно, як і люди з нарцисизмом, тому що в ній міститься інформація про те, що вони зробили насправді, що є продуктом їх праці. На це можна спертися. Але тільки після того, як подолано загальний страх зустрічі з собою. Тож терапія тут робить приблизно те саме, що і в разі нарцисизму і неадекватної самооцінки: дає можливість акуратно подивитися в дзеркало, пережити те, що ви там побачите, разом з терапевтом, прийняти це і більше не боятися. Щодо термінів — думаю, за 20-40 зустрічей вже будуть зміни.
7. Перфекціонізм
Перфекціоністи часто уникають будь-яких почуттів, думок, ситуацій, в яких є ризик побачити свою неспроможність, недосконалість, неідеальність (іноді вони уникають взагалі будь-яких почуттів і невизначеності як такої). А ще перфекціоністи біжать від людей, які є антіперфекціоністами і спокійно ставляться до помилок — хоча саме з такими людьми перфекціонізм може трохи підлікуватися. Терапевт буде для вас такою людиною: він зможе не просто переносити вашу недосконалість, а й прийняти вас разом з нею, і любити вас разом з нею (чого у вас, можливо, ніколи не було). Поступово і ви навчитеся так само. Теж нешвидкий процес — мінімум рік-два.
8. Неможливість виносити дискомфорт інших
У психотерапії «невидимі люди» стають видимими. Терапевт бачить їх, і зауважує, як вони себе почувають і що з ними відбувається. Терапевт також не дозволяє їм бути зручними для нього, не дає провернути звичний трюк — інверсію ролей: «Хоп, і ось уже я про тебе дбаю, а не ти про мене». Спочатку це буває дуже некомфортно (ще б пак), але при належному терпінні можна навчитися визнавати і бачити себе слідом за терапевтом, а в подальшому — стати видимим і для світу, і перестати так смикатися від чужого дискомфорту. Терміни — для найперших змін, швидше за все, вистачить і року, а для глибинної перебудови, можливо, буде потрібно більше.
9. Параноя
Тут я не оптиміст, мені здається, параноїдний склад особистості в терапії дуже важко піддається змінам. А, може, і взагалі не піддається, а лише злегка обточується. Проте, якби до мене прийшла людина з таким запитом, я б зробила головним фокусом роботи опору на реальність, а не на параноїдні конструкції. Також спробувала б працювати над відчуттям «світу все одно» замість його зловмисності. Помірно, тому що, як відомо, параноїки довше живуть, і було б нечесно позбавляти людину такої захисної системи. Скоріше, треба дати йому альтернативу і можливість вибирати. Терміни, як і з будь-яким особистісним устроєм, мінімум рік-два.
10. Депресія/субдепресія
Якщо мова про клінічний діагноз, то в тандемі з психіатром робиться так: антидепресанти вирівнюють нейрохімічні порушення і дають ресурс, а психотерапія працює над причинами і профілактикою повторних епізодів. Ви, напевно, помічаєте, що жодного специфічного фокусу на критиці немає — він і не потрібен, тому що лікування депресії прибере всю болісність критики без додаткових рухів тіла.
Якщо мова про якусь особистісну депресивність або субдепресію, то таблетки тут необов'язкові, буде досить психотерапії, з тим же планом: розібратися, чому і звідки воно взялося, і як туди не валитися. Терміни і там, і там зазвичай від року.
11. Особиста історія
Думаю, що в цьому випадку психотерапія теж буде найефективнішим і найшвидшим способом розібратися, хто на кому стояв. Чому, наприклад, ви буквально розсипалася на частини від претензій саме до вашої зовнішності, або до розуму, або ще до чого. Механізм схожий на схему роботи з травмою: екскурсія в минуле і пошук першопричини, витягування і проживання в безпечних умовах, визнання наслідків і відпускання. Щодо термінів — залежить від розміру проблеми, думаю, ті самі 20-40 зустрічей вже дозволять відчути різницю.
Текст публікується з дозволу автора
Новое Время запрошує на лекції наших відомих колумністів Діалоги про майбутнє. Детальна програма тут
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени
Більше блогів тут
