Артисти і Титани. Кирило Карабиць - фото

Артисти і Титани. Кирило Карабиць

30 липня 2019, 21:00

Відомий український диригент Кирило Карабиць розповідає в проекті НВ Артисти і Титани про просування України в світі і ділиться історією про свого батька.

— Що, на вашу думку, відбувається в Україні?

— Протистояння. А побутовою мовою — країну роздирають на частини. Суспільство стало жертвою неправильної і нерозумної політики. Але Україна була, є і буде. Треба пам’ятати, що будь-яке випробування може стати початком.

Відео дня

— Якою буде країна через 10−20 років?

— Сподіваюся, що політично ситуація заспокоїться, і Україна почне нормально функціонувати. Люди почнуть повертатися, не буде такого масового від'їзду. Країна даватиме людям можливості для самореалізації та для здійснення своїх проектів. Вона стане для українців батьківщиною не тільки в емоційній площині, а й у практичній. Це буде показником того, що країна успішно розвивається. Країні бути.

Я як музикант щосили пропагую Україну. Не тільки в Європі або Америці, але і в Росії. Тому що це важливо зараз, люди там думають про нас не те, що є насправді. Вони теж перебувають під сильною інформаційною пропагандою.

Sasha Gusov
Фото: Sasha Gusov

— Чого особисто вам не вистачає в житті?

— Якщо чесно, мені не вистачає спокою в Україні. Де б я не був і де б не жив, емоційно я є частиною цих процесів. За останні три роки через зайнятість приїжджати вдавалося нечасто, але щодня я моніторю новини. Це частина мого робочого дня, і, хоч іноді це не дуже приємно, я не можу інакше.

— Назвіть ваш найбільший гонорар, і за що ви його отримали?

— Гонорар не завжди вимірюється у грошах. Коли мені було 19 років, я вперше виступив у Києві з ансамблем Київська камерата ще в залі Будинку вчителя. Після цього концерту я зрозумів, що буду диригентом усе життя. Я відчув: те, що я роблю на сцені, і мову, якою я розмовляю, розуміють. Один вечір став початком, він змінив мене. А заплатили тоді щось символічне. Ось це був найбільший ефект від концерту, а гонорар — не так цікаво.

Konrad Cwik
Фото: Konrad Cwik

— Розкажіть найвражаючу історію з вашого життя.

— У мене є кілька історій, які повернули мою долю. Ось мій батько Іван Карабиць був відомим українським композитором. На жаль, він помер у 2002 році у віці 58 років. І перед своєю смертю він мені на день народження подарував купюру в $100. Батько тоді сказав таку фразу: «Я хочу, щоб ти цю купюру взяв із рук у руки». І ось через кілька тижнів його не стало, а через місяць я послав ці $100 як внесок на конкурс у Париж. Тоді з-поміж 150 осіб обрали мене, єдиного, хто не знав французької мови. І для мене цей конкурс став трампліном.


CV

Син українського композитора Івана Карабиця сьогодні є одним із найславетніших українських капельмейстерів на світовій сцені. Будучи володарем багатьох міжнародних нагород, він став головним диригентом Борнмутського симфонічного оркестру у Великій Британії та Німецького національного театру у Веймарі. Карабиць працював із провідними музичними колективами Європи, Східної Азії та Америки, зокрема з Філармонійним оркестром Радіо Франції, а також із симфонічними оркестрами Роттердама, Філадельфії, Клівленда і Сан-Франциско.

Цей матеріал опубліковано в № 26 журналу НВ від 18 липня 2019 року

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Діліться матеріалом




Радіо НВ
X