Знаменитий український піаніст Олексій Ботвінов – про роботу в Ла Скала і про своє рішення не їхати з країни
Олексій Ботвінов – всесвітньо відомий український піаніст, народний артист України, вважається одним з найкращих у світі виконавців музики Рахманінова. Має широкий репертуар, до якого входить понад 30 концертів для фортепіано з оркестром, з успіхом гастролював більш ніж у 40 країнах.
Виконав на сцені 311 разів Гольдберг-варіації Баха, був запрошений з цим проектом у Ла Скала, ставши першим у сучасній історії України вітчизняним піаністом, який став керівником і виконавцем музичної частини цієї найзнаменитішої опери світу.
Олексій Ботвінов також - ініціатор і президент фестивалю Odessa Classics, фестивалю, який пройде в Одесі у червні цього року.
Нещодавно він приїхав до Києва на кілька днів і прийшов у студію Радіо НВ.
Про Гольдберг-варіації Баха і оперу Ла Скала
Запрошення до Ла Скала – це дійсно, напевно, одне з найбільш знакових досягнень у моїй професійній діяльності. Я беру участь у проекті Гольдберг-варіації Баха вже 22 роки. Я познайомився [з його натхненником] у місті Дюссельдорфі після того, як я 22 роки тому став переможцем фортепіанного конкурсу. Тоді швейцарський хореограф Хайнц Шперлі був там керівником балету і якраз поставив цей спектакль, який став сенсацією і дуже великим проривом. За ці роки він уже став класикою сучасного балету. [Гольдберг-варіації Баха - поєднання класичного концерту і сучасного балету, під музику піаніста танцюють одразу 35 виконавців - ред.] І він запросив мене в цей проект, це був один з найбільших викликів у моїй творчій кар'єрі, тому що це дуже непросто. Сам твір Баха величезний, воно йде півтори години без перерви. Він складний не тільки технічно, але дуже складний і філософськи, і музично.
За ці роки ця музика вже стала частиною моєї ДНК, так. Так сталося, що багато в чому завдяки саме цьому проекту я став тим піаністом, який найбільше в світі його грав на сцені, більше ніж 300 разів, вже 311. Я рахую кожен концерт, тому що це дійсно особливий твір, культовий, як зараз прийнято говорити. І після цього історія цього проекту розвивалася чудово, це було з берлінським балетом, з цюріхськими балетом, страсбурзьким балетом. І було дуже багато гастролей, майже у 30 країнах світу з величезним успіхом. Але ось зараз, те що мене з цим проектом запросила Ла Скала - це його пікова точка.
Це найвідоміший театр і справді балетна трупа феноменальна, і сцена, і все інше найкраще в світі.
Перший спектакль у Ла Скала - це було дуже хвилююче, тому що коли виходиш і перед тобою цей більш ніж двохтисячний зал і ти знаєш, хто перед тобою йшов цим шляхом - це дуже-дуже хвилююче. Всі знають, що дуже вимоглива публіка. Якщо подобається - це захоплений прийом, якщо трохи щось не те - відразу починаються крики "Буу" і...
Це особливе місце. По-перше, звичайно, енергетика, ти це відчуваєш на кожному кроці, а акустика просто феноменальна, чесно кажучи, я такої акустики ніде не бачив, це якесь диво. Театр побудований навіть не в 19-му, в кінці 18 століття, безпрецедентно гігантський театр на той час на 2200 місць і акустика така, що можна грати зовсім найтоншим піанісімо на сцені або в оркестровій ямі і буде чутно скрізь, в останньому ряду гальорки, ніби це відбувається перед тобою. Тобто, це якесь неймовірне диво.
Це дійсно так, це храм музики, храм мистецтва. І місто, і люди, які там працюють, вони це розуміють.
Я живу в Україні, я прийняв чітке рішення не їхати з країни, хоча таких можливостей дуже багато, постійно є.
Я дуже хочу зробити щось для культури в нашій країні. Я бачу, що суспільству це дуже потрібно. Якщо говорити про еліти, то, звісно, хочеться більшого взаєморозуміння в цьому сенсі.
[Я дуже часто живу за межами України], але будинок і сім'я - в Одесі, я думаю, це не зміниться, тому що є відчуття, що не дарма я тут народився і те, що тут робиш, відбувається не дарма, що це дуже важливо. Так, звичайно, триває гастрольна діяльність, активна, найчастіше в роз'їздах, але основний життєвий проект зараз - це, звісно ж, фестиваль Odessa Classics.
Моя мрія - зробити це фестивалем, який був би знаковим не тільки для Одеси, а й для країни, щоб він був аналогічним за вагою зальцбурзькому фестивалю, щоб це був головний фестиваль як мінімум у Східній Європі.
І коли я озвучував такі амбітні плани, на початку на мене дивилися трошки так (сміється). Але, тим не менше, те, що відбуватиметься у червні в Одесі з першого по десяте число - це предмет гордості всієї нашої команди, тому що програма фестивалю вже абсолютно не поступається жодному міжнародному фестивалю класичної музики. Ні зальцбурзькому, ні лондонському, ні люцернському та іншим. У нас будуть самі топ-зірки, до того ж наші артисти, яких ми запрошуємо, і це принципова позиція, перебувають у розквіті своєї кар'єри.
Про найбільш пам'ятні концерти у житті
Їх було дуже багато. Ось зараз серія концертів у Ла Скала, звичайно, запам'яталася мені і напевно запам'ятається на все життя.
Мої перші виступи з відеопроектом, напевно, найяскравіший з них був у Києві на Софіївській площі у 2009 році, це було абсолютно незабутнє відчуття у мене і, сподіваюся, у глядачів.
Дійсно, дуже багато концертів, які залишилися назавжди в пам'яті. Наприклад, концерт у Тайпеї, відео з якого Елегія Рахманінова стало хітом у YouТube, по-моєму, 250 тисяч переглядів.
Так ось після цього концерту весь двохтисячний зал вишикувався в чергу за автографами, це все тривало понад годину. Звичайно, це велике щастя, коли ти можеш їздити світом і ділитися своїм мистецтвом. Але найбільше щастя - коли ти можеш робити щось для своєї країни, тому що тут це дуже-дуже затребуване і зараз у наш непростий час, я впевнений, що це потрібно як ніколи.
Про любов до музики
Мені здається, що це велике щастя, коли людина займається тим, що вона любить у житті. Дійсно для мене це, я дуже-дуже багато працюю, напевно, занадто багато працюю, це дійсно так. Але я дуже люблю музику, я дуже люблю, коли бачу результати, по-перше, вплив моєї музики на людей.
По-друге, мені дуже подобається зараз вже і створювати, тобто, привозити якихось геніальних кращих музикантів в Одесу, коли я просто сиджу в залі, бачу щастя на обличчях глядачів, мене це наповнює величезним щастям. Тобто, я не просто вірю, я знаю величезну силу класичної музики, наскільки вона важлива для суспільства, мені дуже подобається намагатися у такий спосіб якось змінювати клімат у нашому суспільстві.
Італійська преса про Ботвінова
L'Oca Critica: "Виконання Олексія Ботвінова подібне до білої магії, що викликає одну за одною балетні картини. Будь-який сумнів у можливості створення балету на геометричній піднесеный у лабіринт музиці Баха зникають, настільки відчувається володіння піаністом Бахівською партитурою".
Volcano Statele: "Український піаніст Олексій Ботвінов знаменитий тим, що виконав Гольдберг-варіації Баха більш ніж 300 разів, зокрема в балетній постановці Шперлі, починаючи з 1993 року. Виконання Ботвінова дійсно бездоганне, здається, що його контрапункти, синкопи і трелі переміщуються в ноги танцюристів по невидимій нитці, яка пов'язує їх".
Sipario: "Ідея Шперлі грунтується на музиці Баха, яка огортає, мрійлива поезія балету виступає як роса на ідеальній музичній структурі, впевнено створювана рукою маестро Ботвінова".
Фото надані прес-службою Олексія Ботвінова
