Рецензія НВ. Що розповідає про Америку фільм Земля кочівників, який отримав головну нагороду Оскара

26 квітня 2021, 10:41

Земля кочівників — щемлива історія про жінку, яка переживає кризу, дуже схожа на те, що донедавна відбувалося з Америкою. Стрічка стала переможцем у головній номінації Оскара 2021 року — Найкращий фільм.

У 2018 році, отримуючи головну американську нагороду в галузі незалежного кіно Independent Spirit за роль у фільмі Три білборди за межами Еббінґа, Міссурі, Френсіс Макдорманд прямо на сцені зробила заявку на свою наступну роботу. Вона подякувала усім причетним: «Усіх моїх нових друзів, з якими я сподіваюся попрацювати невдовзі, — з декількома з них ми вже маємо контракт». І додала, зустрівшись поглядом із присутньою в залі кінорежисеркою Хлої Чжао: «Хлої? Так!».

Відео дня

Так почалася нова історія, створена двома знаменитими американками зі світу кіно, відомими своєю підкресленою любов’ю до реалізму, — фільм Земля кочівників. До того ж Макдорманд запропонувала основу для сценарію стрічки — документальну книгу американської журналістки Джесіки Брудер Земля кочівників: вижити в Америці XXI століття, а потім не тільки зіграла головну роль, а й стала продюсером.

У книзі, як і у фільмі, йдеться про американців, які вирішили кинути осіле життя, переселитися до будинку на колесах і вирушити подорожувати просторами Америки у пошуках сезонних робіт. Такі рішення були здебільшого вимушеними: у 2008−2009 роках Америка пережила кризу, багато хто втратив роботу і, відповідно, кошти для існування. А за накопиченими боргами приходили банки, які продавали майно боржників із молотка.

Книга Брудер була дуже об'ємною, і для кіноадаптації її слід було сфокусувати на одному головному персонажі. Так з’явилася Ферн — героїня, яку і зіграла Макдорманд, а також головна ідея фільму — розповісти про Америку, яка переживає кризу.

А у вересні 2020 року на Венеційському кінофестивалі, який, крім того, відомий як стартовий майданчик для майбутніх лауреатів Оскара, відбулася прем'єра вже готової стрічки. Саме там вона отримала найвищу нагороду престижного кіноогляду — Золотого лева, і саме там критики заявили: перед нами одна з найкращих робіт року з серйозними шансами на головні призи Американської кіноакадемії.

Переможна хода фільму продовжилася спочатку на кінофестивалі у Торонто, а потім й у США, де Землю кочівників по черзі називали найкращим фільмом, а Чжао — найкращою режисеркою у різних спільнотах кінокритиків і на Золотому глобусі.

Зрештою Земля кочівників підійшла до оскарівської церемонії, маючи шість номінацій, зокрема головних, а також тверде переконання кінокритиків: перед нами один із найважливіших фільмів, знятих останнім часом.

Хто всі ці люди

Макдорманд і Чжао познайомилися у 2017 році, коли актриса, перебуваючи на кінофестивалі в Торонто, втекла від журналістів, аби переглянути фільм Вершник, другу повнометражну роботу режисерки. Макдорманд була настільки вражена історією молодого ковбоя, який отримав серйозну травму голови на родео, а потім доля поставила його перед вибором — відмовитися від перегонів, які є сенсом його життя або продовжити брати участь у них на свій страх і ризик, — що вирішила зв’язатися із Чжао і запропонувати їй зняти фільм разом.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
У кадрі: Кінорежисерка Хлої Чжао (ліворуч) і актриса Френсіс Макдорманд обговорюють зйомки фільму Земля кочівників (Фото: Joshua Richards)
У кадрі: Кінорежисерка Хлої Чжао (ліворуч) і актриса Френсіс Макдорманд обговорюють зйомки фільму Земля кочівників / Фото: Joshua Richards

Так з’явилася Ферн, яка втратила спочатку чоловіка, а потім і роботу. Сплачувати рахунки стало нічим, і американка ухвалила вольове рішення — продати те майно, яке вона могла продати, придбати за виручені гроші невелику вантажівку, закинути у неї необхідні й пам’ятні речі й виїхати на нескінченне американське шосе у пошуках роботи і нових сенсів життя.

Під час підробітку в одному з розподільчих цехів Amazon Ферн зустрічає жінку на ім'я Лінда, яка запрошує її на зустріч із Бобом Веллсом — легендарним ідеологом таких же, як Ферн, кочівників. Так Ферн доторкнулася до цілої субкультури, спільноти, членів якої економіка викинула на узбіччя, а вони у відповідь вирішили викреслити себе зі звичного соціуму. І вийшли з цієї історії радше переможцями, ніж переможеними.

Для Ферн її нове життя стає своєрідною терапією — способом пережити горе після втрати чоловіка і руйнування звичного способу життя.

У фільмі Вершник Макдорманд привернув не тільки сюжет, а й режисерський принцип Чжао, яка знімає у своїх стрічках не професійних акторів, а пересічних людей. Так, у Вершнику багато ролей зіграли представники індіанського народу лакота, а зйомки відбувалися у справжній резервації у Південній Дакоті. Головний герой дійсно був справжнім ковбоєм, ще й травмованим учасником родео. Його батько і сестра у фільмі були його батьком і сестрою у реальному житті.

Це не могло не зачепити Макдорманд, яка завжди вибирає для себе ролі реалістичних персонажів зі звичайного життя. Такими були, наприклад, її Олівія Кіттерідж в однойменному мінісеріалі HBO, і Мардж з Фарго, і Мілдред Гейз із Трьох білбордів на межі Еббінґа, Міссурі. До того ж актриса відома звичкою з’являтися на світських заходах гламурного Голівуду без макіяжу й у відносно скромній за ціною сукні, що докорінно виділяє її з натовпу різного штибу кінознаменитостей і надає завершеності загальному образу.

Також Макдорманд не по-голлівудськи закрита: вона рідко дає інтерв'ю і не знімається у рекламі. «Я доклала усвідомлене зусилля, щоб не займатися пресою і публічністю впродовж 10 років [від моменту отримання премії Оскар за фільм Фарго], — розповідає вона. — І хоча більшість вважала би це небезпечним рішенням у кар'єрі актриси, воно окупилося саме з тих причин, через які я того хотіла. Це роз’яснило мені, ким я була насправді, а також ролі, які я виконувала. Я могла привести аудиторію туди, куди той, хто продавав годинники, парфуми і журнали, не міг».

За словами актриси, саме так вона потрапила на зйомки Землі кочівників. «Ось чому Хлої змогла подумати про те, щоб зробити цей фільм зі мною», — каже Макдорманд.

Незвідана Земля

Однак із картиною Земля кочівників і Хлої Чжао, і Френсіс Макдорманд вступили на незвідані для себе території. Адже Чжао потрібно було вперше з'єднати документалістику з вигадкою, а зірку світового масштабу — з реальними людьми, які позбулися своїх домівок.

«Я, безумовно, хотіла кинути собі виклик із погляду форми», — каже тепер режисерка.

Вона вирішила знімати фільм у рідному за сценарієм місті Ферн — Емпайр, штат Невада, і на іншому Середньому Заході, де впродовж шести місяців відбувається основна дія стрічки.

Стосовно 63-річної Макдорманд, яка звикла приховувати своє особисте життя, то їй для зйомок у фільмі довелося відкритися трохи більше, ніж зазвичай. Уперше в кар'єрі вона зіграла певну версію своєї особистості. Річ у тім, що в актриси колись була заповітна мрія: розмінявши сьомий десяток, порвати з Голівудом, сісти в будинок на колесах і вирушити у безстрокову подорож країною. А роль у фільмі Земля кочівників якраз стала реалізацією цієї мрії.

Щоб зробити персонажку ще реалістичнішою, перед зйомками Чжао попросила Макдорманд додати у реквізит особисті речі. Ними стали тарілки, які батько подарував актрисі, коли вона вступила до коледжу, і зелений розкладний стілець, який тепер красується на постері фільму. За словами режисера, це допомогло створити світ усередині фільму.

«Я помічаю, що фільми, які мені дійсно подобаються, дуже конкретні у таких деталях», — каже Чжао.

Однак не на всі прохання режисерки Макдорманд відповіла згодою. Наприклад, від пропозиції задіяти у зйомках свого сина або використовувати фотографію чоловіка Джоеля Коена актриса відмовилася. «Я маю вірити, що це не просто документальний фільм про мене, — пояснила свою відмову Макдорманд. — Я створила персонажа так само, як я створювала себе у 63 роки».

Крім неї, у фільмі зіграв лише один професійний актор — Девід Стретейрн. Решта були тими самими кочівниками, і це сприяло зануренню у їхнє середовище, завдяки чому одразу під час зйомок народжувалися ідеї для діалогів і для сценарію.

Цій стрічці світ кіно пророкував щонайменше дві статуетки, до того ж у головних категоріях — Найкращий фільм і Найкращий режисер.

Причин називали декілька. По-перше, світу представили видатну роботу, де особиста трагедія стає лінзою, через яку показано Америку в кризовий період, а також унікальна спільнота людей, яка постраждала від цієї кризи.

По-друге, минулий «пандемічний» рік істотно скоротив кількість гучних прем'єр. Не вийшли, наприклад, нові роботи Стівена Спілберга, Веса Андерсона, Клінта Іствуда, як і Терренса Маліка, а значить, у Чжао стало не так багато сильних конкурентів.

І по-третє, фільм Земля кочівників — продукт роботи двох жінок, режисерки і сценаристки азійського походження Чжао і вікової актриси і продюсерки Макдорманд. А оскарівські академіки, які тонко відчувають кон’юнктуру, навряд чи пройдуть повз цей факт.

Тим часом Чжао вже замислюється про майбутнє, і наступним її проєктом стане багатомільйонний супергеройський фільм Вічні студії Marvel. Продюсери найприбутковішої кінофраншизи усіх часів роблять ставку на режисерку зі світу малобюджетного незалежного кіно, щоб домогтися гострої життєвої драми і правдоподібної гри акторів.

Читайте цей матеріал у журналі НВ № 12 від 1 квітня 2021 року

Показати ще новини
Радіо НВ
X