Занурення у світ тоталітарної епохи. У Києві відкрилася виставка про міфи та реалії радянської доби

26 вересня 2019, 12:39

В Музеї Івана Гончара відкрився виставковий проект Battle of memories: міфи та реалії радянської доби, який дає змогу зануритися у життя брєжнєвського часу.

Через побут, засоби пропаганди та артефакти тих часів, які формують емпатійне занурення у світ «маленької людини» тоталітарної епохи, виставка дає змогу зазирнути за межі несправжніх переконань та уявлень, а нинішньому поколінню скласти власну неупереджену думку про ті часи.

Відео дня

Михайло Палінчак
Фото: Михайло Палінчак

«Багато хто ще й сьогодні ідеалізує образ радянської дійсності. Це робиться не випадково, бо повернення до СРСР є ідеологічною базою російської пропаганди. … Як показує практика Росії, там молоді люди, народжені далеко після 1991 року, завдяки цій пропаганді, так само ностальгують за тими часами. Вони вірять в те, що тоді було краще, ніж зараз, вірять в те, що там була можливість для самореалізації. І ці міфи переймає й українська молодь. Тому надзвичайно важливо проводити такі виставки, які десакралізують радянський міф. Виставка називається Battle of memories, Битва пам’ятей. І це справді битва між тим уявним, що нам постійно нав’язують, і тим, як усе було насправді», — зазначив один з ідеологів проекту, історик Володимир В’ятрович.

Bohdan Poshyvailo
Фото: Bohdan Poshyvailo

Мультимедійна виставка, що розмістилася у п’яти залах, побудована на контрастах. Після першої зали, в якій побудоване коло української ідентичності, що стискається до центру через «тиск» усіляких наказів та постанов, друга і наступні зали занурюють у радянську атмосферу. Надалі глядач потрапляє в кімнату, яка демонструє реалії радянського побуту з примітивним посудом, порожніми гастрономними холодильниками із табличками російською Яиц нет та Ушла на обед, типовим гардеробом радянської людини. Четверта зала допомагає відчути тиск системи на тих, хто наважувався мати власну думку, відмінну від «генеральної лінії партії».

Михайло Палінчак
Фото: Михайло Палінчак

Організатори виставки свідомо зупинилися на відносно стабільних часах — епосі Брежнєва, коли не було масових репресій та геноциду, і який російська пропаганда сьогодні найбільше звеличує. Але виставка дає відчути, що попри це, держава намагалася цілковито контролювати людину. В експозиції представлені інформаційні блоки про культ вождя, радянський імперіалізм, «совковий» побут, а також — контроль свідомості, переслідування інакодумців та виступи людини проти системи.

Більше фото з виставки дивіться у галереї на НВ STYLE:

Редактор: Марія Кабацій
Показати ще новини
Радіо НВ
X