Возз'єднання двох титанів. Чому Україні просто зараз потрібен Сучасний музей мистецтва і як його створити — мистецтвознавиця

26 червня 2021, 09:07

Голова ГО Музей сучасного мистецтва Ольга Балашова, яка бере участь у конкурсі на посаду директора Мистецького Арсеналу, у колонці для НВ розказала про свою ідею з перетворення двох неефективних інституцій в одну таку, яка має шанс докорінно змінити ставлення українців до власної історії та культури.

Ольга Балашова

Мистецтвознавиця

Навчаючись у художній академії, мала мрію побачити колись живу чергу до художнього музею. І коли стала заступницею директора Національного художнього музею України (NAMU), ми з командою зробили це — створили черги, які стояли протягом двох тижнів до музею, коли там були три виставки. Перша була присвячена українському бароко і вартувала 10 років роботи команди першокласних науковців та реставраторів. Друга — персональна виставка Флоріана Юр'єва, нашого видатного співвітчизника, архітектора і художника, який гідно представляє ХХ століття в українському мистецтві. Та люди з черги стояли на третю виставку — експозицію одягу та аксесуарів з архівів французького модного дому Chloe. Ще раз: люди прийшли до Національного художнього музею, але не для того, аби побачити українське мистецтво.

Відео дня

Це історія про український культурний контекст з мого досвіду, але завдяки Українському культурному фонду маємо й сувору статистику. Зокрема два дослідження 2020 року, які кажуть про те, що майже 80% людей в Україні не вважають музеї цікавими. У 2019, допандемічному, році 67% українців жодного разу не були в музеї. Дослідження присвячене дозвіллю молоді ще сумніше: лише 5% молоді у позаробочий час відвідують музеї, тоді як церкву — 13%. Це звучить як вирок для культурної спільноти, для секулярної держави. Тобто українська культура не вартує уваги українців. Чому так відбувається?

Останні 30 років ми не формуємо нашу пам’ять, що зазвичай робиться через системні державні закупівлі творів мистецтва у фонди музеїв. Більше того, ми 200 років живемо зі сфальшованою культурною пам’яттю. Як Вишгородська Богородиця перетворилася на Володимирську? Так само, як Устюзьке Благовіщення змінило прописку і стало «походити» з Новгорода. Ці взірцеві пам’ятки давньоруського мистецтва сьогодні знаходяться у Третьяковській галереї, на території держави-агресора. Як думаєте, з якої сторінки у Вікіпедії — російської чи української - перекладають статті про них іноземними мовами, за якими увесь світ дізнається про ці безцінні пам’ятки? Не помилюся, коли скажу, що так ми вдруге втрачаємо ці об'єкти нашого культурного надбання.

Розмови про те, як зупинити ці втрати, закінчуються обговоренням вічних і нагальних проблем культурної сфери країни — від нестачі коштів до катастрофічного стану пам’яток. Так, NAMU має найбільшу в світі колекцію українського мистецтва, та через брак простору може показати не більше 1% у постійній експозиції. Деякі твори десятиліттями чекають реставрації, бо їх просто неможливо розвернути у повний «зріст» — в реставраційній майстерні просто немає стільки місця. А ось Мистецький Арсенал і радий би розвернути щось масштабне на своїх 60 тисячах м2, але що — омріяний засновниками «український Лувр» не має настільки багатої колекції. При цьому історична будівля Національного музею «з левами» потребує великої реставрації та реконструкції, а Мистецький Арсенал також потрібно добудовувати. Але заради чого?

У своєму проєкті, із яким іду на конкурс на посаду директора Мистецького Арсеналу, я пропоную рішення — об'єднати NAMU та Мистецький Арсенал під брендом Національний художній музей України. Найбільша колекція + найбільший за площею виставковий комплекс. І феноменально професійні та віддані команди з обох боків: науковці, реставратори та культурні менеджери, що разом можуть робити проєкти дійсно світового рівня. Також пропоную запросити на цей майданчик мистецтвознавчий факультет Національної академії образотворчих мистецтв та архітектури, де я навчалася і потім вісім років працювала, — щоб залучити молодих мистецтвознавців до безпосередньої роботи з творами та процесу осмислення своєї історії.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Навіть географічно ідея поєднання двох титанів складається у потужний наратив: від шедевру Городецького, вгору по Грушевського, урядовим кварталом, через Інститутську та площу Слави з її пам’ятками радянського модернізму, до Музею Голодомору, церкви Спаса на Берестові, меморіалу Другої Світової війни та нарешті Києво-Печерської Лаври. Простір між двома точками на мапі буквально розповідає буремну історію нашої країни, і ми можемо перетворити цю мозаїчну пам’ять на складну і неоднозначну, але цілісну картину нашого спільного минулого та сьогодення.

Реформований NAMU перетвориться на СУЧАСНИЙ МУЗЕЙ МИСТЕЦТВА. Музей, що працює з сучасністю та сучасним мистецтвом так само як із пам’яттю, сучасно осмислює її. Як налагодити контакт із широкою авдиторією? Дати їм змогу знайти і зрозуміти себе через мистецтво. Постійна експозиція новоствореного музею має стати ментальним простором, простором уяви, що міститиме ключові для української історії твори. Десь півсотні речей, які має знати кожен українець. Так у стінах Сучасного музею мистецтва розгорнеться наша велика Історія, довкола якої розгортатимуться маленькі сторіз про художні явища та історичні події, презентовані десятками змінних виставок з державних та приватних колекцій.

Тому що «любити» — означає знати. Українці все ще дуже мало знають свою культуру та мистецтво. Треба звернутися до багатих музейних колекцій, витягти звідти головне, дослідити його сучасними методами і скласти у своєрідний firewall української культури, під захистом якого у нас є шанс нарешті визначитися із тим хто ми є. Всі ми. Разом.

Показати ще новини
Радіо НВ
X