Куди приводять мрії. Як світові музеї переживають технологічну революцію

25 січня 2020, 09:05

Найкращі музеї світу переживають революцію — тепер тут популярні роботи-екскурсоводи, доповнена реальність у експозиціях, відроджені нейромережами генії минулого і 4D-відео із запахами й іншими ефектами. Заледве з’явившись, технологічні новинки стають надбанням музейної справи

Його звуть Каспаров, так само, як великого шахіста. Він працює екскурсоводом у Національному музеї Австралії з 2013 року, але зарплату не отримує. Адже Каспаров — робот.

Відео дня

Робот Каспаров з Національного музею Австралії (Фото: @csironewsblog.wordpress.com)
Робот Каспаров з Національного музею Австралії / Фото: @csironewsblog.wordpress.com

Він і ще один робот на ім'я Честер бродять Національним музеєм із панорамними камерами на головах і допомагають дистанційно оглядати віртуальним відвідувачам корабель перших поселенців, велосипед Кедел Лі Еванса, першого австралійця, який виграв велогонку Тур де Франс, і навігаційні прилади мандрівника Джеймса Кука.

Втім, у Честера і Каспарова є напарник-людина, вона доповнює розповідь роботів і відповідає на запитання відвідувачів.

Особливою популярністю роботи-екскурсоводи користуються серед дитячих груп, які з їхньою допомогою можуть відвідати виставку за шкільною програмою, не виходячи з класу. Також, впевнені співробітники музею, роботи корисні людям із обмеженими можливостями, як і жителям фактично будь-якого куточка земної кулі, які вирішили відвідати музей віртуально.

У Національному музеї Австралії (Фото: @Richard Poulton)
У Національному музеї Австралії / Фото: @Richard Poulton

За допомогою 3D-друку, роботів, елементів штучного інтелекту та різних високотехнологічних гаджетів класичні музейники популяризують мистецтво, історію й науку в епоху діджитал. А деякі, навпаки, використовують технології як предмет мистецтва й відбудовують в ім'я науки цілі інноваційні міста. Тут відвідувачі з роботами грають у футбол, у шоломі віртуальної реальності літають у космос, а на симуляторі роблять операції.

Ще одна популярна у світовій музейній справі новація — відродження великих художників, письменників і дослідників за допомогою нейромереж.

Хай там як, сьогодні важко знайти інноваційні рішення, які оминули ті лідери музейної справи, які вплуталися у світові перегони за відвідувача та мають у своєму арсеналі солідні фінанси.

«Ми конкуруємо зі стрімінговим сервісом Netflix і комп’ютерною грою Candy Crush, а не з іншими музеями», — стверджує Шрі Шрінівасан, ексголова департаменту цифрових технологій нью-йоркського Метрополітен-музею (The Met), одного з найвідвідуваніших художніх музеїв світу. Саме тому, за його словами, The Met, як і деякі інші музеї, вкладає кошти у технології. Основне завдання — зробити простір інтерактивнішим і зручним для користувача, погляд якого прикутий до смартфону.

Ми конкуруємо зі стрімінговим сервісом Netflix і комп’ютерною грою Candy Crush, а не з іншими музеями


Якщо музейна справа розвиватиметься у цьому напрямі й далі, вважають експерти, зали музеїв вже у найближче десятиліття перетворяться на технологічні парки.

«Культура пізнання змінюється, — певен Бйорн Ґельдгоф, арт-директор київського PinchukArtCentre. — Те, як люди використовують технології, теж змінюється кардинально. Музеї мають бути готовими відреагувати й взаємодіяти з цим».

Увічнити у цифрі

The Met входить до трійки найпопулярніших музеїв світу, щорічно його поріг переступають понад 7,4 млн відвідувачів. Причину його популярності професіонали бачать не тільки в унікальній експозиції, яка об'єднує під одним дахом фламандський живопис XVII століття і тридцять картин одного з геніїв ХХ століття Пабло Пікассо, а й у гучному імені самого музею і його готовності до інновацій. Так, вже у 2015 році штат відділу цифрових медіа The Met становив 70 осіб, а ще 70 фахівців займалися технічним обладнанням.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Тоді ж керівництво музею ухвалило рішення про стратегію його розвитку, яка передбачає не альтернативу таким технологічним гігантам, як Facebook і YouTube, а долучення до їх світу.

«Місія The Met — знайти спосіб уміститися поруч із ними [технологічними гігантами]», — казав тоді Шрінівасан.

За останні три роки музей виклав у інтернет майже пів мільйона експонатів: тепер їх можна вивчити у відкритому доступі на сайті та завантажити на смартфон. Ба більше, відвідувачі The Met можуть долучитися до творчості: фотографувати будь-який вподобаний експонат і створювати з нього свою власну цифрову модель. На сайті музею детально розписано, яке програмне забезпечення для цього використовувати, й які онлайн-підручники допоможуть.

The Met (Фото: @Unsplash/Matthieu Joannon)
The Met / Фото: @Unsplash/Matthieu Joannon

Для тих, хто не хоче обтяжувати себе цим заняттям, на сайті представлено 70 вже готових 3D-моделей. Їх можна використовувати на свій розсуд: роздрукувати, досліджувати і навіть змінити дизайн.

Національна портретна галерея Смітсонівського інституту, одного з найбільших науково-дослідних центрів США, пішла далі й роздрукувала тривимірні копії маски Авраама Лінкольна, скелета мамонта та першого в історії людства літака, створеного братами Райт, аби відвідувачі могли доторкнутися до того, що зазвичай знаходиться за склом.

Схожі технології для «пожвавлення» єгипетських мумій використовувала команда шведського Музею Середземномор’я у Стокгольмі. Завдяки 3D-копіям тепер кожен відвідувач може вивчати вміст саркофага й анатомію мумії на спеціальному цифровому столі.

А от Національний музей передової науки і технологій у Токіо може похвалитися цілою цифровий планетою — величезна рідкокристалічна Земля у режимі реального часу показує зміну погоди та рух водних мас. Але головний персонаж музею — робот Asimo, який тричі на день виходить потанцювати, поговорити й пограти в м’яча із відвідувачами.

Рідкокристалічна Земля у Національному музеї передової науки і технологій у Токіо (Фото: @Instagram/Miraikan)
Рідкокристалічна Земля у Національному музеї передової науки і технологій у Токіо / Фото: @Instagram/Miraikan

Ще один знаменитий музей майбутнього — Місто науки і мистецтва у Валенсії. Хоч акцент тут і зробили на футуристичну архітектуру, експозицією він анітрохи не поступається японському. Тут на спеціальному симуляторі можна зупинити рукою торнадо, розібрати людину на органи і відчути невагомість.

Інтерактивне пізнання наукових аксіом взагалі є трендом у сучасних технологічних музеях. Наприклад, Національний музей повітроплавання і астронавтики США готовий відправити вас у космос у VR-капсулі за лічені секунди.

Для подібної «подорожі» в італійського музею природних наук MUSE у Тренто є цілий мультимедійний тунель. У ньому завдяки об'ємному звуку і відеопроекції у відвідувачів виникає ілюзія польоту над Альпами.

А одним із найвдаліших прикладів інтеграції цифрових технологій у світі прекрасного фахівці називають систему The ARTLENS Gallery в Художньому музеї Клівленда. Крім стандартного додатка на смартфон і Bluetooth-гіда залами, вона містить 12-метрову сенсорну стіну. На ній 20 осіб одночасно можуть розглядати до найдрібніших подробиць кожен із 4 тис. об'єктів колекції.

Також зал оснащено інтерактивними екранами, які зчитують рухи. Завдяки цьому можна спробувати до дрібниць повторити позу героя однієї з картин і отримати фото.

У Художньому музеї Клівленда кожен відвідувач можем повторити позу героя експонату (Фото: @twitter / ClevelandArt)
У Художньому музеї Клівленда кожен відвідувач можем повторити позу героя експонату / Фото: @twitter / ClevelandArt

«Ми вважаємо, що гра — це цікавий спосіб привернути людей до розмови про мистецтво і отримання знань про мистецтво», — каже Лорі Вінке, одна з творців The ARTLENS Gallery.

З колегою солідарні куратори багатьох музеїв, тому окрему увагу в своїй справі приділяють мобільним іграм і експозиційним квестам. Їх, як правило, можна завантажити на смартфон на GooglePlay або AppleStore.

Так, гості The Met можуть зануритися у детектив Вбивство у The Меt, також відвідувачі у лондонській галереї Tate грають у Наввипередки із часом або у Британському музеї у Лондоні стають героями Ночі музеїв.

А в американському Музеї Далі (Сент-Пітерсберґ) вдалося оживити знаменитого художника — тепер він вітає відвідувачів у повний зріст із екрану і розповідає про себе. Нейромережі вивчили його на старих відеозаписах і наклали міміку на обличчя актора.

Ціна прогресу

Технологічний прогрес у стінах галерей відбивається у цифрах. Наприклад, із моменту впровадження роботів відвідуваність Національного музею Австралії злетіла з 2,1 млн відвідувачів на рік до 3,9 млн торік.

На відвідуваності The Met діджиталізація теж позначилася позитивно — тепер сюди на рік приходить на 2 млн більше відвідувачів, ніж у 2015-му, коли інновації тільки починали впроваджувати.

"Ніч у музеї" в музеї Muse, Тренто, Італія / Фото: @прес-служба Muse Museum

Хоча йти в ногу з прогресом — задоволення не з дешевих. Наприклад, музею MUSE мультимедійний тунель обійшовся 4,6 млн євро. А найбільше витратився Художній музей Клівленда — повна реновація його будівель і виставки коштувала $350 млн. Це збільшило відвідуваність на 30%, яка тепер сягає до 1 млн на рік.

Кажуть про поступову окупність інвестицій і в Місті науки та мистецтва Валенсії: вклавши 900 млн євро тут щорічно виручають 113 млн євро.

«Інвестиції високі, але ми працюємо з широкою аудиторією, — розмірковує про оновлення Ґельдгоф. — А значить, окрім грошей, ми маємо вигадати, як вона взаємодіятиме з технологічним прогресом».

Хоча музеї вже щосили експериментують у цьому напрямі, як вони зміняться під впливом технологій невдовзі, прогнозувати ніхто не береться. «Питання у тому, як технології вплинуть на наш досвід сприйняття життя, — пояснює Ґельдгоф. — І від цього залежить, як змінюватиметься все інше».

Робот Asimo з Національного музею передової науки та технологій у Токіо (Фото: @Instagram/Miraikan)
Робот Asimo з Національного музею передової науки та технологій у Токіо / Фото: @Instagram/Miraikan

Наприклад, радикально змінити музейний світ зможе прорив у роботі над штучним інтелектом, яка сьогодні ще не завершена. Те ж саме можна сказати і про квантовий комп’ютер.

Поки ж вчені сфокусовані на вдосконаленні музейних роботів. Наприклад, такий залізний гід, створений у японському Університеті Сайтама, вміє розпізнавати емоції своїх слухачів і за необхідності змінює поведінку. Конкуренцію йому можуть скласти гіди у вигляді голограм.

І боятися такого галопуючого технічного прогресу не варто, певен Ґельдгоф: «Хай там як, у нас завжди залишаються звичайні музеї. Адже досліджуючи роботи Моне [французького живописця Клода Моне] онлайн, ви ніколи не зможете відчути ті ж самі емоції, що і під час споглядання на них наживо».

10 найвідвідуваніших музеїв світу (Фото: @НВ)
10 найвідвідуваніших музеїв світу / Фото: @НВ

Цей матеріал був вперше опублікований у № 2 журналу НВ від 23 січня 2020 року

Показати ще новини
Радіо NV
X