Література й добробут. Чому більшість українців не читає книжок

10 січня 2020, 06:29

У минулому році більшість українців практично взагалі не читали книжок.

Про це свідчить останнє дослідження компанії Research&Branding Group. Опитування показує, що до числа людей, які більш або менш регулярно читають книжки, зараховують себе трошки більше 40% громадян. При цьому схильність українців до читання книжок залежить від статі, віку, рівня освіти та регіону.

Відео дня

Жінки читають більше, ніж чоловіки — 47% проти 38%

Дослідники стверджують, що жінки читають більше, ніж чоловіки — 47% проти 38%. У віковому плані читачами книг найчастіше є молодь від 18 до 30 років. Люди старшого віку від 60 читають 11 книжок на рік, молодь — 10. Ті, хто здобув вищу освіту, читають майже вдвічі більше від тих, хто має середню або неповну середню освіту — 56% проти 30%.

У цілому регулярність читання варіюється в межах від практично кожен день до менше, ніж раз на рік. Кілька разів на місяць — кожен третій, а кілька разів на тиждень — кожен четвертий. 16% жінок та 10% чоловіків читають книги практично кожного дня.

У регіональному розрізі більше читають у центрі та півдні України. Відповідно, 11 і 10 книжок в середньому. На заході й сході - сім та вісім книжок в середньому щороку.

Опитування проводилося в період від 7 до 18 листопада 2019 року серед понад 1800 респондентів у всій Україні за винятком окупованих Росією територій. Максимальна похибка вибірки не перевищує 2,5%.

Добробут суспільства

Нині найпопулярніший жанр серед українців — нон-фікшин література. Йдеться про книжки про бізнес, саморозвиток, психологію, каже в коментарі Радіо НВ заступниця директорки Харківського літературного музею Тетяна Трофименко. За її словами, здебільшого українці задовольняють свої інформаційні потреби завдяки телебаченню та радіо.

Тому, якщо там не розповіли про нові книжки чи нових авторів — для більшості країни вони не існуватимуть. Економічне становище — все ж має свій вплив на те, як та що читають громадяни. Однак, каже літературна критикиня, те, що громадяни мало читають — все ж дещо перебільшено, каже Трофименко.

«У будь-якому суспільстві є прошарки, які читають багато залюбки, купують книжки електронні та паперові, обговорюють їх. Є прошарки суспільства, які далекі від цього. Грає велику роль економічний чинник. Якщо перед людиною стоїть мета задовольнити свої нагальні життєві потреби, вона займатиметься цим і у неї не буде ні часу, ні сил, щоб знайти книжку, прочитати її, обговорити. Чим вище добробут суспільства, тим більше часу у нього з’являється на те, щоб розвиватися інтелектуально», — зауважила Трофименко.

Успіх та заможність

У розвитку культури читання книжок одну з головних ролей грають батьки. Адже нині діти все менше беруться за літературу, каже коментарі Радіо НВ керівниця аналітичного відділу Українського інституту книги Ірина Батуревич.

За її словами, якщо у найближчі кілька років ситуація не зміниться, тоді в Україні замість домінуватиме споживання так званого фаст-контенту, тобто дописів у соціальних мережах.

Одна з головних проблем, на думку Ірини Батуревич, це те, що громадяни не мають розуміння, навіщо читати та що це їм дасть. Також в Україні відсутній логічний зв’язок, що читання веде до успіху та заможності в житті, каже представниця інституту книги.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

«Мій досвід показав, що найкраще спершу розіграти якусь сценку з книжки в іграшках. Це дуже цікаво стає дитині у якийсь момент — матеріальні об'єкти. Якщо почати з того, що ваш якісно проведений разом час буде починатися з книжки, яку ви можете разом обговорювати, з якої ви будете брати якісь ідеї», — наголосила Батуревич.

Нагадаємо, у 2018 році Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова за підтримки Українського культурного фонду провели дослідження й з’ясували, що кожен третій українець не прочитав жодної книжки за рік.

Третина опитаних прочитали за рік від однієї до п’яти книг. Телевізор щодня вмикали майже 60% опитаних. Крім того, громадяни віддають перевагу іншим способам проведення дозвілля: це читання ЗМІ, соцмереж, а також радіо. Книжки аж на п’ятому місці − лише кожен 10-й читав їх щодня.

Показати ще новини
Радіо NV
X