Говорять та показують. CEO головних українських мереж кінотеатрів розповідають про те, як вони пережили два локдауни — інтерв'ю

4 лютого 2021, 15:08

Одразу після першого коронавірусного локдауну по кінотеатрах боляче вдарив карантин вихідного дня, а потім українці стали свідками ще одного, різдвяного локдауну.

Журналістка Радіо НВ з’ясувала, чи повернеться глядач до кінозалів і чим можна його заохотити, у розмові з головним виконавчим директором Multiplex Романом Романчуком та CEO Планети Кіно Наталею Байдан.

Відео дня

Роман Романчук

CEO мережі кінотеатрів Multiplex

Наталія Байдан

CEO мережі кінотеатрів Планета Кіно

— Мені здається, після всього пережитого знищити українські кінотеатри просто неможливо. А який момент для вас був найважчим?

Н. Б.: — Мабуть, для нас дуже вразливою стала новина, коли нас просто зачинили і сказали: карантин, епідемія — буде локдаун. Ми стикалися з різними кризовими явищами до цього, але це була найбільша криза саме для кінотеатрального бізнесу не лише в Україні, але й у всьому світі.

— Тобто думка міністра [культури та інформаційної політики Олександра] Ткаченка про те, що «ми не проти локдауну; ми проти того, щоби його вводили зненацька, принаймні попереджайте», має сенс?

Н. Б.: — Ми були дуже вражені, тому що навіть не знали, що буде далі. У березні минулого року для нас це була дуже серйозна новина; ми не знали, як розвиватимуться події. Голлівуд зачинився також, всі ринки позакривалися, і ніхто не знав, що буде далі. Всі мої звернення до американських колег упродовж березня і квітня взагалі не знаходили жодної відповіді — вони казали, що «ми самі не знаємо, що далі». Лише влітку ми більш-менш почали розуміти, яким чином ця ситуація може розвиватися, і тоді вже почали щось планувати.

Р. Р.: — Коли кінотеатри відкрилися, стало легше робити перші кроки, тому що хоча б невелике відвідування все одне є відвідуванням, і це вже якийсь рівень дохідної частини. Найскладніший період, про який Наталія вже говорила, — це період саме локдауну, коли взагалі немає жодної копійки доходів на рахунку. Найважчими, я думаю, є самі собою виклики (крім тих, про які сказала Наталія) стосовно наявності, частоти переносу контенту.

Це був безпрецедентний рік, оскільки всі канони, які працювали в індустрії до цього, [виявились неактуальними]. Ми знали за великим рахунком увесь репертуарний план заздалегідь, за рік із невеличкими переносами. Але цього року все було радикально по-іншому. Щодо деяких прем'єрних показів, блокбастерів ми розуміли, чи виходять вони, лише за два-три дні до прем'єри.

Найскладнішим, радше за все, були питання, пов’язані з перемовинами і певним скороченням роботи для персоналу, оскільки ми були вимушені і під час першого локдауну, і під час другого приймати якісь неординарні рішення стосовно роботи команди; стосовно того, що потрібно виходити на якийсь скорочений графік, скорочені режими. Це, безумовно, залишило якийсь відбиток на дохідній частині кожної родини, кожного нашого співробітника. Це було найскладнішим.

— Для розуміння ситуації і масштабу того, що сталося: скільки ви втратили, починаючи від березня, можете назвати конкретні цифри?

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Р. Р.: — Загалом [показники] 2020 року у порівнянні з 2019-м за кількістю відвідувань і за дохідною частиною залежали від місяця: від нуля [тобто -100%, — НВ], коли був повний локдаун, до -55% порівняно з 2019 роком. Тобто найкращі наші показники 2020-го за той чи інший період — це була половина від 2019-го. І на жаль, навіть цих періодів було не дуже багато, це радше певна кількість тижнів за весь 2020 рік. А у середньому це більше було схоже на -60%, -70%, десь у цьому діапазоні.

Н. Б.: — Я підтримую все, що сказав Роман — у нас була така ж ситуація. Ми втратили до 60% у грошовому еквіваленті порівняно з 2019 роком і десь 60% наших глядачів.

— Чи сподівалися ви на підтримку держави? Як викручувалися з ситуації?

Р. Р.: — Викручувались по-різному. Якщо говорити про державу, в сухому залишку не можна сказати, що держава не допомогла, оскільки ми наприкінці року отримали дві суттєві категорії допомоги. Суттєві з можливих. Ми отримали гранти від Українського культурного фонду і підтримку за президентським законом, який вийшов 8 грудня…

— Про вісім тисяч гривень [грошової допомоги]…

Р. Р.: — Так. Але чи достатньо цього? Якщо говорити про нашу індустрію, про наш бізнес, цього радикально недостатньо. Так, це підтримка, не можна її дисконтувати в нуль — це точно краще, ніж нічого. Але загалом галузь і цей бізнес з його бізнес-моделлю інфраструктурно дуже важкі у підтриманні з нульовим доходом. Тому загалом це [була] невеличка частина [дохідної частини].

Lloyd Dirks via Unsplash
Фото: Lloyd Dirks via Unsplash

— Я знаю, що ви розробили застосунок, вигадали сертифікати, які можна було купити, а відвідати кінотеатр потім, подивитися якусь іншу стрічку або повернутися до неї згодом. Розкажіть про це.

Н. Б.: — Так. Навесні, коли нас закрили, ми розпочали комунікацію всередині компанії щодо того, яким чином виходити з цієї кризи. Ми дуже добре розуміли, що доходи нізвідки не візьмуться, тому наша компанія (потім, наскільки я знаю, і Multiplex таку ж штуку зробили) запропонувала глядачам сертифікати, які вони купують сьогодні, а вже скористатися ними можуть упродовж року. Сказати, що це вирішило всі наші питання — ні. Але ця лояльність наших глядачів, яку вони висловили, і сертифікати, які вони купували, давали надію на те, що ми все ж таки повернемося…

— Що вони все ж прийдуть у кіно після локдауну.

Н. Б.: — Так, на те, що вони нас люблять, чекають на нас, що наші глядачі також абсолютно впевнені, що все повернеться. І це було найважливішим.

Р. Р.: — Дуже коротко додам: у нас взагалі в цей період першого локдауну компанія перетворилася на певний хакатон на декілька місяців: кожного тижня ми генерували якісь ідеї, і це було позитивно не стільки з погляду бізнес-цінностей (оскільки багато ідей не були впроваджені), але навіть для команди в той час, коли всі закриті і все таке песимістичне навкруги, це була достатньо позитивна енергія, для того щоби вибудовувати щось нове.

— Де ви зараз шукаєте фільми для прокату? Нове кіно у 2020 році майже не знімали.

Н. Б.: — У принципі, працює вже налагоджений механізм: є українські дистриб’ютори, які надають нам права на певний контент, ми з ними дуже плідно співпрацюємо, постійно маємо контакт. Вони знаходять для нас альтернативні варіанти, тому що, на жаль, голлівудські релізи здебільшого все ж таки переходять на весну, літо та осінь. Ба більше, ми вже працювали з таким контентом (і продовжуємо це робити), як музеї, концерти, альтернативні фільми, а також артхаус, дуже багато різних стрічок ми повертаємо [в прокат].

Знову-таки, голлівудські студії на підтримку кінотеатрів по всьому світу запропонували повернення деяких стрічок, які були дуже популярними декілька років тому. Це Гаррі Поттер (ми повністю повторили показ «поттеріади» минулого року), наразі повертаємо Хоббіта, і зараз ще йдеться про Володаря перснів. Тобто всі ці фільми ми намагаємося повернути для нашого глядача, тому що вони були дуже популярними. І глядач, у принципі, дуже радо повертається, аби знову подивитися їх на великому екрані.

Р. Р.: — Ви зауважили, що фільми у 2020 році не знімалися. Все виглядало трошки по-іншому: те, що мало виходити на великі екрани у 2020-му, насправді було знято у 2019-му або навіть у 2018 році. Питання у виході [стрічок]. І зйомки, до речі, у 2020 році достатньо жваво проходили. Менш жваво, ніж в попередніх роках, але сказати, що не було жодних зйомок, було б так само не дуже справедливо. Питання в тому, коли студії приймають рішення про вихід [стрічки]. І в даному разі Україна, на жаль, не є визначальним ринком, оскільки визначальні ринки з погляду світових студій — [Сполучені] Штати, Китай, Англія, Європа загалом, тобто найбільші ринки. І у період локдауну вони визначають періоди виходу того чи іншого блокбастеру на цих ринках.

— Я навмисне продивилася кіноафішу на кількох сайтах, зокрема на порталі Мультиплексу — і там стільки всього, що я просто розгубилася. Можливо, ви зорієнтуєте, що зараз дивитися разом із сім'єю або ж самому?

Р. Р.: — Насправді, якщо говорити про кількість контенту, який зараз виходить, не можна сказати, що він супер-скудний.

Alex Litvin via Unsplash
Фото: Alex Litvin via Unsplash

— Він навпаки дуже різноманітний.

Р. Р.: — Так, він дуже різноманітний. Стосовно того, що дивитися: кожна кінотеатральна мережа намагається в той чи інший період тримати якомога більше контенту для якомога ширшої аудиторії. Ми намагаємося, щоб глядач міг знайти в будь-який час відповідь на свій запит щодо родинного походу [в кіно], [щодо фільмів] для дітей і для тих, хто полюбляє різні жанри. Тобто наша задача — наповнити сітки якомога різноманітнішими жанрами, для того щоб ми відповідали запитам великої кількості глядачів.

— А як змінилися смаки ваших глядачів за час пандемії?

Р. Р.: — Після того, як ми відкрилися у липні, ми побачили, що саме сімейна аудиторія повертається дуже повільно. Але з часом все стало більш-менш таким, яким і було до всіх локдаунів. І на сьогоднішній день мультик Душа, який ми показували в грудні, засвідчив, що попит на сімейне кіно є і дуже багато сімей з дітьми повернулися до кінотеатрів. Вони готові йти до кінотеатрів знову.

— Зараз дуже поширені різноманітні стрімінгові платформи. Чи відчуваєте ви конкуренцію? Якщо так, то як повертаєте глядачів?

Р. Р.: — Ми справді конкуруємо зі [стрімінговими] платформами. І не тільки. Я б сказав, що насамперед ми конкуруємо з альтернативою проведення вільного часу. І в цьому ракурсі платформи — одна з категорій наших конкурентів. Тому наша стратегічна задача полягає в тому, що ми маємо надавати глядачу якомога якісніший [варіант] проведення часу. Якщо казати більш предметно і фокусно стосовно [стрімінгових] платформ, то кінотеатр надає приблизно такий самий контент. Але відвідування [кінотеатру], тобто атмосфера, яку відчуває глядач, радикально інша. І стратегічна задача нашої індустрії — цю атмосферу покращувати і якомога більше віддаляти від «домашнього дивану», надавати більш ексклюзивну атмосферу. Оскільки дійсно, з погляду контенту платформи будуть дедалі більшими, активнішими і [оперативнішими щодо дат] виходу стрічок.

— Я можу пояснити, чому ходжу в кіно з донькою: для мене це момент співпереживання всього залу, — якось реагую я, якось реагують люди довкола, і мені це навіть подобається порівнювати. Це певний момент спільної енергії, як в театрі. Всі глядачі виходять після сеансу якимись іншими. Я маю рацію?

Н. Б.: — Так, абсолютно вірно. Це, мабуть, вирішальний момент: сама ця соціалізація і колективне переживання якихось певних моментів і є визначальними, чому люди хочуть дивитися кіно в групі інших людей — вони колективно певним чином дуже емоційно реагують на якісь моменти. Всі ці емоції і є вирішальним моментом, чому люди ідуть до кінотеатру.

— А як щодо колективного перегляду кіно онлайн? Як на мене, це трохи дивна штука, але вона також спрацювала. Наскільки я зрозуміла, людина може купити квиток, як в кіно, і подивитися фільм вдома.

Р. Р.: — Це певні продукти, які випускають онлайн-платформи для колективного перегляду з доставкою попкорну тощо. Тобто це намагання якомога більше розширити середній чек на одного глядача онлайн-платформи. Це певний крок до того, аби «домашній диван», так би мовити, перетворити на якийсь колективний перегляд. Я думаю, що це взагалі має певний сенс, але особисто я не думаю, що це буде якимось глобальним трендом, оскільки все ж таки соціалізація, про яку казала Наталія, має досить стійкий тренд. І кіно та театри в цьому випадку знаходяться у більш вигідному становищі щодо колективного перегляду.

— В прокат також повернулися українські фільми, — я бачила Атлантиду, Безславних кріпаків… Наскільки активно реагує на них аудиторія? Наскільки активно купують квитки, дивляться?

Н. Б.: — Ситуація з українським кіно в останні кілька років прогресує. Є українські фільми дуже високої якості — те, що приваблює нашого глядача, — але є і фільми, які, на жаль, пішли не дуже вдало в українських кінотеатрах. Проте процес іде, і ми реально прогресуємо. У нас вже є те, що ми можемо показувати українському глядачеві. І в принципі, ті ж самі Безславні кріпаки пройшли [прокат] доволі непогано.

Я вважаю, що є певні питання щодо маркетингу, промо саме українських проєктів, але ми над цим також дуже плідно працюємо і з дистриб’юторами, і з продюсерами українських фільмів. І я дуже сподіваюся, що найближчим часом ця ситуація виправиться і буде дуже багато якісних, гарних саме українських проєктів в українських кінотеатрах.

28 січня, наприклад, ми розпочали показ Піка страху — це міжнародний проєкт, але зокрема він і український, тому це фільм дуже високої якості. Я сподіваюся, що багато глядачів подивляться його і зрозуміють, що українське [кіно] якісне і його варто дивитися.

Показати ще новини
Радіо НВ
X