«Wellboy — нова Сердючка». Інтерв'ю Сергія Жадана з Сашею Чемеровим — про музичну «кальку», прорив фріківства і Кароль, яка молодиться

12 січня 2022, 10:25
NV Преміум

Саша Чемеров — фронтмен українського гурту Димна Суміш та американського — The Gitas. Шість років музикант прожив у Лос-Анджелесі, а тепер знову займається творчістю в Україні.

На Радіо НВ Сергій Жадан та Саша Чемеров поговорили про те, що відрізняє українських і американських артистів, як змінилася українська музика з часів фестивалю Червона рута та чому кліпи Wellboy і Jerry Heil переглядають більше, ніж роботи Тіни Кароль.

Відео дня

https://www.youtube.com/watch?v=1QXXHV0V60s

— Кілька місяців тому було опитування в українському Фейсбуці: назвіть найбільш недооцінену українську рокгрупу. Більшість людей сказала, що це Димна суміш. Я б теж підписався під цим. Ця недооціненість викликає гордість чи образу?

— Я ображався колись давно, але потім перестав. Чому недооцінена? Тому що ми трошки перегнали час. Коли я закрив групу і поїхав до Америки, через п’ять років потому молоді люди почали казати: «Це в нас таке було?». Також у нас не було ніколи менеджменту. Це був андеграунд.

— Ти повернувся, ви пробували знову грати. Чому знову не пішла Димна Суміш?

— Не всі адекватні в цьому колі просто, досі вирішуються якісь питання.

— Тобто це суто колектив, особистісні речі.

— Так. Це заздрість [чи] не знаю [що]. Не хотілось б ображати нікого. Ми вже і на публіку сварились. Просто треба бути адекватним. Поки неадекват, то і не працює нічого.

— Хочу повернутися до твоїх музичних ідей, до цього феномену, коли митець переганяє свій час. У що це потім трансформується?

— Річ у тім, що ідей у мене багато. Я колись, мені здається, трошечки навчився ловити цей потік. Ідеї завжди є: мені не потрібно чогось спеціального, аби щось знайти.

Зараз я роблю, мабуть, найпанковішу штуку — поп після рокмузики.

— Ви стартували як альтернативна команда. Минуло 20 років: змінилися країна і суспільство — виросло нове покоління і не одне; змінився музичний простір. Сьогодні поняття альтернативи ще живе?

— Я думаю, що немає такого поняття. Вже все змішалося. Та музика, яка була неформатною, вона вже давно форматна. Вважаю, що немає різниці зараз, що ти граєш, у якому стилі.

— Це свідчить про нормалізацію чи, навпаки, про те, що стає все гірше і гірше?

— Як на це дивитися. Якщо дивитися на це «от, в наш час…», тоді зрозуміло, що ти старий пень. А якщо дивитися на нові інструменти, на якісь нові тенденції та намагатися їх відчути, взяти щось собі, то, я вважаю, це дуже кльово.

Якщо музика — якісна, якщо ідея — якісна і доходить до людини, то вважаю, що це вже перемога.

Показати ще новини
Радіо NV
X