Друге пришестя пост-панку: Британці White Lies їдуть до Києва

12 вересня 2019, 17:29

Сім років потому, після спекотного виступу на колись масштабному фестивалі в Дніпрі The Best city, британці White Lies зважилися на київський сольник.

Вокаліст Гаррі МакВей — зовсім не реінкарнація Яна Кертіса з Joy Division, як часто люблять згадувати ЗМІ. Хоча він сам зізнається, що для багатьох їх похмура лірика формувалася швидше під впливом Joni Mitchell і The Secret Machines. За 12 років існування гурт встиг стати улюбленцями фронтмена The Killers Брендона Флауерса і Coldplay. Останніх музиканти розігрівали на стадіоні Уемблі та представили свій дебютний альбом To Lose my Life. У Британії він розійшовся тиражем у 220 тисяч примірників.

Відео дня

Задовго до White Lies, ще в школі, учасники групи Чарльз Кейв (бас гітара і бек-вокал) і Джек Лоуренс-Браун (ударні) експериментували зі звучанням і намагалися писати власні пісні. Але тільки після приходу вокаліста Гаррі МакВея, дитячі репетиції в гаражі переросли у перший дорослий проект Fear of Flying, що трохи пізніше вимагав нового, більш електронного звучання. У 2008 році Fear of Flying перетворилися на White Lies і вперше виступили на телешоу Later … with Jools Holland.

Сингли Unfinished Business (якщо вірити хлопцям, була написана за 15 хвилин і присвячена зміні назви групи) і Death затьмарили записи інших груп в європейських чартах.

Чарльз Кейв називає перший альбом To Lose my Life аскетичним. Його простоту, стриманість, технічну точність ритм-гітари і барабанів вдалося зберегти і в п’ятому альбомі. І якщо музику можна було б приписувати до певного сезону, то White Lies стали б відмінним саундтреком до зими. Навіть на Farewell To The Fairground британці примудрилися зняти кліп в російській глибинці при страшному морозі.

Тому навряд чи можна вважати збігом вихід альбому Five саме у лютому. В одному з київських барів його вмикали постійно, і важко було б не підсісти на саму вибухову, з незабутнім приспівом і впізнавану пісню альбому — Tokio.

У новому альбомі більше надії, ніж в To Lose my Life. У тій же Tokio — заклики зателефонувати у Нью-Йорк або на Юпітер, щоб знайти те, що підходить саме тобі, схожі на настанови після закінчення школи. Пост-панк, яким коронували White Lies, змінився на танцювальне інді, цілком придатне до випускної вечірки.

Але зовсім інша історія в Finish Line, де оксамитовий баритон Гаррі МакВея змушує бігти мурахи по шкірі швидше, а акустична гітара на початку та гойдаючий хвилями ритм заслуговує на те, щоб пісню увімкнули в машині на шляху до чергової пригоди.

До того ж, на відео-версії пісень тексти продубльовані загадковим шифром, схожим на шрифт Брайля. Тільки як торкнутися слів крізь екран?

Тож якщо перший альбом аскетичний, то п’ятий — різнобічний. Тепер геометрія White Lies стала більш змішано-жанровою. Іноді пісні починаються звичним інді, а закінчуються потужною альтернативою.

Оцінити Five та більш ранні альбоми ви зможете 29-го вересня в клубі Bel étage. Перед White Lies зіграють млосні кияни Braii, які випробовували щастя на Національному відборі Євробачення-2019.

Показати ще новини
Радіо НВ
X