ВСЕСВІТНІЙ АНТРАКТ ЯК КАТАЛІЗАТОР РОЗВИТКУ
Під час глобальної пандемії коронавірусу театри одними з перших закрилися на карантин. Для багатьох колективів настали кризові часи. Але є й такі, які знайшли можливість вийти зі своїми спектаклями в онлайн-простір. У нашій країні драйвером таких диджитал-змін став проєкт «Театр 360 градусів».
Цей інноваційний проєкт — наочна демонстрація того, як відбувається цифрова революція в театральній сфері і як спектаклі онлайн-формату прямо на наших очах перетворюються на новий вид театрального мистецтва. Про перші відеоспектаклі проєкту НВ вже писав.
Підтримка — це життєво важливо
Могутнім поштовхом для розвитку проєкту стала партнерська участь великих брендів і компаній, які розуміють важливість подальшого розвитку української культури і відчувають потребу в підтримці театрального напряму.
Одним із головних друзів проєкту став Київстар — телеком-оператор №1 в Україні. Саме Київстар має найбільшу мережу 4G, яка покриває територію, де проживає 87% населення України. Саме тому мільйони українців змогли подивитися постановку культового театру, навіть не залишаючи своїх домівок.
І ось який результат спільних зусиль.

За 10 днів онлайн-показів першу відеоверсію від «Театру 360 градусів» — спектакль «Камінний господар» — подивилися понад 40 000 українців. Акторам у карантинний час довелося б грати цей спектакль близько 270 разів, щоб зібрати таку кількість глядачів у театрі. До слова, цей український спектакль став першим, що отримав статус національного фільму від Держкіно України.

Результати онлайн-показів другої прем'єри проєкту — вистави «Шинель» — виявилися ще більш разючими — понад 50 000 осіб. Проєкт дивилися на всіх заселених континентах планети — у понад 100 країнах світу.

А свої «оплески» — донати номіналом від 20 до 10 000 грн, надіслали понад 1000 глядачів. Погодьтеся, цифри натхненні, на тлі тих обставин, в яких опинилася індустрія театру зараз.
Новий алгоритм
Отримати таку рекордну, як для театру, кількість онлайн-переглядів було нелегко — за цим стоїть колосальна робота.

Алгоритм дій в звичному дусі «робити з того, що є» за замовчуванням був відкинутий як неробочий. На старті, як уже згадувалося вище, організаторки проєкту Даша Малахова та Наталія Чижова заручилися спонсорською підтримкою найсучасніших найсильніших брендів. А пізніше проєкт помітила і підтримала ГО Національна спілка театральних діячів України.

Чи не вперше до створення та просування театрального продукту підійшли з продюсерської позиції. За словами театрального режисера, художнього керівника — директора Київського драматичного театру на Подолі Віталія Малахова, в нашій країні не було інституту театрального продюсування. А тепер він народжується прямо на наших очах. Проєкт «Театр 360 градусів», продюсерками якого стали Даша Малахова і Наташа Чижова, — яскравий тому приклад.

Щоб розширити і «омолодити» глядацьку театральну аудиторію, в комунікації був інноваційно змінений імідж самого театру, а у відеоспектаклях проєкту використовувалися сучасний саунд і технології.
Також на максимум були задіяні всі ресурси з просування проєкту, обрані правильні механіки і меседжі: зняті якісні трейлери та тизери до вистав, запущено промо в диджитал, проведена висвітлювальна і анонсувальна кампанія в ЗМІ. «Танцівна» Шинель навіть з'явилася в TikTok «Київстар».

Також Київстар організував особисті візити Шинелі в гості до лідерів думок. А як запрошення інфлюенсерам була подарована режисерська версія сценарію з нотатками і коментарями від творців. Це дозволяло ще глибше зануритися в проєкт і заглянути за диджитал-куліси.
Отже, підтримку проєкту надали лідери думок, такі як, наприклад, Світлана Ройз, Аліна Френдій, Вероніка Потоцька, Маша Єфросініна, Анатолій Анатоліч, Олена Гудкова, Даша Трегубова, Даша Коломієць, Олена Борисова та інші. Також важливу роль в успіху проєкту відіграв і особистий бренд творців — актриси і радіоведучої Даші Малахової й івенторки Наталії Чижової.
Марафон в онлайн-форматі
На хвилі таких змін і з метою їх посилення продюсери проєкту відчули необхідність кооперуватися на шляху до глобальної мети проєкту — зробити театр доступним для кожного — з іншими театрами та експертами індустрії. Після року життя в карантинному режимі з'явилася реальна потреба в тому, щоб обмінюватися напрацьованим досвідом, новими ідеями, професійними практиками і творчими знахідками.

З цією метою й було ініційовано проведення онлайн-марафону для театралів і глядачів під назвою «360 хвилин про театр».
Так, стверджують творці проєкту «Театр 360 градусів», альтернативний вихід із ситуації, що склалася, існує: «Ми всі шукаємо його по-різному, окремо один від одного, але всі — онлайн.

Вже протягом року наш проєкт перебуває на цій хвилі диджиталізації театру і культури. Настав час, коли ми хочемо залучити до діалогу і дискусії колег, які також прагнуть «лупати сю скалу».

6 годин поспіль учасники цього марафону вели розмову про вихід театрів у онлайн-простір, про інноваційні технології, про розвиток сучасного українського театру, його творчий, комерційний, юридичний бік, його реалії та, звичайно, про майбутнє.
Реаліті чек
Онлайн-марафон «360 хвилин про театр», модерувати який запросили ведучого Павла Жиліна, відкрили продюсерки «Театр 360 градусів» Даша Малахова та Наталія Чижова.

У процесі спілкування до обговорення приєднувалися Максим Голенко, режисер Одеського українського театру ім. В. Василька, Валерія Федотова, режисерка вистави «Шинель», Стас Жирков, керівник Театру на Лівому березі, Ксенія Ромашенко, керівниця театру «Золоті ворота», Іван Уривський, режисер-постановник Національного драматичного театру ім. Івана Франка, Сергій Павлюк, режисер Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша, Ярослава Кравченко, засновниця «Дикого театру», Катерина Іщенко, радниця юридичної фірми «Анте», Олександр Порядченко, засновник Kontramarka.ua, Андрій Компанієць, режисер 3D-анімації з Deep3dstudio, Олеся Яскевич, засновниця ГО «Бачити серцем», і Віталій Малахов, художній керівник Театру на Подолі.

Всі учасники марафону були єдині в тому, що пошук альтернативних шляхів спілкування зі своїм глядачем — якраз те, що необхідно зараз кожному театру.
№1. Пошук фінансування
Говорячи про фінансовий бік питання, Стас Жирков підкреслив:
Стас Жирков
Для того щоб вижити в цей складний кризовий час, ми відкрили проєктний відділ, який займається пошуком грантів, допомоги тощо. За минулий рік ми отримали понад 2,5 млн грн від Українського культурного фонду, плюс різні німецькі гранти. Це величезна сума, завдяки якій ми створили кілька вистав і купили нове обладнання. Такого роду фінансування допомагає нашому театру розширювати свої горизонти і запрошувати навіть зараз нових режисерів. Наприклад, нині в театрі працює італійський режисер Маттео Сп'яцці.
Зі свого боку Даша Малахова відзначила таке:
Даша Малахова
За час декількох локдаунів у багатьох брендів в бюджеті залишилися кошти на фестивалі, що не відбулися. Ми використовували цю можливість, коли звернулися по партнерську допомогу для запуску нашого проєкту».

Ярослава Кравченко підкреслила: «Якби не наш глядач, який підтримав нас матеріально, «Дикого театру» сьогодні б не було. Глядачі донатили через Patreon, скидали гроші на картки, купували сертифікати-ф'ючерси. Ми влаштували аукціони з розпродажу акторських речей і зошитів з переписаними ролями, глядачі боролися ці речі, і тільки у так ми вижили.
№2. Диджиталізація
Високоякісна зйомка вистав із застосуванням інноваційних технологій безумовно сприяє залученню нової аудиторії, яка раніше не розуміла театру, боялася туди піти або просто не мала змоги через географічні відстані або з інших причин.

А самі покази онлайн-вистав проводяться як безкоштовно, так і платно. Наприклад, зараз можна купити онлайн-перегляд «Камінного господаря» в Театрі на Подолі. Це дозволяє театру отримувати доходи навіть у період жорсткого локдауну і простою.
№3. Знати свою цільову аудиторію
Таке знання — теж рушійна сила для подальшого розвитку театру.

Сергій Павлюк, режисер Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша, режисер-постановник вистави-бестселера Театру на Подолі «1984», поділився своїми напрацюваннями в цьому плані:
Сергій Павлюк
Оскільки у нас немає хорошої апаратури для подання онлайн-версій, ми з минулого року налаштувалися на свого глядача і виходимо на вулицю. У нас є своя сцена в лісі, де дуже потужно був представлений спектакль імерсивного театру «Сон в літню ніч». Крім цього ми відкрили «Театральний дворик», де граємо імпровізовані вистави прямо біля театру. І глядачеві це «зайшло». А в День театру ми зібрали «бомонд» і продали їм ролі на наступний спектакль — до відкриття сезону запускаємо «12 стільців». Ми продали нашим глядачам понад 12 епізодичних ролей на суму 200 000 грн. За ці гроші робитимемо і костюми, і декорації.
№4. Актуальна тематика
Практика показує, що є публіка, інтерес якої привертають спектаклі, що зачіпають гострі соціальні питання. До того ж такі постановки мають вищі шанси, що про них напишуть у ЗМІ, соціальних мережах, і як наслідок — на них куплять квитки і підуть.

Такі теми є характерною специфікою «Дикого театру», де ставлять «Заводний апельсин», «Кицюню», «ГЕЙ ПАРАД» тощо.

Як зазначила засновниця «Дикого театру» Ярослава Кравченко:
Ярослава Кравченко
Ми намагаємося працювати на випередження. Нам слід відстежувати, куди рухатиметься суспільство, і в якісь моменти колоти і збурювати людей, які нас оточують, щоб вони робили виважений вибір.
Це дозволяє викликати резонанс, що добре для збільшення паблісіті.
№5. Виростити свого глядача
Зараз для театрів життєво важливо розповідати своєму глядачеві, чому необхідно не тільки відвідувати театр офлайн або онлайн, але й підтримувати морально і матеріально.

Такі вистави, як, наприклад, «Шинель» проєкту «Театр 360 градусів», орієнтовані на підліткову, сімейну аудиторію. Саме онлайн-формат дозволяє представити тінейджерам театр, як сучасний вид мистецтва. Крім того, подібні спектаклі сприяють розвитку емоційного інтелекту у прийдешнього покоління.

Також український глядач поступово звикає до того, що є можливість купувати квитки на онлайн-вистави, і готовий надавати матеріальну підтримку улюбленим театрам.

Своїм досвідом у цьому питанні поділилася Ксенія Ромашенко, керівниця театру «Золоті ворота»:
Ксенія Ромашенко
До поточного локдауну ми показували онлайн-версії вистав безкоштовно, сповіщаючи глядачів тільки на нашій FB-сторінці. Перегляди в такому випадку сягали 5-6 тисяч. Якщо говорити про продаж квитків, то кілька днів тому ми запустили продаж квитків на відеоверсію вистави «Отелло/Україна/Facebook», і за 5 днів було продано близько 50 квитків.
№6. Бути з глядачем на зв'язку
Для цього необхідно накопичувати глядацьку базу і анонсувати прем'єри за допомогою розсилок та електронних листів. Даша Малахова розповіла, як вони застосовували це, використовуючи розсилки за базами відвідувачів кіно і театрів. При цьому варто вибирати ті канали комунікації, які найбільш прийнятні для глядача, і робити це в зручній для нього формі.

А ще застосовувати альтернативні інструменти для комунікації з глядачами, персоналізувати підхід. Наприклад, Ярослава Кравченко завжди вітає глядачів перед спектаклем.
№7. Міжнародна діяльність
Вона охоплює, наприклад, проведення міжнародних конгресів, спільних вистав, круглих столів, які дозволяють обмінюватися досвідом з колегами з-за кордону.

Ксенія Ромашенко розповіла, що на Міжнародному конгресі «Театр крокує по Європі», який був проведений їхнім театром «Золоті ворота» за підтримки Департаменту культури м. Києва, обговорювали виклики для театрального напряму за часів кризи. «До конгресу приєдналися багато колег з Німеччини, Польщі, Литви, — уточнила Ксенія. — Ми обмінювалися досвідом, як різні країни переживають цю кризу. У процесі спілкування ми зрозуміли, що повернення до минулого немає. Театральні колективи мають виробляти відеопродукт, який пов'язаний з театром, і представляти цю продукцію онлайн».

До слова, у цього театру вже є досвід платних показів своїх онлайн-вистав, який показав, що українські глядачі поки що тільки починають освоювати цю опцію. Колеги з Чехії запропонували театру «Золоті ворота» приєднатися до онлайн-платформи, яку вони створили за принципом стримінгового сервісу Netflix. І керівництво театру схвалило цю пропозицію.
№8. Партнерство
Без партнерської допомоги однодумців і друзів не обійтися ніяк. Необхідно комунікувати з компаніями, які можуть допомогти театру, і навпаки. У такий спосіб можна значно зменшити бюджети тих чи інших арт-проєктів.

Дружня допомога Київстару — один з наочних позитивних прикладів такої співпраці «Театру 360 градусів».

Головне — мислити сміливо і глобально, створювати важливі проєкти, шукати підтримку брендів і з позитивом дивитися в майбутнє. Творці проєкту «Театр 360 градусів» так і діють. Команда проєкту вже працює над наступним спектаклем, і таких буде ще багато. А схема роботи проста: більше онлайн-вистав — ширша аудиторія театралів, готових підтримати улюблені театри, — більше коштів для розвитку театральної сфери.

Всесвітній антракт закінчиться, а театрам бути!