Тобто, не впораюся? Юлія Сінькевич про гендерний дисбаланс у кіноіндустрії

19 листопада 2018, 22:39

Генеральний продюсер Одеського міжнародного кінофестивалю і член Наглядової ради Української кіноакадемії Юлія Сінькевич під час відкритої дискусії «Як це – бути жінкою в кіноіндустрії?» розповіла про гендерний дисбалансу сфері кіно і про те, як його подолати.

За різними дослідженнями, які проводяться в країнах ЄС, картина зі статистикою виглядає так: на етапі навчання кількість чоловіків і жінок в процентному співвідношенні ділиться майже 50 на 50. На етапі зйомок першого фільму пропорція змінюється на 60% чоловіків і 40% жінок. На другому фільмі цифри ще менші. У крупнобюджетних проектах, які фінансово і за часом дуже затратні, жінки практично не задіяні. Та що там казати, якщо в цьому році Рейчел Моррісон, жінка-оператор, отримала статуетку «Оскар» вперше за всю історію премії.

Відео дня

Довгий час взагалі вважалося, що жінка не може бути, наприклад, оператором. Це було пов'язано з технічними особливостями, адже раніше апаратура була занадто габаритною і справлятися з нею фізично "не жіноча" справа.

Нещодавно у мене була розмова з режисером. Ми обговорювали операторів, і прозвучала фраза: «Я не буду працювати з оператором-жінкою принципово, тому що не вірю». Причому це було сказано навіть без перегляду робіт. Просто: «Не довіряю, не хочу».

Ось цей поділ на чоловічі і жіночі професії вже є основою того, що далі відбувається. Така ситуація склалася через умовну історичну пам'ять. Довгий час жінки не могли вчитися, працювати, а значить приходити в професію в принципі. Будуть потрібні роки на те, щоб це змінити, адже багато речей закладені глибоко в нас самих.

Рейчел Моррісон

Невпевненість вкоренилася всередині нас самих

Років п'ять тому мені в руки потрапила книга Шеріл Сендберг, члена ради директорів Facebook. Вона активна захисниця рівноправності. Шеріл звернула увагу на те, що багато чого в головах і переконаннях самих жінок – результат невпевненості. Шеріл Сендберг керувала департаментом роботи з персоналом та спостерігала величезну кількість людей. Коли приходив чоловік, якого взяли на роботу кількома місяцями раніше, він говорив: «Ну все, давайте мені підвищення і зарплату побільше. Я все можу, хочу розвиватися і взагалі мені треба».

Коли мені запропонували стати директором ОМКФ, моя реакція була: «О боже, я не впораюся». Я ночами не спала. А потім в якийсь момент подумала: «Тобто, не впораюся? Звичайно, впораюсь». І поки що справляюся.

З жінкою ситуація зворотна. Вона, якщо і прийде, буде сприйнята як кар'єристка і стерво. А якщо жінці пропонують позицію, на яку вона дійсно підходить, її реакція буде: «Ой, не знаю. Мені треба подумати, підучитися, порадитися. А раптом я не впораюся, у мене не вийде».

Довгі роки я не замислювалася про те, що невпевненість вкоренилася всередині нас самих. Ми завжди почекаємо, десь поступимося, подумаємо «ну так, це чоловіча справа, може не варто». Я стала ловити себе на таких думках і намагатися реагувати. Хоча досі у мені є страх, невпевненість, сором. Коли мені запропонували стати директором ОМКФ, моя реакція була класичною: «О боже, я не впораюся». Я ночами не спала, переживала. А потім в якийсь момент подумала: «Тобто, не впораюся? Звичайно, впораюся». І, здається, поки що справляюся.

Шеріл Сендберг

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Рівні можливості

У цьому році на Одеському кінофестивалі ми провели конференцію, присвячену питанню гендерного балансу в кіноіндустрії. Потрібно розуміти, що ніхто не говорить про те, що ми проти чоловіків у кіно. Тільки не це. Йдеться якраз про інше – про рівні можливості з урахуванням певних особливостей. Наприклад, жінки можуть піти в декретну відпустку. Але є і ті, хто хоче і готовий працювати. Їх цілком може влаштовувати, якщо є можливість дітям перебувати поруч на знімальному майданчику або в офісі. Найчастіше про таке взагалі не думають, не говорять.

Статистично доведено, що жінкам пропонують меншу зарплату, ніж чоловікам.

Інше важливе питання – оплата. У жінок вона, як правило, менша. Статистично доведено, що жінкам пропонують меншу зарплату, ніж чоловікам. Якось я почула від досить прогресивної жінки, мовляв, «ну він же чоловік, йому потрібно утримувати сім'ю, тому й платити йому потрібно більше». Цей критерій для мене дивний, адже він не має нічого спільного з професійним рівнем спеціаліста. І це реально відбувається сьогодні в XXI столітті. Багато хто навіть не замислюється про це, і стосується така ситуація не тільки кіно, а практично всіх сфер.

Завдяки тому, що наша кіноіндустрія ще на етапі формування, ми багато чого можемо закласти вже зараз. Всі ми беремо активну участь в її розвитку, в тому, які повинні бути правила, процедури, яке кіно має підтримуватися, як має бути організована дистрибуція. Якщо питання про гендерний баланс і рівну оплату теж піднімати і впроваджувати, це відкриє для нас багато можливостей.

Читайте також: Українське кіно – це адреналін. Юлія Синькевич про розвиток кінематографа в країні і про те, як вижити напередодні Одеського кінофестивалю

Показати ще новини
Радіо НВ
X