Рівно рік тому, — розповіла Даша Малахова, — під час першого локдауну, я переглядала міжнародні проєкти, адже доступ до вистав відкрили майже всі провідні світові театри. Паралельно подивилася, що робили українці, і тут було все сумно. Захотілося зробити проєкт, за який не буде соромно.
Уже було зрозуміло, що близько року театри працюватимуть в обмеженому режимі, а зараз розумію, що навіть довше. Так почався розвиток проєкту. Я зв'язалася з Наталею Чижовою, оскільки бачила, що вона займається технологіями VR. Тоді мені здавалося, що театр можна зробити у VR-форматі. Але з часом ми з Наталею сформулювали ідею, що театр повинен бути доступним, і відмовилися від спеціальних гаджетів, які будуть потрібні для перегляду вистав. Таким чином ми вийшли на дуже якісні відеоверсії зі своїми фішками, які можна дивитися де завгодно і коли завгодно, де є доступ до мережі інтернет.