Свобода та лють: 7 нових книг про політику та політиків – вибір редакції

29 листопада 2018, 08:29

Що почитати, якщо ви цікавитеся політикою? Пропонуємо добірку з семи книжок, які з'явилися на українському ринку протягом кількох останніх років.

Щодня в ефірі Радіо НВ можна почути програму про літературу - Книга за книгою. У коротких записах ведучий програми та за сумісництвом головний редактор нашої радіостанції Валерій Калниш розповідає про новинки українського книжкового ринку. Кожний запис - це чотирихвилинний огляд на ту чи іншу книгу. Ми вирішили обрати найцікавіші випуски його передачі, що були присвячені політиці.

Відео дня

Послухати записи найцікавіших програм Радіо НВ можна на сторінках у SoundCloud, MixCloud та iTunes.

Кендіс Міллард. Герой імперії

(Видавництво Наш формат, 2018 рік)

Фото: marina_books_blog via Instagram

Міллард подобається писати книжки про історичні постаті. Першою нон-фікшн книгою колишньої редакторки журналу National Geographic стала робота про науково-дослідницьку експедицію до лісів Амазонки в 1913-1914 рр, у якій взяв участь 26-й президент США Теодор Рузвельт. Ще вона написала про Джеймса Гарфільда, 20-го президента Сполучених штатів. Третю книгу вона присвятила Вінстону Черчиллю.

Кендіс Міллард вирішила, що треба написати не всю біографію видатного англійського політика, а сконцентруватися на його молодих роках. Логічно припустивши, що джерело його політичного генія треба шукати саме там. Авторка розповідає про підліткові роки нащадка аристократичної родини. Про те, як він боровся з дефектом мовлення (Черчилль не вимовляв звук с), про письменницьку та журналістську кар’єру.

Черчилль рано подорослішав. У 25 років він, працюючи кореспондентом, потрапив у полон під час англо-бурської війни. Вінстон Леонард Спенсер Черчилль встиг побувати на чотирьох війнах. Пыд час перебування в полоні у бурів, вважає Міллард, у нього і з'явилися подальші політичні ідеї та плани, які зумовили становлення Черчилля як політика.

Продовження:

Кондоліза Райс. Демократія

(Видавництво Клуб Сімейного Дозвілля, 2018 рік)

Фото: lolo.mlinoff via Instagram

Можливо хтось забув, з 2005 по 2009 рр. Кондоліза Райс займала пост державного секретаря США. Проректор Стенфордського університету, вона спочатку була радником з нацбезпеки президента Джорджа Буша-молодшого. А потім стала держсекретарем, увійшовши в історію, як перша чорношкіра жінка на цій посаді. До цього, ще при Буші-старшому, на чиє правління припав розпад Радянського союзу та об'єднання Німеччин, Райс займала пост радника президента з питань СРСР і східної Європи. Якось, представляючи Кондолізу Райс Михайлу Горбачову, Буш-старший сказав: всіма моїми знаннями про Радянський союз я зобов'язаний їй.

Однією з помітних реформ Райс на посаді держсекретаря була реформа, яку назвали “трансформована демократія”. Вона була спрямована зокрема на будівництво та підтримку демократії, самовизначення держав. Книга “Демократія” є логічним підсумком реалізації цієї політики. Кондоліза Райс впевнена, що демократія не є виключно західною формою правління, а підходить різним країнам, вне залежності від їх релігійних або національних особливостей. Колишній держсекретар США аналізує становлення демократичних інститутів в Америці, Польщі, Кенії, Колумбії, на Близькому сході, в Росії та Україні.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Продовження:

Майкл Вулфф. Вогонь і лють. Всередині Білого дому Трампа

(Видавництво #книголав, 2018 рік)

Фото: Книголав via Facebook

Майкл Вуллф, колумніст USA Today, The Guardian, GQ, а також автор біографії медіамагната Руперта Мердока, провів в Білому домі кілька місяців. Туди його запросив сам Дональд Трамп, після того, як Вуллф взяв у нього інтерв'ю під час виборчої кампанії.

За цей час він записав 200 інтерв'ю, які лягли в основу книги про перші місяці роботи Трампа на посаді президента. Можна з упевненістю сказати: Трамп не один раз пошкодував про своє запрошення, оскільки ця книга дійсно справила ефект бомби, що розірвалася.

Такого президента у США не було. Десь всередині книги наводяться слова Гері Кона, банкіра та економічного радника президента США, сказані ним одразу після приходу в Білий дім: “Це страшніше, ніж ви можете собі уявити. Ідіот в оточенні клоунів”. Подібних цитат і фактів в книзі “Вогонь і лють” маса. Якщо вірити Вуллфу, 45-й президент США нічого не читає, і можливо навіть не вміє читати. Спірна теза, але те, що Трамп не може довго займатися вивченням документів і саме тому його підлеглі намагаються вмістити будь-яку, хоч би й важливу інформацію на одну сторінку, це факт. Трамп повністю ігнорує секретність і любить фаст-фуд. Це поєднання прийняло комічну форму. Тільки уявіть собі лідера вільного світу з бургером в руці, який по ночах телефонує своїм друзям, розбовкуючи всі таємниці Білого дому.

Продовження:

Савік Шустер. Свобода слова против страха и унижения

(Видавництво Брайт Букс, 2018 рік)

Фото: @mia_robush via Instagram

На самому початку своєї книги журналіст Савік Шустер попереджає, що хоч з неї читач і дізнається про політичні залаштунки, все ж вона не про це. І він має рацію. Від репортера такої величини і такого досвіду очікувалася книга з великою кількістю ексклюзиву, розповіді про оборотну сторону політичного життя України, яку Шустер міг спостерігати з 2005 року. Та й не тільки України, а й Росії, де, власне, і зародився формат ток-шоу “Свобода слова”.

Але цього в книзі майже немає. Журналіст трохи згадує про те, як працював на НТВ, а потім як його, за протекції Бориса Немцова, запросили на український телеканал ICTV. Після цього він штрихами розповідає про Інтер та інші телеканали, де працював. Дуже часто він говорить про те, чому телеглядачі і так були свідками. Достатньо підняти архіви програми. А від книги все ж очікувалося, що в ній буде те, чого ми не бачили і про що не знали. Савік Шустер розповідає про те, чому сам був свідком. Дуже рідко він переказує події з чиїхось слів, при цьому зберігаючи анонімність джерела. Як, наприклад, у випадку з колишній президентом України Віктором Януковичем, який стався 29 листопада 2013 року. В день, коли він повинен був у Вільнюсі підписати угоду про Асоціацію між Україною та ЄС.

Продовження:

Майкл Доббс. Остання Гра

(Видавництво КМ-Букс, 2018 рік)

Фото: rybka.anastasiya via Instagram

Майже в кожному інтерв'ю Майкла Доббса запитують, як він придумав героя своєї головної книги. Мова йде про Френсіса Ургарта та про його кінематографічну реінкарнацію - Френсіса Андервуда, героїв “Карткового будинку”. Природно, спочатку була книга, і тільки потім - серіал. Доббс написав “Картковий будинок” у 1989 році.

У 1970-х роках, до того, як зайнятись письменництвом, він був журналістом, потім радником прем'єр-міністра Маргарет Тетчер, а незадовго до виходу дебютного роману, який приніс йому славу, керував передвиборчою кампанією торі.

“Картковий будинок” поклав початок трилогії. Другий том має назву “Хід королем”, а фінальний, останній том називається “Остання гра”. Головний герой той же - цинічний прем'єр-міністр, для якого немає жодних перешкод, щоб отримати владу.

Продовження:

Мойсес Наїм. Занепад влади

(Видавництво Book Chef, 2017 рік)

Фото: journalist.today via Instagram

Рекомендації за перекладами нон-фікнш нам із завидною регулярністю підкидає засновник Facebook Марк Цукерберг. Книгою венесуельського політика Мойсеса Наїма він свого часу відкрив свій книжковий клуб. Цукерберг так розрекламував книгу, що на складах моментально закінчилися тиражі.

У його інтерпретації це книга про те, як світ наділяє деяких великою владою. Насправді, ключова думка тут інша. Мойсес Наїм відкрито говорить: влада перестала бути владою. Значення і вага державних інститутів падає. На зміну централізованому апарату приходить хаотична, непідконтрольна система невеликих центрів прийняття рішень.

Мойсес Наїм - впливовий політичний експерт, колишній головний редактор журналу Foreign Policy, а до цього - колишній міністр економічного розвитку в останньому демократичному уряді Венесуели. Відповідно до його концепції, занепад влади відбувається, тому що в світі проходить одразу три революції. Перша - революція збільшення, коли всього (товарів, послуг, варіантів вибору) стало в рази більше. Друга - революція мобільності. Коли люди, предмети, ідеї та інформація стали переміщатися по світу з неймовірною швидкістю. І, нарешті, революція ментальності.

Продовження:

Люк Гардінг. Мафіозна держава

(Видавництво Темпора, 2014 рік)

Фото: valentinarushchak via Instagram

Зараз Люк Гардінг, як і 10 років тому, працює оглядачем в британській газеті Guardian. Події, про які йде мова в його книзі-репортажі, відбулися в період з 2007 до 2011 року, коли він працював кореспондентом видання в Росії. Вже з назви зрозуміло, що особливого пієтета журналіст до Росії не відчуває. Тому є підстави. Люк Гардінг виявився першим з часів закінчення Холодної війни західним журналістом, який був депортований з Москви.

У “Мафіозній державі” Гардінг розповідає про чотирирічний досвід роботи в російській столиці і про методи російських спецслужб по контролю за діяльністю іноземних кореспондентів. Про тиск з боку ФСБ, про стеження і прослуховування телефонів, про погрози влади, про численні спроби залякування, метою яких було змусити його змінити критичні оцінки внутрішньої та зовнішньої політики російської влади. Перше несанкціоноване проникнення до квартири Гардінга сталося через три місяці після того, як він прибув до Москви в якості керівника бюро газети.

Продовження:

Показати ще новини
Радіо НВ
X