Станцювати час. Київ модерн-балет презентував дві прем'єрні вистави

4 травня 2017, 09:45
У київському Національному драматичному театрі імені Франка пройшли прем'єри нових одноактних вистав хореографи Раду Поклітару та Анни Герус – Вгору по річці та Варіації життя

Керівник Київ модерн-балету Поклітару представив свою хореографію, створену за мотивами оповідання Френсіса Скотта Фіцджеральда Загадкова історія Бенджаміна Баттона і трохи "приправлену" вкрапленнями з Фауста Йоганна Гете. "У лібрето мого спектаклю можна побачити не тільки сюжетні алюзії розповіді Фіцджеральда, але і відгомони великого Фауста Гете", - попередив напередодні прем'єри хореограф і випустив на сцену якийсь диявольський персонаж, договором з яким і обумовлений весь хід життя головного героя.

Відео дня

Музичною основою для балету про проживання життя навпаки став струнний квартет українського композитора Олександра Родіна. Як розповідає Поклітару, він почув твір Родіна ще три роки тому, але думка доповнити його танцювальними рухами та інтерпретацією відомої історії з'явилася лише минулого літа під час гастролей колективу в Голландії. "Я дуже переживав, коли показував (композитору - НВ) перший варіант. Але, на щастя, пронесло! Йому сподобалося", - жартує він.

Репетиції півгодинної вистави Вгору по річці тривали три місяці – рекордно довго для самого Поклітару, але хореографу хотілося відпрацювати найменші па і продумати кожен рух. Було відібрано два склади виконавців головних персонажів, також до репетицій залучили маленьких акторів.

Вбрання для танцювальної історії про Бенджаміна Баттона, що дозволяють зануритись у відповідну епоху, створив художник по костюмах Дмитро Курята. "Це стилізація костюма буржуа 19 століття. Це багатошаровий костюм, використовуються корсети, сюртуки. Буде здаватися, що артистам важко рухатися в них, але це не так", - розповів він.

Втім, навіть складний одяг не завадив артистам передати глядачам відчуття смутку за часом, що незворотно пішов, станцювати сам час.

"Життя і Час – два вчителі. Життя вчить нас правильно розпоряджатися часом, час вчить нас цінувати життя", - говорить цитата в анонсі ще однієї прем'єри – вистави Варіації життя (Variations of life). Його авторка – провідна солістка Київ модерн-балету Ганна Герус - добре відома по головним партіям практично у всіх спектаклях Поклітару. У своїй хореографії Герус також залишає за собою основну роль, а професіоналізм колег по театру використовує, щоб розповісти свою історію про "нескінченну варіативність життя".

Танцівниця й хореограф каже, що відправною точкою для її балету був твір британського композитора Макса Ріхтера Maria, The poet (1913), у якому звучить вірш Марини Цвєтаєвої. На сцені саме під цю композицію відбувається надзвичайної візуальної краси фінальна сцена.

Виразності та картинності фіналу постановки Варіації життя надає вбрання головної героїні, над яким працювала сама хореограф і художник по костюмах Оксана Нікітіна. Ще один яскравий костюм – у головного чоловічого персонажа, всім іншим дістався непомітний сірий одяг. Таким чином, виділена візуально пара головних героїв - ніби Життя і Час - спостерігають за знеособленими людьми, що проживають відведене їм.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

"Спектакль турбує свідомість глядача безліччю запитань про нескінченну мінливість життя, її переходи в інші форми буття, одномоментніст того, що відбувається, перетікає у вічність", - каже постановник.

Після сцен на музику Альфреда Шнітке, Генрі Перселла, Оулавюра Арнальдса звучить вірш Цвєтаєвої, що надихнув Ганну Герус:

"Уж сколько их упало в эту бездну

Разверстую вдали!

Настанет день, когда и я исчезну

С поверхности земли"

Показати ще новини
Радіо НВ
X