50-й день війни. Уривки зі щоденника Тараса Тополі, який захищає Україну у лавах ЗСУ

У своєму Instagram він регулярно публікує записи власного «фронтового щоденника», у якому ділиться думками та новинами війни.

24 лютого, у перший день повномасштабної війни, музикант опублікував фото зі своїми колегами з гурту Антитіла: «Величезні черги по всім районам Києва. В ТРО ВСТУПАЮТЬ тисячі людей. ЗСУ тримають рубежі. Все буде Україна!»

25 лютого у гурту був запланований реліз нового альбому — MLNL.

Пізніше він почав щоденно робити короткі записи у своїх соцмережах, звітуючи про обстановку на фронті:

• Київ. Четвертий ранок. Стан — бадьорий! Місяць — лютий. Слава ЗСУ! Слава Україні!
• Київ! П’ятий ранок! Як п’ятий великий палець, що робить кулак — кулаком. Настрій бадьорий. Місяць — завтра весна! Слава Україні!
• Київ. День — шостий. Місяць — весна. Стан — помста мразям за все! Слава Україні!
• Київ. Сьомий ранок. Напрочуд тиха ніч. Настрій насторожений, місяць — весна. Слава ЗСУ! Слава Україні!
• Київ. День восьмий. Рік — восьмий, у ньому звільнимо Донбас і Крим. Настрій бадьорий. Слава ЗСУ! Слава Україні!
  

• Київ. Ранок дев‘ятий. Настрій атомно тривожний. Кремлівська мавпа остаточно злетіла з котушок. Слава ЗСУ. Слава Україні!
• Київ. День десятий. Десять тисяч руSSкого біодобрива лишилося в українській землі. Укри йдуть в наступ. Слава ЗСУ! Слава Україні!
• Київ. Ранок одинадцятий. Стоїмо. Настрій — іронічний. За 10 днів укри затрофеїли вже більше ніж зробили за останній рік. Столиця готується до руSSкіх «Точок У». Але все буде нормально. Слава ЗСУ! Слава Україні!
• Київ. День дванадцятий. Стоїмо. Настрій — бадьорий! РуSSня тотально втрачає наступальний потенціал. Чекайте більше хороших новин! Вже сьогодні перше засідання в Гаазі! Слава ЗСУ! Слава Україні!
• Київ. Ранок тринадцятий. Тринадцять мільйонів тон зерна Україна експортувала у минулому році. Місяць — весна, скоро посівна, працюємо. Фермерам з ТРО ще й світ від голоду рятувати прийдеться. Настрій — байрактари сміються. Слава ЗСУ! Слава Україні!
• Київ. Ранок чотирнадцятий. Місяць — День народження Тараса Шевченка. Настрій: Борітеся — поборете, вам Бог помагає. За вас правда, за вас сила і воля святая! Слава ЗСУ! Слава Україні!
• Київ. Ранок п’ятнадцятий. Настрій: рівний. Місяць: морозець, сніжок. Нехай примерзають до своїх залізяк на наших полях. Стоїмо! Слава ЗСУ! Слава Україні!

З часом його публікації стали довшими:

• Ранок шістнадцятий. Настрій — без іронії. Поки ЗСУ тримають фронт, країна має видихнути, вдихнути і запустити економіку в часи війни. Друзі, не коріть себе, якщо ви не на передовій. Просто працюйте, лікуйте, вчіть, засівайте, виробляйте, тренуйтесь, фріленсіть, стартапте, купуйте, вмтрачайте, платіть податки. Це також місія, не менш важлива! Місяць — весна. Так переможемо!
• Ранок сімнадцятий. Місяць — літакопад. Настрій — роздуми. Армія дерунів до нас не полізе, бо 4 з 5 годин путін і тарган обговорювали білоруський економічний хаб для (опечатка в тексті була) обходу санкцій, я впевнений. Якщо деруни увійдуть в Україну, таргана декласують аналогічно. І путіну залишиться звертатися до Казахстану чи Грузії, а там еліти хоч і куплені, але ще більш не благонадійні.
• Ранок вісімнадцятий. Місяць — хрещене вогнем повноліття. Настрій — сарказм. В перший тиждень війни, після десятків дитячих смертей від авіаударів і балістичних ракет стало остаточно зрозуміло, що НАТО — це не про мораль. Цинічно, але інтереси альянсу на Україну не розповсюджуються. Бо ми не члени.
  Вночі, за 25 км від кордонів НАТО, бомбануло 7 руSSких ракет. Вангую, коли путін увалить по Прибалтиці, виявиться що інтереси НАТО не розповсюджуються і туди. Відповідь буде формальною, стурбованою, грізне занепокоєння сколихне світ. Все це мені нагадує хоробру красуню яка намагається підняти ерекцію старому, багатому, поважному імпотенту. Сама вже зрозуміла що це безнадійно, але імпотент робить вигляд що в нього все добре, просто секс… не на часі.
  Тож браття і сестри, нам своє робити! У нас є друзі, які допомагають, повірте, і по землі й по небу. Після перемоги буде нова архітектура світової безпеки, це вже очевидно.
• Ранок дев‘ятнадцятий. Настрій — день Добровольця! Місяць — переможний. Коли збиратиметеся на Майдан Незалежності святкувати Перемогу і вшановувати пам‘ять загиблих Героїв, не забудьте бутерброди і термоси. Місця для рідних і дітей бронюйте карематами, ще звечора.Бо по Хрещатику йтиме вся країна, майже. До заходу сонця, гадаю, справимося.Не йтимуть Хрещатиком опезежешні депутати, масні на лапу чинуші, судді, рішали та їх інстаграмні самки. В цей час вони вертатимуться із Європ, Балі, Іспаній, ОАЕ, їхатимуть мерседесами і лексусами по розбомбленим дорогам додому, матюкаючись на вирвах, блок-постах, потіючи в пузо і жирні складки на шиї. Попри все, настрій у них буде піднесений — попереду майорітиме грандіозний дерибан мільярдів доларів західної допомоги і російських репарацій. Так от. Не дай Бог цим скотам дозволити вкрасти наше майбутнє! Не дай Бог!
  

Дайджест головних новин

Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV

Підпишись

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

24 дня війни, 19 березня, музикант процитував свою улюблену поезію українського поета-дисидента Василя Стуса:

Терпи, терпи — терпець тебе шліфує,

сталить твій дух — тож і терпи, терпи.

Ніхто тебе з недолі не врятує,

ніхто не зіб'є з власної тропи.

На ній і стій, і стрій — допоки скону,

допоки світу й сонця — стій і стій.

Хай шлях — до раю, пекла чи полону —

усе пройди і винести зумій.

Торуй свій шлях — той, що твоїм назвався,

той, що обрав тебе навіки вік.

До нього змалку ти заповідався

до нього сам Господь тебе прирік.

25 дня війни музикант захопився винахідливою українською бабусею: «Може ви не в курсі, одна гостинна українська бабуся пригостила руSSкіх окупантів пиріжками.Вийшло 8 ситих але трішки мертвих самців. Ми, українці, без сумніву, переможемо в цій війні винахідливістю!»

31-го дня війни він розповів про комунікацію з іноземним журналістами: «Настрій — зламав язика об англійську мову. Місяць — доносити світу правду. Лише за день дав декілька десятків інтерв‘ю світовим медіа. Дійшло до смішного. Перед інтерв'ю попросив заховати журналістський автомобіль подалі від позицій, заради їх же безпеки. Відреагували без ентузіазму. Але зробили. Поки відповідав на запитання, зовсім поруч прилетіло, добряче гупнуло. Забігли в укриття, подякували за автомобіль))))

Всім іноземцям даю головний меседж — Україну не перемогти! Ми сильні, об‘єднані, вмотивовані, ми не кажемо «якщо ми переможемо», ми кажемо «коли ми переможемо» і спокійно контрнаступаємо. І як же приємно казати ці слова та усвідомлювати, що це абсолютна правда!"

«Може скажу непопулярну річ, але про це потрібно думати вже. Очевидно, що третина українських біженців ніколи не повернуться назад в Україну. За час війни вони обростуть новими соціальними, емоційними зв‘язками в країнах Європи, Америці, Канаді… Швидко адаптувавшись (а українці чемпіони в цьому), влаштувавши власний бізнес, дітей до школи, зваривши в тисячний раз борщ на чужині, і, відчувши що „чужина“ стає „своєю“, приймуть рішення не повертатися назад. Здебільшого це будуть молоді активні люди. Про наслідки цього треба думати вже зараз. Також сотні тисяч українців вже потребують, і масово будуть потребувати психологічної, і навіть психіатричної допомоги. Пост-травматичний синдром — штука серйозна. А пережита війна залишає слід на все життя.З цим також треба буде щось робити. Ще багато завдань і викликів стоятимуть перед нами після перемоги. Але на ці проблеми потрібно звернути особливу увагу», — поділився роздумами 33 дня протистояння.

1 квітня, 37-го дня, Тополя розповів про повагу до українських жінок: «Настрій — жінки це наша сила, витримка, тендітна але незламна опора! Місяць — люто-березневий квітень. Хочу написати про українських жінок. Скільки їх тут на війні… В різних ролях. Коли ми говоримо про рівні права, авжеж, маємо на увазі й рівні обов‘язки. Так от, українські жінки взяли на себе відповідальність за країну на рівні з чоловіками, а подекуди навіть перетягують ковдру на себе. Дякуємо, любі! За все! За те що бороните зі зброєю Україну, волонтерите, рятуєте життя, виховуєте дітей і тримаєте побут вдома й на чужині, поки чоловіки роблять свою роботу на передовій. Ваш вклад безцінний! @alyoshasinger, кохаю».

«Місяць — „а вы уверенны что это русские солдаты сделали“? Пішла методичка. Тож візьміть і заваліть інтернет цими фото!!! Якщо маєте змогу, описуйте в деталях, кричіть всім, що руSSкі тварі вчинили з невинними людьми! Відсилайте фото в особисті повідомлення, публікуйте, багато разів, як би це не було важко. На кожного руSSкого бота має прийти десять українців. Хто хоче докластися до боротьби з комп‘ютера чи телефона — ваш вихід. Всіх не забанять!!! Зробіть так, щоб їх мерзенний голос потонув у водоспаді правди про злочини які вчинили ці нелюди. І нехай лють вас живить. Саме час для цієї енергії», — написав артист 41-го дня війни, невдовзі після оприлюднення шокуючих фото з Бучі.

47-го дня війни музикант розповів, що сильно сумує за дружиною та дітьми: «Знаєте як іноді накриває і тягне до дітей і коханої… жесть. І якщо не у тополі, але в берези ті ж самі відчуття, від яких він зривається в Трускавецький монастир до рідних і коханих… то я можу його зрозуміти».

48-го дня війни Тополя прокоментував питання про те, чому українців не попередили про напад рф, який та планувала довгий час: «Ранок — сорок восьмий. Настрій — таксист. Місяць — ми вас почули і зробили як завжди. Перепрошую за запізнення. Щоб виїхати підрозділом на посилення ЗСУ треба простояти, об‘їхати, обігнати тридцять-сорок-дев‘ять довжелезних пробок в Києві. А ви розказуєте про те, що потрібно було всіх попереджувати про війну. От тоді б… Ну ось. Попередили. Попросили. І шо? Тай таке».

Запис про 50-й день війни, на відміну від усіх попередніх, музикант зробив не у Києві: «Не Київ. Ранок — п’ятдесятий. Настрій — москва у вогні мразям, а не Україна! Місяць — палити орду зі сходу. Президенти дійсно братських народів відвідали Україну. Вчора глянув на карту Європи. Дивіться, як символічно вони нас обійняли. Спеціально зробив скріншот. Україна формує потужну вісь (майбутній союз) країн, які вже протистоять втіленню зла у цьому світі. Хребет цього союзу — характер наших військових! Слава ЗСУ! Слава Україні!»

Напад Росії на Україну різко змінив мільйони життів. Російська армія завдає точкових ударів не тільки по об'єктах військової інфраструктури, а й по цивільних будинках. НВ зібрав підбірку фотоколажів зірок, де порівняли, як вони змінилися ззовні внаслідок війни.