Складне кохання. Десять причин подивитись фільм Холодна війна Павла Павліковського

8 листопада 2018, 10:05

Сьогодні в український прокат виходить драма Павла Павліковського Холодна Війна. Це одна з найочікуваніших прем’єр в українському кінопрокаті.  НВ STYLE зібрав найцікавіші історії про створення фільму, який вже можна вважати витвором мистецтва і на який точно потрібно купити квиток.

1. Попередній фільм Павліковського, Іда, здобув світовий успіх – Оскар і BAFTA як найкращий фільм іноземною мовою. Численні відзнаки отримали також фільми Моє літо любові та Останній притулок.

2. Світова прем'єра Холодної війни відбулася в рамках основної конкурсної програми Каннського кінофестивалю, де фільм удостоївся премії за найкращу режисуру. Стрічка висунута Польщею на здобуття премії «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою.

3. Холодна війна присвячена батькам Павла Павліковського – їхні імена носять головні герої. Справжні Віктор та Зула померли в 1989 році, незадовго до падіння Берлінського муру. Останні 40 років вони провели разом: сходились і розходились, переслідували й мучили одне одного з обох боків Залізної завіси. «Вони обоє були сильними, чудовими людьми, але разом завжди перетворювали все на катастрофу», – згадує Павліковський.

Відео дня


4. Зрештою, Павліковський не міг зняти фільм виключно про своїх батьків. Спільні риси стали доволі загальними: «несумісність характерів, невміння бути разом, нездатність бути окремо»; «труднощі життя в еміграції, спроби залишитися собою в іншій культурі». Результат – сильна, зворушлива історія, багато в чому заснована, за словами Павліковського, на «складному і понівеченому коханні» його батьків.

5. Упоратися з надважливим завданням музичного наповнення фільму Павліковському допоміг піаніст і аранжувальник Марцін Масецький, з яким він познайомився під час кастингу на головну роль. Марцін записав усі «Ноктюрни» Шопена з пам’яті, а сонати Бетховена – у звуконепроникних навушниках, щоб повністю відтворити досвід глухого автора. Усі джазові аранжування та фортепіанні партії у фільмі були виконані Масецьким.

6. «Кастинг на роль Зули пройшов не складно, – говорить Павліковський. – Джоенна була з нами від самого початку. Ми з нею добре знали одне одного з моїх попередніх фільмів. Ми друзі. Я постійно тримав у голові її образ, її музичні здібності, її шарм, коли прописував персонаж Зули».


7. Павліковський пам’ятає атмосферу постійної напруги в дитинстві, у Варшаві. «Удома всі говорили, що думали, а в школі потрібно було слідкувати за язиком». Певний час його батьки мали покоївку, яка «крутила роман із агентом Управління безпеки, – згадує Павліковський, – і доносила на нас». У 1968 році у Варшаві почалися студентські демонстрації (Павліковському на той час було 10 років). «У центрі скрізь був сльозогінний газ, – згадує він. – А у нас у квартирі стікав кров’ю й чекав, поки все не втихне, студент моєї мами (вона викладала у Варшавському університеті)».

8. Якщо ви бачили попередній фільм Павліковського, Іду, то одразу ж впізнаєте чорно-білу картинку й майже квадратний формат. Може здатися, що це зумисний «авторський почерк». Насправді ж, спершу Холодна війна була задумана в кольорі. «Я не хотів повторюватися. Але проглянувши всі варіанти кольору, методом виключення я зрозумів, що не зможу зняти цей фільм у кольорі, бо гадки не маю, що це за колір мав би бути. Польща не була схожа на Сполучені Штати, які в 50-ті мали широкий спектр кольорів. А колір тогочасної Польщі описати складно – щось між сірим, коричневим і зеленим». За словами Павліковського, справа тут не в можливостях зйомки, а в реальному житті.


9. Холодна війна охоплює 15 років. Хоча оповідь ведеться послідовно, є в ній і «білі плями». Павліковський пояснює свій прийом: «Ліпше показувати важливі й знакові моменти історії, дозволяючи глядачами заповнювати пропуски власною уявою та життєвим досвідом. Я люблю лишати в оповіді тільки «сильні долі», ставити їх поруч і давати глядачам змогу відчути й осмислити історію без відчуття, що ними маніпулюють».



10. Холодна війна (як і Іда) вражає тим, що здається, ніби фільм знятий у часи, про які в ньому йдеться. Інакше кажучи, це не ностальгійний погляд на інший час і місце. Це піднімає питання про батьківщину та еміграцію не лише для персонажів фільму, але й для самого Павліковського, який випустив два польські фільми поспіль, проживши і пропрацювавши на Заході не один десяток років. Перед Ідою він зняв фільм Жінка з П’ятого округу. «У нас вийшло химерне творіння, – розмірковує Павліковський, – без культурної ідентичності. Французький фільм, американські, британські, французькі актори й польський режисер. Після цього досвіду мені захотілося відшукати міцний фундамент. Я знайшов його з Ідою, а тепер – із Холодною війною. Обидва фільми я створив саме такими, як хотів їх бачити: на основі моїх власних історій, про мою країну, про те, що я знав і відчував сам».

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Читайте також: Екранізована історія батьків. Холодна війна Павла Павліковського виходить в український прокат

Показати ще новини
Радіо НВ
X