Шекспір відпочиває. Рецензія на фільм Патерсон геніального Джима Джармуша

15 лютого 2017, 21:01
В прокат виходить Патерсон — зворушливий фільм про водія автобуса, який пише вірші. Джармуш зняв черговий шедевр інтелектуального кіно

Джим Джармуш. Ви або не знаєте, хто це, або чекаєте кожного його нового фільму, як 3-річна дитина — походу в зоопарк.

Патерсон претендував на Золоту пальмову гілку Каннського кінофестивалю в минулому році, як і багато попередніх робіт Джармуша. І знову геніальний Джармуш залишився без найпрестижнішої у світі кіно нагороди.

Відео дня

Каннське журі свого часу нагородило його призом Золота камера за кращий дебют (Більш дивно, ніж в раю, 1984 рік). А в 1993 році Джармуш удостоївся призу за кращий короткометражний фільм (Кава і сигарети 3). У 2005 році за Зламані квіти Джармушу дали Гран-прі.

Цікаво, який же все-таки шедевр повинен зняти Джармуш, щоб отримати Золоту пальмову гілку?

Як би то не було, Патерсон — перший фільм Джармуша за останні три роки — вдався на славу. Ліричний та іронічний, зовні навмисно спрощений фільм найбільше перегукується зі знаменитими Зламаними квітами.

Патерсон (2016)
Патерсон (2016) Фото:

Сюжет

Патерсон працює водієм автобуса, а у вільний час пише вірші у маленькій записній книжці. Він читає їх своїй дружині Лорі. І вона вважає їх геніальними.

Сам Патерсон в цьому не впевнений. За збігом обставин він живе в містечку Патерсон, штат Нью-Джерсі. Тут жили великі поети Аллен Гінзберг і Вільям Карлос Вільямс. Їх тінь незримо витає над життям Патерсона.

Цілими днями він водить автобус, слухаючи розмови випадкових пасажирів про життя. Ввечері він повертається додому, де його дружина Лора перефарбовує чергову стіну в дивне поєднання чорних і білих ромбів у пошуках самовираження. А ще Лора мріє купити гітару і співати кантрі. Крім того, вона пече солодощі для місцевої ярмарки. І експериментує на кухні з пирогами зі шпинатом.

А Патерсон після вечері вигулює собаку — начебто інфантильного бульдога Марвіна. Кожна прогулянка закінчується кухликом пива в місцевому барі.

Вранці Патерсон знову вирушає на роботу, записуючи дорогою фрагменти чергового вірша в маленький записничок. Він більше нічим не цікавиться. У нього навіть немає мобільного телефону.

Будні генія, одним словом.

Патерсон (2016)
Патерсон (2016) Фото:

Сценарій і драматургія

Джармуш на висоті. Фільм закохує в себе з перших кадрів. Кожна деталь щось означає. Кожен кадр навіщось потрібен. Кожен звук говорить про щось.

І це при тому, що у фільмі взагалі-то майже нічого не відбувається. Ця пісня повсякденності зроблена з такою любов'ю і співчуттям до героїв, що просто не може залишити байдужим будь-якого глядача, хоч трішки здатного до емпатії.

Джармуш відчуває ніжну іронію до своїх героїв. Весь фільм він лише злегка жартує над ними в тих випадках, коли хтось більш цинічний вже давно влаштував би істеричний водевіль.

Адже тут є над чим посміятися.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Смішний головний герой примудряється розгледіти поетичні відсилання до коханої дружини в звичайній сірниковій коробці. Його дружина без кінця перефарбовує будинок в абсолютно позбавлені смаку візерунки. Собака дивиться на них з таким виглядом, ніби нишком пише трактат про нестерпну легкість буття.

Пасажири автобуса і відвідувачі бару схожі на героїв якогось сатиричного телешоу.

Патерсон (2016)
Патерсон (2016) Фото:

Все це разом складається в дивовижну картину. Джармуш примудряється зробити поетичним те, що багато хто вважав би не більш ніж забавною банальністю.

Джармуш не любить яскраво виражених акцентів. Немов залишає за глядачем право вирішувати чи гідні герої чогось більшого ніж іронічне співчуття. Є Патерсон талановитим поетом чи його «вірші», позбавлені рими — не більше ніж графоманство маленької людини, яка підсвідомо прагне вирватися за межі свого маленького життя?

Відкритий фінал Патерсона - теж свого роду спосіб змусити глядача самого вирішувати, що це, власне, було - глибока філософська драма чи просто іронічна замальовка? Або просто любовна поема, об'єктом любові в якій виступає не герой, а поезія сама собою?

Патерсон (2016)
Патерсон (2016) Фото:

Картинка і музика

«Ще дитиною ти дізнаєшся,
Що є три виміри —
Висота, ширина і глибина.
Як у коробки з-під взуття».

Вірші, написані спеціально для Патерсона американським поетом Роном Паджетом, режисер майстерно вписує в картинку. Вони малюються на екрані як титри прямо в процесі дії.

Це дуже проста, але по суті своїй геніальна ілюстрація творчого процесу, що відбувається в голові Патерсона, поки він неквапно пливе у глибинах повсякденності.

Візуальні засоби у фільмі досить лаконічні, як і звуковий ряд. Але цими мінімалістичним методами Джармуш немов підкреслює основну думку, що перегукується зі знаменитими словами Анни Ахматової «...из какого сора растут стихи, не ведая стыда...».

Всі акценти приглушені. Іноді так і здається, що ось-ось вирветься назовні щось шекспірівське, з надривом. Але цього так і не відбувається.

Патерсон є поетом повсякденності. І Патерсон є шедевром, доводить, що для того, щоб побачити, що діється в людській душі, не обов'язково заганяти героїв в якісь нечувані умови, ставити на межу смерті або доводити до нестями.

Життя — складна штука, в черговий раз говорить Джармуш. Воно ще складніше, ніж можна уявити.

Патерсон (2016)
Патерсон (2016) Фото:

Актори

Тим, хто не ставиться серйозно до Адама Драйвера після його появи в Зоряних війнах, варто переглянути свої погляди. Спочатку Мовчання Мартіна Скорсезе, тепер Патерсон Джима Джармуша.

Драйвер вміє бути дуже різним. Це з його досить нетиповою зовнішністю справа дуже непроста.

З Драйвера вийшов абсолютно чудовий Патерсон. Водій автобуса, пише ліричні білі вірші. І ніяких світлових мечів.

Голшифте Фарахані дуже забавно зображує тиху істеричку Лору, дружину Патерсона. А вже про собаку й говорити годі. Шедевральний бульдог, якому в сценарії відведена дуже важлива роль, впорався з нею на відмінно.

Патерсон - вердикт НВ:

10/10

Шедевр.

Найімовірніше, Мрець і Кава і сигарети так і залишаться найулюбленішими фільмами Джармуша у широкої публіки. А Ніч на Землі і Зламані квіти — у критиків.

Але Патерсон все одно займає гідне місце серед шедеврів Джармуша.

Щире, навмисно просте, іронічне і життєствердне кіно. Дивитися обов'язково.

Патерсон

Paterson

Драма, мелодрама, комедія

2016 рік

США

Режисер: Джим Джармуш

У ролях: Адам Драйвер, Голшифте Фарахані

Читайте також - Мовчання. Рецензія на філософську драму Мартіна Скорсезе

Показати ще новини
Радіо НВ
X