Щоб було, як останнє кіно. Фільм режисера Леоніда Кантера, який вкоротив собі віку, вийшов у прокат
У середу, 20
лютого, в столичному кінотеатрі Жовтень пройшла прем’єра документального фільму
Людина з табуретом, ідея якого належить режисерові Леоніду Кантеру, який
добровільно пішов з життя в червні 2018 року.
Режисером
картини, яка після смерті Кантера фактично перетворилася на філософський
байопік, став Ярослав Попов. «Леонід просив зробити фільм про любов», -
розповідає на прем’єрі Попов, пригадуючи, що після кількох фільмів про війну на
Донбасі (Добровольці Божої чоти, Міф) Кантер навесні 2018 року запропонував
йому кіно «яскраве і веселе».
За основу для
фільму мав стати відеоматеріал, відзнятий власноруч Кантером під час подорожі-гри,
яку він вигадав ще у 2004 році - донести чотири табурети з Києва до чотирьох
океанів, без грошей та спонсорів, але з камерами в руках. Останній, четвертий
табурет встановив Кантер з білорусом Кирилом Кравцовим на мисі Горн у 2010
році.
Три перші табурети раніше стали «героями» трьох стрічок - З табуретом до Атлантичного океану, З табуретом через Гімалаї про подорож до Індійського океану та З табуретом до Північного сяйва про мандрівку на Крайню Північ. Побувавши у якості добровольця на війні на Донбасі та знявши три фільми на цю тему, Кантер у 2018 вирішив повернутися до матеріалів з захоплюючої подорожі.
За словами Попова, саме у Леоніда виникла ідея доповнити
фільм, зібраний з уривків відео з
подорожі з четвертим табуретом, анімацією. Так у фільмі з’явилося п’ять казок, виконаних в
різних техніках та озвучених донькою Кантера Патагонією. «Леонід зателефонував
мені наприкінці весни і каже: Родіон, ти б міг зробити анімацію до фільму?
Давай зробимо щось таке приголомшливе, щоб було, як останнє кіно», - пригадує
аніматор Родіон Шум.
На момент
самогубства Кантера фільм був на початковій стадії, і трагічна подія змінила
кінцевий результат: команда додала в хронометраж відео не лише з подорожі, але
й зі створеного Леонідом хутора Обирок, Майдану та Донбасу. «Фільм узагалі не
був готовий. Тільки починався монтаж, але на той час я вже передивився всі 400
годин подорожі. Хоча подорож – це тільки основа фільму, там є багато ще інших
матеріалів про різні події, місця», - розповідає Попов.
Також у стрічку,
яка задумувалася як історія про подорож віддаленими місцинами, додали останнє
відео, яке записав Кантер перед трагедією. Це певною мірою перетворило його на
байопік та водночас філософську стрічку про любов до життя. «Фільм не змінився,
але він набув ще якихось рис, став глибшим. Те, що ми задумували, воно
лишилося, але додалось щось ще дуже важливе», - каже режисер.
Покази фільму проходять у Житомирі, Запоріжжі, Івано-Франківську, Львові, Одесі, Сумах, Харкові, Чернігові та інших містах. Його можна подивитися на екранах київських кінотеатрів. «Я думаю, що цей фільм цікавий усім, кому цікаве життя», - каже продюсерка фільму Катерина Мізіна.
Слідкуйте за найцікавішими новинами з розділу НВ STYLE в Facebook
