Що трапилося в зоопарку. П'ять запитань до Дикого театру

21 липня 2017, 18:15
На початку цього літа в Київському зоопарку з'явився абсолютно новий "атракціон": його учасників зустрічають біля входу, одразу ж фіксують на груповому фото зі щасливими обличчями і організованою компанією ведуть на прогулянку-екскурсію

"Прогулянка" - саме так перекладається театральний формат "променад" - незвична для нас форма вистави. Саме її для своєї прем'єри ZOO за п'єсою Що трапилося в зоопарку американського драматурга Едварда Олбі обрав київський Дикий театр.

Відео дня

Оригінальну п'єсу Олбі відомий своїми експериментами Дикий театр і режисер Євгенія Відіщева, звусно ж, грунтовно адаптували: залишили сюжетну лінію й основні діалоги, але наповнили безліччю прив'язок до місця проведення (Київського зоопарку й столиці в цілому) і перетворили на інтерактив, який може давати несподівані повороти і непередбачуваний фінальний результат.

Фото: Дикий театр

Фото: Дикий театр Фото:

Про те, яких результатів намагався домогтися Дикий, поміщаючи свою нову прем'єру в простір між кліток з тваринами, про взаємодію з глядачем і дорослішання персонажа по ходу п'єси, а також про дивний формат НВ STYLE поговорив з творцями вистави ZOO.

Цей проект - своєрідний соціальний експеримент і дослідження про те, якою є людина сьогодні. Ви відзначаєте реакції глядачів, їхню поведінку і відповіді на провокації? Які найцікавіші випадки таких реакцій ви побачили? Хто здивував вас особисто й акторів?

circle_7
circle_7 Фото:

Реакція глядачів - це головна мета проекту. Саме для цього ZOO і створювався, щоб помістити людей в умови, де їх особисті рефлексії зможуть змінювати хід подій. Повинна зізнатися, що робити цей спектакль було страшно. Всі фактори, які руйнують театр, тут присутні: відкритий простір, тварини і діти. Це створює суперзавдання для акторів.

Для Дикого театру було важливо також запустити перший спектакль-променад в Україні (так, цей жанр дуже розвинений в Європі, але не у нас). Зараз, я думаю, почнеться справжнісінький бум такого театру.

Найцікавіший випадок трапився, коли до групи приєдналася звичайна людина, яка гуляла по зоопарку, і не знала, що це спектакль. У якийсь момент вона кинулася розбороняти акторів і просила інших людей втрутитися в хід подій. Ще було забавно, коли глядачі мало не винесли Ельвіна із зоопарку. Якщо говорити про реакції: після кожної вистави ми з командою обговорюємо, як він пройшов, що для себе відзначили нового в поведінці людей.

Як виникла ідея перенести п'єсу Олбі Що трапилося в зоопарку з Централ-парку Нью-Йорка в Київський зоопарк? Чому ви вибрали для неї формат спектакль-променад, а не залишили героїв сидіти на лавці? Як запропоноване вами місце і спосіб комунікації змінили вихідний матеріал?


Я прихильник театру поза сценічної коробки, думаю, це дуже важливо виносити театр прямо в нашу реальність, в справжній живий світ, де для донесення суті нам не потрібно використовувати бутафорію. Я переконана, що сьогодні театр повинен стирати всі межі, виходити на інший рівень, це стосується як простору, так і способу існування акторів, взаємодії глядача з акторами.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

У ZOO глядач стає третім персонажем, який вирішує результат подій.

П'єса Олбі Що трапилося в зоопарку повністю адаптована під наші реалії, від оригіналу залишилися тільки ідея, конфлікт і кілька об'ємних монологів. Більш того, глядач потрапляє на реальну екскурсію київським зоопарком з усіма фактами про місцевих тварин.

Автор ідеї вистави в зоопарку - Ірина Шлепніна. Працюючи з проектом, я розумію, що кращого місця годі й шукати. Тут є все. Всі паралелі й стани. Сама локація прямо кричить про сутність вистави.

Розкажіть яким є ваш герой? Що він за людина, з яким характером, як його звуть, врешті-решт? Чому, на вашу думку, в фіналі він чинить так як вчинив (на відміну від оригіналу)? І як глядач повинен ставитися до вашого героя?


Чесно кажучи, я думаю його ім'я змінюється разом з глядачами. Упевнений, що кожен себе в той чи інший період життя відчував таким собі екскурсоводом, поки нарешті не "прокидався". Адже він, можна сказати, мало чим відрізняється від основної маси людей, живе собі, як виходить, багато з чим просто змирившись. Багато що в житті не влаштовує його, а й сили волі визнати це, а вже тим більше щось міняти, немає. Він створив якийсь віртуальний світ в своєму реальному житті, в який успішно сам і повірив. І в якому він щасливий.

І, власне, коли цей світ починає руйнуватися, коли його занурюють назад в реальність, він просто до такого не готовий. Не готовий навіть прийняти це, тому й такий фінал. Так, це відрізняється від оригіналу, але і він був поставлений в інші умови, в яких потрібно було робити вибір. По іншому ніяк. Адже кожна людина в своєму житті повинна самостійно приймати рішення і робити вибір, яким би він не був. Власне глядач в кінці вистави і повинен зробити вибір.

Тому ставлення до мого героя не однозначне. Думаю, глядач спочатку вистави ототожнює себе з моїм героєм, і, думаю, в якийсь момент його стає навіть шкода. Можливо, тому що і себе було б шкода в таких ситуаціях. Більш того, я думаю, що думка про те що це все ж спектакль стримує людей робити якісь радикальні дії, займаючи сторону екскурсовода. Інакше, фінал і розвиток вистави були б непередбачувані, навіть для нас, акторів.

Вистава ZOO експериментує і вивчає глядача, зрушуючи рамки дозволеного, порушуючи правила етики і раптово кардинально змінюючи правила гри. Чи відбувається те ж саме з актором, що грає в ньому? Чи змінюється ваше сприйняття того що відбувається по ходу розвитку подій?


Можу сказати однозначно: у мене все змінюється по ходу подій і залежить від відповіді учасників. Від їхньої реакції. Це жива матерія, за якою потрібно стежити, щоб не втратити увагу. Тому моя трансформація відбувається протягом всієї вистави.

У мене є початковий "каркас", якщо можна так висловитися, і я повинен його дотримуватися.

Відповіді глядачів на мої провокації вносять свої корективи. Але потрібно продовжувати витримувати свою лінію й проводити її до кінця. Потрібно "намацати" у людей те, що мені може допомогти довести їх до потрібного результату.

Я такий же учасник екскурсії та учасник експерименту, як і всі глядачі.

НВ також запитав у представника Зоопарку, як там зважилися на такий несподіваний творчий симбіоз і театральний експеримент.

circle_12
circle_12 Фото:

Сучасний зоопарк - це культурно. Сучасний зоопарк - це модно. Нова команда в КиївЗоо дає можливість проявити себе художникам, драматургам, скульпторам, декораторам. А Дикий театр - це, по-перше, театр, тобто суб'єкт культури, а по-друге, дикий, як наші численні вихованці. А якщо додати сюди тематику вистави Що трапилося в зоопарку, то ми просто не могли не знайти один одного!

Слідкуйте за найцікавішими новинами розділу НВ STYLE в Facebook

Показати ще новини
Радіо НВ
X