«Ідеальний світ вже настав». Письменниця Гаська Шиян — про вільний секс, фемінізм і силу розмаїття

29 серпня 2021, 14:45

Про фемінізм та зміни у ставленні суспільства до жінок і жінок самих до себе за 30 років незалежності України Радіо НВ поговорило з письменницею, перекладачкою Гаською Шиян.

Публікуємо скорочену і відредаговану версію розмови, повну версію інтерв'ю можна почути на платформі НВ Подкасти.

 — У XXI сторіччі не всі готові говорити про фемінізм. Ця ідеологія починається зі сміливості сказати, які в тебе уподобання і слідувати їм. Коли ти знайшла сміливість у житті робити те, чого хочеш?

Відео дня

— Я належу до тих людей, які не є від природи сміливими. У мене сміливість — це завжди долання якихось страхів. Але при цьому, мені здається, що я досі не переросла потребу підліткового бунту, тому мені завжди було дуже важко вписуватись у якісь конформістські правила. Мене щось інше, напевно, штовхало робити по-іншому, ніж прийнято. Це в мені насправді було завжди, з дитинства. Особливе загострення було у підлітковому віці, але часто на дії, вчинки, поведінку, які з боку здаються сміливими, найбільше штовхає сильний внутрішній страх і боротьба з собою.

— Які можуть бути страхи у жінок в XXI столітті? Дуже популярний закид, коли говорять про фемінізм: «Якого права ще вам не вистачає?».

— XXI століття дуже сприятливе для страхів. Якщо взяти історично, напевно, це один із найкомфортніших часів для життя людини. Не на всій земній кулі, але у значній її частині. Попри це XXI століття нам принесло дуже багато неврозів, стресу. І дуже багато, я думаю, маленьких невротичних фобій, коли ти кожного дня боїшся якихось зовнішніх ризиків, хвороб, наприклад. Тому насправді страхів багато, боязні багато. Але якщо говорити про жінок, тут я завжди жартую, що жінкам просто поки що не вистачає тільки того, щоби чоловіки могли виношувати і народжувати дітей, їх вигодовувати. З практичного погляду, це, напевно, єдина річ, якої мені не вистачає, але поки що медицина цього питання не вирішила і не відомо, чи колись вирішить.

— Якщо подивитися на те як змінювалася роль жінки упродовж твого життя. Чи відчуваєш ти різницю між тим, як живеш ти і як жила твоя мама чи бабуся? Які є перемоги за ці роки незалежності?

— Тут я можу зробити якісь досить об'єктивні висновки, тому що я могла спостерігати. Дуже важливо розуміти, що, приміром, у радянські часи дуже табуйованою, пригніченою і притиснутою була загалом людська сексуальність і, зокрема, жіноча. Тобто жіноча сексуальність не вважалась чимось, що можна обговорювати, що можна брати до уваги. Наприклад, в Америці жінки досі собі виборюють узагалі право на декрет, а в Україні значно актуальніше: аби жінка не засиджувалась у декреті три роки. Коли я все це аналізую у різних суспільних контекстах, для мене фемінізм — це передусім про боротьбу жінки за право робити так, як їй комфортно, як їй хочеться, а не так, як їй нав’язує зовнішнє середовище.

— Як змінювалося це сприйняття у твоїй родині? Чого хоче жінка і що їй дозволено?

— Мені ще пощастило застати одну з моїх прабабусь. У неї була старша сестра, якій ворожка наворожила, що їй не можна виходити заміж: якщо вона вийде заміж, то помре. Вона собі взяла в голову саме цю фразу. А тоді які були порядки? Сестри мали по черзі заміж виходити, а спочатку — старша. І коли до неї приходили свататися, то вона завжди говорила: «Ні-ні-ні, я не хочу, мені не треба того, йдіть свататись до Параски». І вона прожила майже 100 років, ця баба Каська. Насправді це дуже емансипаційна і така феміністична історія, тому що вона на початку минулого століття вирішила, що не хоче заміж, не хоче сім'ю. А мої бабусі і дідусі мали досить традиційні сімейні ролі. Але при цьому, наприклад, один із моїх дідусів готував. Коли моя мама народилась, моя бабуся працювала на фабриці і лише три місяці побула в декреті після народження. І оскільки дідусь теж працював на фабриці, він привозив їй немовля на фабрику, годувати грудьми. Це ситуація, яка навіть у сучасному контексті розглядається теж доволі феміністичною.

Гаська Шиян (Фото: Facebook/Halya Kerosina Shyyan)
Гаська Шиян / Фото: Facebook/Halya Kerosina Shyyan

— Як ти думаєш, чи була в нас сексуальна революція?

— Я вважаю, що сексуальна революція у нас відбувається зараз.

— Я б хотіла згадати про початок 1990-х. З 1992 року по 2003 рік випускався еротичний журнал з відвертими еротичними, але не порнографічними фотографіями. Чи була революція тоді?

— У 1990-х була дуже особлива ситуація. Це не була сексуальна революція, бо сексуальна революція — це не просто коли ти отримуєш доступ до вільного сексу і матеріалів сексуального характеру. Сексуальна революція — коли ти переосмислюєш, аналізуєш. Тому я кажу, що це відбувається зараз. Тому що зараз є одночасно і можливість розмаїтого сексуального життя, але при цьому вже приходить усвідомлення таких понять, як згода, і усвідомлення, що будь-яка людська сексуальність є нормальною. Від асексуала до пансексуала, а посередині спектр в 125 різних термінів і назв. І все це нормально. І тобі важливо для себе в першу чергу визначитися, що тобі потрібно. Це я називаю вже таким здоровим етапом сексуальної революції.

— А де ми на шкалі цієї революції? Ми дбаємо про своє тіло, ми визнаємо, що сексуальні. Але багато все ще у нас комплексів, які з Радянського Союзу, з церкви.

— Кожен вариться в свої бульбашці, тому мені важко оцінити. В моїй бульбашці мені здається, що ідеальний світ вже настав. А є багато людей, які ще для себе це відкриють.

— На якому етапі перебувають сучасні жінки? На мою думку, ми вже там, де кожна жінка може одягти міні-спідницю, незалежно від того, наскільки далека від патріархального ідеалу 90−60−90.

— Я тобі більше скажу: знаю конкретні приклади чоловіків, які вже собі можуть дозволити вийти в сукнях. Тому я думаю, що ми на цій шкалі на нормальному місці. І це насправді стосується не лише, власне, свободи самовираження і фемінізму, але також насправді тенденції моди це дуже класно відображають. Мода є дуже сильним відображенням суспільства і суспільних рухів. Той факт, що мода нас не ставить в такі різкі рамки, це вже свідчення того, що суспільство значно вільніше. Особисто для мене важливо бути одягнутою відповідно до ситуації. Не тому що я себе якось обмежую, я в цьому вбачаю якусь практичну сторону.

— Сучасна українська жінка з огляду на шлях, який ми подолали, хто вона?

— Сучасна українська жінка має дуже великий спектр, ким бути. Ми знаємо жінок, які воїни; ми знаємо жінок, які вирішують бути матерями; ми знаємо жінок, які це поєднують. Ми знаємо жінок успішних підприємців. Тобто сучасна українська жінка дуже різна. Сучасна українська жінка може бути хіпстеркою з кольоровим волоссям або супер дівою, яка кожного дня вдягає якийсь інший мега-модний образ. Це дуже класно, тому що в розмаїтті сила. Це треба культивувати.

Слухайте подкаст на цю тему
Показати ще новини
Радіо НВ
X