Секс-символ Ужвій, вітчизняний Депп та інші. Якою могла бути червона доріжка українського Голлівуду у 1920-х

11 вересня 2019, 13:44

Період існування ВУФКУ (Всеукраїнське фотокіноуправління), що припав на 1922−1930-й роки, був одним з найвеличніших в історії українського кіно. Наші фільми були відомі по всьому світу, а їхніх зірок знав майже кожен українець. Недарма, ту епоху і сьогодні називають українським Голлівудом.

Більше про історію успіху українського кіно можна буде дізнатися на виставці ВУФКУ. Lost&Found, що відкриється вже завтра, 12 вересня, у Довженко-Центрі за підтримки Українського культурного фонду.

Відео дня

Ми вирішили пофантазувати, хто з тодішніх зірок пройшовся б уявною червоною доріжкою українського Голлівуду.

Амвросій Бучма

Один із найхаризматичніших акторів в історії українського кіно, якого можна було б назвати і нашим Робертом де Ніро, і Марлоном Брандо, і який, можливо, міг би дати фору обом цим голлівудським легендам. Бучма з юних років виділявся неймовірною харизмою, був тим ще красенем, але, що найголовніше, мав неабиякий талант та пластику, що дозволяло йому із легкістю перевтілюватися в будь-який образ.

Амвросій Бучма у фільмі Арсенал
Фото: Амвросій Бучма у фільмі Арсенал

Своїми акторськими метаморфозами він засвітився у фільмах Тарас Трясило, Тарас Шевченко (обидва — 1926 року), Нічний візник, Проданий апетит, Напередодні, Джиммі Гіґґінс (усі - 1928 року). Та, мабуть, найбільше Бучма запам’ятався за його епізодичною, а нині вже хрестоматійною, роллю у фільмі Олександра Довженка Арсенал (1929), зігравши отруєного газом німецького солдата, який екстатично сміється прямісінько в камеру. Одним словом, на червоній доріжці до цього актора були б прикуті мільйони очей — як закоханих жіночих, так і захоплених чоловічих.

фффф

Наталія Ужвій

Якби Ужвій жила сьогодні, її неодмінно б записали в секс-символи, а потім вже й в ікони нашого кіно. Ужвій була зіркою театру, у першу чергу легендарного Березоля Леся Курбаса. Але справжню славу їй принесло саме кіно, в якому акторка дебютувала в 1926 році роллю польської шпигунки в стрічці П. К. П. (Пилсудский купил Петлюру) (1926). Того ж року вона разом із Бучмою зіграла в історичному блокбастері ВУФКУ — одній із найдорожчих стрічок того часу Тарас Трясило.

Наталія Ужвій у фільмі Тарас Трясило
Фото: Наталія Ужвій у фільмі Тарас Трясило

На відміну від багатьох зірок німого кіно, які так і не змогли адаптуватися до естетики кіно звукового, кар'єра Ужвій не згасла. У 1943 році вона зіграла свою найголовнішу роль — матері у стрічці Марка Донського Райдуга (відзначену Головним призом асоціації кінокритиків США і Вищою премією газети Daily News За кращий іноземний фільм в американському прокаті 1944 року), за яку навіть отримала першу зі своїх трьох Сталінських премій. У фільмі їй довелося оплакувати сина, але трагедія втрати переслідувала акторку ледь не все життя: в 1930-х розстріляли її колишнього чоловіка, поета-футуриста Михайля Семенка. В катівнях НКВД загинуло двоє її братів, а в 1954 вона поховала й свого 24-річного сина — Михайла Семенка-молодшого.

фффф

Семен Свашенко

Джонні Депп тогочасного українського кіно, красень, який виділявся власним впізнаваним акторським стилем, де мімічна економія контрастувала з живою й нюансованою грою очей. Славу йому принесли фільми Олександра Довженка — Звенигора (1927), Арсенал (1929) та Земля (1930), в яких він не просто зіграв ключові ролі, але й став мабуть що найхаризматичнішим героєм-революціонером в кіно 1920-х.

Семен Свашенко у фільмі Звенигора
Фото: Семен Свашенко у фільмі Звенигора

На екрані він легко долав будь-які перепони, зупиняв десятки націлених на нього рушниць, кидався в танок та рвав на собі сорочку з такою пристрастю, що це зводило з розуму тисячі фанаток. Тож, мабуть, живи Свашенко й сьогодні, саме його плакати прикрашали б стіни юних прихильниць українського кіно.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

фффф

Зінаїда Пігулович

Неймовірна красуня, яка, на жаль, зіграла всього у трьох стрічках, до того ж знятих її чоловіком, режисером Фавстом Лопатинським. Проте останнє не повинно вводити в оману, адже Пігулович була наділена численними талантами, де акторство посідало зовсім не перше місце. Так, пройшовши школу театру Березіль, саме Пігулович стала першою професійною жінкою-режисеркою в історії українського театру.

Зінаїда Пігулович
Фото: Зінаїда Пігулович

Крім того вона була авторкою численних п'єс, асистенткою Леся Курбаса, організаторкою цілої мережі українських лялькових театрів та навіть монтажером кіно (вона перемонтовувала з уже відзнятих кіноплівок, які зберігалися в підвалах ВУФКУ, нові короткометражки). Не знаємо, з ким можна порівняти Пігулович сьогодні, адже таких усебічних талантів не лише в українському, але й в світовому кіно треба ще пошукати.

фффф

Степан Шкурат

Талановитий самородок Степан Шкурат виділявся би на червоній доріжці своєю небувалою енергію та незабутнім хитруватим прищуром. І все це разом з якоюсь природністю, харизмою та відчуттям, що це не якась недосяжна зірка, а такий же як ти, простий чоловік з села. Шкурат не мав якоїсь акторської освіти, в юності встиг попрацювати пічником і муляром, а перш ніж дебютувати у кіно грав у театрі. Саме в роменському аматорському театрі його помітив Іван Кавалерідзе, який працював у містечку над першим пореволюційним пам’ятником Тарасу Шевченко, та запросив до свої дебютної стрічки Злива (1929).

Степан Шкурат у фільмі Земля
Фото: Степан Шкурат у фільмі Земля

Вже за рік Шкурат зіграв й у фільмі Олександра Довженка, виконавши в Землі роль звичайного українського селянина — амплуа, яке й уславило ім'я актора. Людину з народу зіграв він і в інших знакових довженківських творах Іван (1932), Аероград (1935), Щорс (1939). Таким же він був і в звичайному житті, де разом з дружиною Глікерією виховав 13 дітей.

фффф

Лідія Островська-Кордюм

Ще один приклад творчого та життєвого союзу часів ВУФКУ. Островська почала свою кінокар'єру роллю у стрічці свого чоловіка Арнольда Кордюма, зігравши вродливу чеченку у вуфківській драмі Джальма (1928). І лише одна ця роль зробила з неї справжнього секс-символа, а з них із чоловіком — одну з найефектніших пар будь-якої червоної доріжки. Ще за рік Островська зіграла в іншому фільмі Кордюма — Вітер з порогів (1929) про початок будівництва Дніпрогесу.

Лідія Островська-Кордюм у фільмі Джальма
Фото: Лідія Островська-Кордюм у фільмі Джальма

Як часто траплялося в той час, її акторська кар'єра закінчилася з приходом звуку у кіно, проте Островська-Кордюм не полишила кіновиробництво. Спочатку жінка працювала асистентом режисера, а після повернення з евакуації з Ташкенту після Другої світової війни стала штатним режисером студії Київнаукфільм, де зафільмувала десятки документальних стрічок на різноманітні теми — від життя метеликів до біографій відомих людей, отримавши навіть в 1976 році нагороду на науковому конгресі в Нідерландах.

Редактор: Марія Кабацій
Показати ще новини
Радіо НВ
X