«Ніхто не скасовував love stories». Раду Поклітару про свій новий балет Пікова дама і натхнення в епоху пандемії
У середу, 13 жовтня, академічний театр Київ Модерн-балет представить свій новий проєкт — сучасний балет Пікова дама на музику П.І. Чайковського (Друга Українська і Шоста Патетична симфонії).
Постановником балету Пікова дама на 2 дії, створеного на основі сюжету містичного розповіді Олександра Пушкіна, є заслужений діяч мистецтв України, головний балетмейстер Академічного театру Київ Модерн-балет Раду Поклітару.
Автори обіцяють показати глядачам переосмислену через призму естетики сучасного танцювального театру версію всесвітньо відомого зразка літературного та музичного мистецтва. У новому проєкті сценічна реальність буде доповнена віртуальними об'єктами, сформований континуум «доданої реальності» (на кшталт «доповненої реальності» (Augmented reality, AR) і «гібридної реальності» (Hibrid reality).
Прем'єра вистави відбудеться на сцені київського Жовтневого палацу, але побачити її можна буде також онлайн.
Напередодні першого показу Пікової дами ми поговорили з Раду Поклітару про майбутню виставу.
Якщо оригінали ваших попередніх балетів — Маленький принц, Спляча красуня, Вій, Лебедине озеро — добре знайомі публіці, то вибір Пікової дами певною мірою несподіванка. Чому ви зупинилися на цьому матеріалі? І в чому для вас особисто сенс цієї історії?
Не можу сказати, що Вій і Маленький принц — це широко відомі класичні балети. У плані вибору сюжету, вони схожі з Піковою дамою — мало хто їх робив. Вій — я взагалі не знаю балетної інтерпретації іншої крім нашої.
Що стосується Пікової дами — це приголомшливий матеріал для балетного спектаклю, тому що ця історія містить у собі все, що таке близьке балету і сучасному танцю, зокрема. Це неймовірна емоційність, поєднання нереального і реального, містицизм, якісь відкриті пристрасті, любовна історія. Знаєте, ніхто не скасовував love stories як одну з основних причин існування людини на землі. Суть цього твору як раз в протистоянні любові й низинних, хвилинних, жадібних спонукань людської натури.
Як довго тривала робота над балетом і наскільки змінилося ваше початкове бачення майбутньої постановки?
Робота над балетом тривала досить довго, якщо враховувати так званий «застільний» період, коли я просто вигадую спектакль. Постановчий процес у залі йшов швидко. І це попри те, що ми паралельно проводили гастролі, показували спектаклі в Києві. Проте, мені здається, ми поставили рекорд за швидкістю створення самого хореографічного тексту. Сподіваюся і вірю, що це не буде в мінус якості хореографії.
Завжди кажу, що сповідую діалектику Гегеля, коли ми говоримо про постановочний процес при створенні нового спектаклю. Я чітко засвоїв, що абсолютно несумісні поняття «ідеального» і «реального». Ідеальний спектакль, який був в мене в голові й реальний спектакль, що втілився в тілах і емоціях артистів — в їх плоть і кров, звісно ж, абсолютно відрізняються один від одного. Реальний балет не гірший і не кращий, але він зовсім інший. Проте, для того щоб почати рух шляхом створення вистави, необхідно мати чіткий задум і якусь виразну картину майбутнього хореографічного світу, для того, щоб потім можна було від чогось відштовхуватися при створенні режисерського та хореографічного тексту.
Скільки артистів вийде на сцені в Піковій дамі? Хто станцює головні партії?
Склад нашого колективу 23 людини. Практично всі будуть зайняті у виставі. В принципі це спектакль на весь склад трупи. У день прем'єри в головних партіях виступлять: партію Графині виконає Олена Салтикова, партію Сен-Жермена — Артем Шошин, заслужений артист України, партію Лізи — Катерина Кузнєцова та нарешті, партію Германа — Владислав Детюченко.
Шанувальники Київ Модерн-балету добре знають, що вашим танцівникам часто доводиться виконувати партії в незвичайних костюмах — то це крила, то частина мотоцикла. Розкажіть про костюми в Піковій дамі. Що цього разу для вас вигадав ваш незмінний художник по костюмах Дмитро Курята?
Думаю, як завжди, все, що робить Діма буде неймовірно і фантастично. Можу сказати, що Дмитру вдалося об'єднати в одному балеті дві епохи. Перший акт у нас відбувається в XVIII столітті, а другий буде в ХІХ столітті. Костюми неймовірно тонко стилізовані під ці два світи, але при цьому несуть абсолютно чіткий флер справжнього запаху історії та аромату колишніх століть.
І останнє запитання: не про балет, але про творчість. Зараз ми живемо у дивні часи. У чому ви знаходите натхнення в нинішньому світі?
Завдяки пандемії ми навчилися цінувати живе людське спілкування, можливість бачитися. Для мене неймовірно важливий, як для художника, живий контакт з артистами в балетному залі. А артистам, які й створюють фінальне чудо вистави, необхідно мати можливість безпосередньо контактувати з публікою. Не в онлайн показі, а в справжніх, звичайних, традиційних умовах театру. Живого театру, кращого за який людство ще не придумало нічого.
