Птах у клітці. Рецензія на біографічний фільм про Василя Стуса Заборонений

Фото: НВ

Виробничий процес картини можна було охарактеризувати словом «тривожний»: фільм кілька разів змінював назви, з нього то вирізали, то повертали сцени з Віктором Медведчуком.

Останній був умовним адвокатом Стуса і ще кількох українських дисидентів. Залишається туманною причина подібних монтажних перипетій, але в сухому залишку вона абсолютно не важлива: що з Медведчуком, що без нього фільм Романа Бровка — чергова помилка українського кіновиробництва.

Сюжет

УРСР. 70-ті, 80-ті роки. Людина на ім'я Василь Стус веде життя поета-революціонера. Він бере участь у вечорах, присвячених заарештованим дисидентам, слухає джаз, намагається подивитися Тіні забутих предків в тепер уже колишньому кінотеатрі Україна, пише полум’яні вірші, які прагнуть пробудити совість жителів країни.

Постійно натикаючись на представників влади: стукачів і «КДБістів», Стус втрачає спочатку місце в університеті (він філолог), потім роботу кочегаром (філологам не годиться тягати вугілля), потім свободу (нам покажуть другий, «уральський» термін поета).

Етапований в Пермську глушину, Стус потрапляє в гущу сюрреалістичних розбірок між начальником табору, його коханцем і надісланою «зверху» тіткою, яка намагається змусити поета співпрацювати з новою «відлиговою» адміністрацією Горбачова. Добром це, як відомо, не закінчиться.

Фото: Кадр з фільму

Сценарій і драматургія

Добром не закінчилося і створення фільму про знаменитого поета. Залишається абсолютною загадкою, яким чином такі проекти взагалі отримують гроші. Де можна підглянути ланцюжок умовиводів і подій, в результаті яких кінематографічним способом знищуються цілі пласти української історії?

У фільмі Заборонений важко простежити наскрізну ідею, мотив його авторів. Неназваний Медведчук тут все-таки з’являється, але цей камінь так і не залишає слідів на воді: картина Бровка — випалена пустеля з сухих фактів, спірних домислів, кадрів з радянської кінохроніки, що виглядають фальшивим прийомом.

Покинутий режисером, Медведчук залишиться лежати на піску нікому непотрібним артефактом минулого. Зате одразу видно, що Заборонений — дитя компромісів: в основному сценарних. Автори фільму згадували про первісну версію тексту, екранізуй який — і отримаєш мало не 180 хвилин дії. Мовляв, тому довелося багато скоротити.

По-перше, 180 хвилин для кінобіографії людини рівня Стуса — не катастрофа. По-друге, залишити набір незв’язаних між собою сцен, в яких поет, намагаючись приємно провести час, постійно натикається на представників радянської влади й обурюється з цього приводу, теж не вихід.

Дайджест головних новин

Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV

Підпишись

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Друга половина фільму присвячена ув’язненню Стуса в таборі, що закінчилося трагічно. Вододілом служить той самий суд. Тут Бровко намагається вибудувати щось типу тюремного трилера з дико закрученою історією. Зрозуміло, що одного бажання мало, і всі спроби провалюються в воронку найстрашнішої халтури.

З великою натяжкою і напівзакритими очима можна сказати, що автори малюють портрет не людини, а намагаються показати трибуна, мученика за ідею. Найсмішніше, що цей образ, доповнений наріканнями про втрачену «нобелівку», і так живе в голові мас. Хотілося б все-таки роздивитися за ним особистість.

Фото: Кадр з фільму

Актори і картинка

Але за цим не сюди. Віддалено схожий на Стуса актор Дмитро Ярошенко, можливо, при інших обставинах і зміг би створити живий і правдоподібний портрет знаменитого автора, але в фільмі Бровка йому залишається тільки натужно кричати і безсило злитися.

Плюс пора вже в мефістофельських договорах з Держкіно прописувати обов’язкове фарбування відзнятого матеріалу. Більш того, пласка серіальна картинка, серіальна гра акторів, серіальне все (глядачі немов виграли в диявольському бінго) кричать про те, що пора вводити високого ступеня строгості відповідальність за такі провали.

У фільмі Заборонений немає і натяку на те, що в його авторів могло щось вийти. Тут немає того моменту, коли розумієш: щось у хлопців пішло не так. Все було не так з самого початку.

Фото: Кадр з фільму

Заборонений — вердикт НВ

1/10

Фінальна збірка віршів Василя Стуса Птах душі була написана в таборі і, немов не бажаючи розлучатися зі своїм автором, там же назавжди і залишилася. Примарним артефактом втоптаної в бруд культури.

Фільм, який міг заново відкрити країні загиблого у в’язниці поета, знову запечатав його в клітці на невизначену кількість років: бог його знає, коли хтось талановитий вирішить звернутися до біографії та спадщини Стуса. Культура продовжує зникати в чорній дірі чиновницької нерозбірливості та безпринципності.

Заборонений

Заборонений

2019 рік

Україна

Режисер — Роман Бровко

У головних ролях: Дмитро Ярошенко, Діана Розовлян, Євгенія Гладій, Олег Масленников, Віталій Салій, Карина Шереверова і інші.