Примарні хіти. 5 кращих фантастичних фільмів, які так і не були зняті
Кожен голлівудський блокбастер — це не тільки тонни спецефектів, мільйонні гонорари і маркетингові бюджети, але і роки поневірянь сценаристів і режисерів. Озброєні ідеями і сценаріями, вони оббивають пороги кіностудій і випрошують у продюсерів гроші на втілення своїх мрій.
Як з'ясовується, нерідко біля розбитого корита залишаються навіть маститі режисери, яким, здавалося б, скрізь повинно бути зелене світло.
Ось п'ять проектів, кожен з яких міг би залишити значний слід в історії кінофантастики.
Сталлоне і Чужий
Проект під робочою назвою Ізобар виник в 1987 році, коли кіностудія Carolco, що подарувала світу Рембо, Згадати все, Термінатора і Основний інстинкт, викупила права на сценарій Джима Вілса під назвою Dead Reckoning.
Дія сценарію розгорталося в постапокаліптичному світі, де через глобальну екологічну катастрофу люди могли вижити тільки в поїздах, що курсують з континенту на континент підземними тунелями.
На одному з поїздів група військових перевозила якогось гуманоїда, який представляв наступну сходинку еволюції. Гуманоїд тікає і виявляється монстром, який харчується адреналіном. Для цього йому потрібно вбивати все живе. За задумом сценариста, фільм повинен був представляти собою своєрідну версію «Чужого в поїзді».
Природно, кандидатурою №1 на режисерське крісло став автор оригінального Чужого Рідлі Скотт.
Скотт зацікавився проектом і навіть запросив швейцарського художника Ганса Руді Гігер, автора образу Чужого, створити візуальні образи для нового фільму.
Однак, Скотт так і не зняв фільм. Його відволікли вельми успішні проекти Чорний дощ і Тельма і Луїза.
Продюсери спробували замінити маестро молодим німецьким режисером Роландом Еммеріхом (пізніше він зніме Універсального солдата, День незалежності, Годзіллу, Післязавтра та 2012).А головні ролі повинні були зіграти мегазірки тієї епохи — Сільвестр Сталлоне і Джеймс Белуші. Розробка проекту затягнулася на кілька років, а бюджет розрісся до значних навіть за теперішніх часів $90 млн. Проте, банкрутство студії Carolco 1994 року поставило жирний хрест на проекті.
Похмурий Бетмен
Культовий режисер Даррен Аронофскі, автор Пі і Реквієму за мрією, цілком міг би стати батьком нового Бетмена, коли студія Warner Bros. надумала реанімувати франшизу в середині 2000-х. Він розглядався на роль режисера до Крістофера Нолана.
Аронофскі збирався повернутися до витоків Бетмена, екранізувавши найперший комікс про пригоди супергероя. При цьому сценарій для фільма повинен був написати сам автор коміксу Френк Міллер.
І це було б зовсім інше кіно. За задумом Аронофскі, Бетмен орудував би не футуристичними гаджетами, а кислотами, отрутами і бомбами. А його Бетмобіль був би переобладнаним Lincoln Continental.
У підсумку боси Warner Bros. вирішили, що не готові зайти так далеко в експериментах з героєм, якого повинні були заново полюбити всі хлопці і дівчата від Техасу до Камчатки. І на місце режисера замість похмурого Аронофскі був запрошений віртуоз сценарних трюків і атмосферного кіно Крістофер Нолан.
Втім, свій внесок в історію Бетмена Аронофскі вніс, оскільки наслідком довгих переговорів з ним стало бажання продюсерів зробити франшизу більш серйозною. Що Нолан і зробив у Бетмен: Початок і, в особливості, в Темному Лицарі.
Та й сам вибір Крістіана Бейла на роль Брюса Уейна — теж заслуга Аронофскі. Він іншого актора на роль Уейна навіть не розглядав.
Володар кілець за версією «бітлів»
Сьогодні складно в це повірити, але задовго до Пітера Джексона зняти масштабний блокбастер на основі культової трилогії Дж.Р.Р. Толкіна збиралися у Великобританії ніхто інші як Джон, Пол, Джордж і Рінго.
Учасники The Beatles не збиралися задовольнятися шаленими продажами платівок і несамовитими криками дівчат на своїх концертах. Їх нестримно тягнуло на великий екран. Їх фільми — A Hard day's Night, Help!, Yellow Submarine — збирали досить пристойну касу.
За ініціативою Джона Леннона, який був великим прихильником Толкіна, група спробувала викупити права на екранізацію Володаря кілець.
Пол Маккартні повинен був виконати роль Фродо, Рінго Старр збирався зіграти Сема, Джордж Харрісон приміряв образ Гендальфа. Сам Леннон збирався втілити на екрані найбільш яскравого персонажа трилогії — Голлума.
На роль режисера було багато кандидатур. Леннон з товаришами навіть зустрічалися зі знаменитим Стенлі Кубриком в надії умовити його поставити фільм, але Кубрик не виявив ентузіазму.
Однак, починання не увінчалися успіхом не тому. Проти ідеї бітлівської екранізації свого великого твору виступив сам автор. Леннону так і не вдалося отримати згоду Толкіна. А коли письменник помер у 1973 році, The Beatles вже три роки як розпалися, тож ідея про те, що спадкоємці Толкіна будуть поступливими ніж він сам, вже нікого не цікавила.
Ефект маси
П'ять років тому серця геймерів і шанувальників космічної фантастики забилися частіше. У ЗМІ з'явилася інформація про те, що кіностудія Legendary Pictures придбала права на екранізацію популярної гри Mass Effect і разом з Warner Bros займеться створенням фільму.
Для Голлівуду історія командора Шепарда – ласий шматочок. Харизматичні персонажі, власний всесвіт з багатою історією і колосальна загроза, що обіцяє до жаху ефектно розправитися з усім сущим – це робить її ідеальним матеріалом для великобюджетного блокбастера. Навіть сюжетна лінія, немов за замовленням, поділена на три частини, в яких масштаби дії постійно зростають.
Але, схоже, що Mass Effect так і не добереться до кінотеатрів. За цей час майбутній фільм отримав лише сценариста (Девіса Фоела). Це було 3 роки тому і з тих пір проект не подавав ознак життя. Через місяць на великі екрани вийдуть Зоряні війни 7: Пробудження сили, за яким послідує ще кілька фільмів про всесвіт Джорджа Лукаса. Паралельно триває робота над наступною частиною Стартрека, і навряд чи вона виявиться останньою. Втиснутись між цими двома гігантами космічної фантастики - фантастика саме по собі. Можливо, пізніше Голлівуд повернеться до ідеї екранізації Mass Effect, але поки вільно, командор.
Гаряча зона сера Рідлі Скотта
Рідлі Скотт міг би ощасливити кіноманів ще одним визначним науково-фантастичним трилером.
Відправною точкою для сценарію в 1992 році стала гучна стаття в журналі New Yorker, написана журналістом Річардом Престоном про витоки вірусу еболи і потенційної пандемії, яка може забрати мільйони життів.
Права на фільм викупив Скотт, став підшукувати фінансування і сценаристів. У головній ролі він бачив зірку, как знаходилася тоді на піку своєї популярності, актрису Джоді Фостер — королеву трилерів після премії Оскар за роль в культовому Мовчанні ягнят.
В силу різних обставин справи у Скотта пішли погано, і в наступні два десятиліття він в основному займався постановкою блокбастерів для великих студій, а не реалізацією власних проектів. Тому Гаряча зона так і залишився нереалізованим проектом.
Втім, у 2014 році Престон знову відзначився публікацією в New Yorker серією статей про вірус еболи. Це дало підстави для нових чуток про екранізацію історії про пандемію. Правда, Скотт поки що відмовчується. Він тільки що зняв хітового Марсіанина. І у нього нарешті дійшли руки до розвитку всесвіту Чужого, з якої почався його зліт у великому кіно. Зараз Скотт знімає другу частину Прометея, яка вийде на екрани в 2016 році.
