Показова історія. DJ Тапольський про улюблену справу і про Київ, який потрібно берегти

2 лютого 2019, 11:54

DJ Тапольський, український ді-джей, який грає drum-n-bass вже 20 років, розповідає про життя, роботу та важливі для нього місця в Києві.

В рамках підтримки руху #Savekyivmodernism, організованому групою архітекторів, дизайнерів і активістів, які займаються захистом архітектури стилю модернізм, в тому числі знаменитої Тарілки на Либідській, НВ Style публікує монолог DJ Тапольський про важливі та знакові для нього речі й місця.

Відео дня

Останні кілька років в Києві я займаюся тим, що роблю стріми в нестандартних місцях. Стрім - це пряма трансляція виступу.

Я дізнаюся своє місто по-новому (Фото: Андрій Бараш)
Я дізнаюся своє місто по-новому / Фото: Андрій Бараш

Ми знаходимо цікаву локацію в Києві, після цього я пишу про це на своїй сторінці, ми привозимо ді-джейську апаратуру і звук, все це встановлюємо, підключаємо супутниковий інтернет, запускаємо коптер, приходять люди, ми разом танцюємо й проводжаємо захід сонця, й одночасно люди в інтернеті можуть на це дивитися на моїй сторінці в Facebook і YouTube. Формат крутий, це не приміщення, це зустріч друзів, людей, які люблять драм-н-бейс, плюс захід і магія Києва.

Коли я говорю ми, я маю на увазі нашу команду - це я, Макс Левін, який відповідає за всю технічну частину, він дуже крутий, пілот коптера Артем Крученюк, - і людей, які до нас приходять. Тут важливі всі, і круто, що до нас ходять просто чудові люди, різного віку: це і 20-річні, і 30-40-річні з дітьми, абсолютно різні. Але в той же час все це не відчувається якоюсь ретро дискотекою 90-х. Навпаки, я відчуваю в цьому дух часу, щось справжнє і щире.

Чому я це роблю? Якщо зовсім коротко - це нові емоції. Я люблю Київ, і пограти драм-н-бейс на вулиці для офігенних людей - це круто. І кожен раз це по-різному, нове місце все змінює.

Для мене важливий вибір місця (Фото: Андрій Бараш)
Для мене важливий вибір місця / Фото: Андрій Бараш

Для мене важливий вибір місця. Я відкриваю своє місто по-новому, не хочу робити банальні стріми наприклад, на Хрещатику, місце повинно бути незвичайне, з атмосферою. Я дуже багато часу проводжу в інтернеті, читаючи найрізноманітніші ресурси, щоб вийти на те чи інше місце, іноді просто фото друга в Facebook на тлі чогось незвичайного дає мені наводку. Загалом, я люблю шукати.

А результат цього - емоції, як мої, так і відвідувачів. Ми разом є під час стріму одночасно головними дійовими особами + локація.

І, природно, займаючись незвичайними локаціями, я не міг не звернути увагу і на постмодерністські будівлі. Я завжди любив таку архітектуру. У нормальних країнах це те, чим пишаються, у нас же, найчастіше, все навпаки. Ці будівлі, як правило, на балансі держави, тому їхній стан сумний. Хоча це ж ми, це наша історія і наше сьогодення.

Та ж Тарілка - в будь-який інший нормальній європейській країні це був би один із символів міста, потужний туристичний об'єкт, те, чим можна і потрібно було б пишатися, але у нас все навпаки. Історія з нею дуже показова: з найкрутішої будівлі ліплять звичайний негарний торговий центр і владі просто пофіг. Хоча, від наскрізь корупційної країни я, напевно, занадто багато вимагаю. Сподіваюся, що це колись все-таки зміниться.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Будівлі - це наша історія і наше сьогодення (Фото: Андрій Бараш)
Будівлі - це наша історія і наше сьогодення / Фото: Андрій Бараш

Я зазвичай не планую нічого заздалегідь, немає ні розкладу стрімів, ні чогось в цьому дусі. Просто в момент, коли хочеться його зробити, я сідаю на скутер і їжджу по місту в пошуках. Все просто 🙂

Цієї весни і влітку ми танцювали або просто слухали музику в Механічних майстернях КПІ, на найстарішій човновій станції Києва в Гідропарку, на ВДНГ було два крутих стріми - в Оранжереї й в яблуневому саду, ну і два стріми було на Дніпрі - під Південним мостом і на Трухановому острові. У вересні я грав в Прип'яті, а в жовтні - на своїй улюбленій Рейтарській, в сквері Нарбута.

Ми не рахуємо кількість людей, але візуально було найбільше в яблучному саду на ВДНГ, напевно. Локації були для мене ідеальними, всі вони були зовсім різними і незвичайними по відчуттях. І я вже дуже чекаю літа, щоб продовжити це робити.

Читайте також: У своїй Тарілці

Слідкуйте за найцікавішими новинами з розділу НВ STYLE в Facebook

Редактор: Марія Кабацій
Показати ще новини
Радіо НВ
X