Підбиваємо підсумки. 23 найкращих фільмів 2017 року за версією редакції НВ

23 грудня 2017, 20:16
Співробітники НВ назвали фільми 2017 року, які їм найбільше сподобалися

Минулого року ми запитали редакцію Нового Времени про найбільш вражаючі фільми та склали свій список головних картин 2016 року. Ми поговорили з колегами і склали невеликий рейтинг фільмів 2017 року з міні-рецензіями.

Відео дня

Дюнкерк




Абсолютно нетривіальна манера подачі, дивовижна операторська робота і сильний філософський меседж. Цей фільм стане класикою. Його використовуватимуть як допомогу на режисерських курсах. На ньому виростуть наступні Нолани. (Олексій Бондарєв, редактор розділів Техно і Наука)

Професійно зроблене кіно з продуманою динамікою сюжету, коли моменти пікової напруги змінюються спокійною картинкою, і глядач розслабляється, щоб потім знову переживати гострі події разом з головним героєм. Цікавим є ще й осмислення цієї історичної події з боку британців: солдат, що повернулися з фронту, вітають, підбадьорюють, і ніхто не вимагає від них «перемоги за будь-яку ціну». (Анна Павленко, журналіст)

Я фанат Нолана і не пропускаю жодного з його фільмів. Щоразу він береться за нову тему або жанр (нагадує Стенлі Кубрика) і відпрацьовує його на 100%. Цього разу військова драма. Дуже атмосферно переданий дух часу Другої світової війни 1940 року. У фільмі три сюжетні лінії, які по розчерку пера майстра ефектно сходяться в одній точці. І дуже важливий меседж, який не зрозуміють північні сусіди: "Іноді відступ — це теж перемога". (Сергій Депутат, редактор розділу LOL, відділ New Media)

Спочатку очікування від фільму були високі, і він не підкачав. Найсильніші сторони — музика і сценарій, дуже сподобалася його багатолінійність. Особливо хочу відзначити задумку з паралельними сюжетними лініями («один тиждень», «один день», «одна година») — було вдвічі цікавіше складати їх у себе в голові. Настільки, що я ходила на цей фільм в кінотеатр двічі. (Катерина Корнієнко, керівник відділу New Media)

Цього року найбільше мене вразила військова драма Крістофера Нолана — "Дюнкерк". Я не фанат військових фільмів, але люблю Нолана (За "Початок" та "Інтерстеллар"). Фільм розповідає про порятунок понад трьохсот тисяч англійських, бельгійських і французьких солдатів під час Дюнкеркської операції, проведеної на початку Другої світової війни. Дії картини розгортаються паралельно на землі, в морі і в повітрі, через що сюжет неможливо передбачити і картина тримає в напрузі з першої і до останньої хвилини. Мені здається, у "Дюнкерка" є всі шанси отримати в березні Оскар. (Ольга Татохіна, редактор розділу Style)

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Ця історія і напруга від неї, як сніговий шар, що котиться і стає все більшим та більшим. Три сюжетні лінії, які розповідають одну історію. Нолан — чарівник, його фільми це щось за межами можливого. Музика, кольори, настрій і емоції у фільмі приголомшливі. (Дар'я Алтуніна, відділ New Media)

Фільм 2017 року для мене однозначно. Режисер Крістофер Нолан зумів показати всі жахи війни, не вдаючись до надмірно кривавих сцен. Фільм тримає в напрузі з перших секунд і до фінальних титрів. У деяких моментах мене накривало почуття жаху і страху. А під час фінальної сцени неможливо не розплакатися. Дюнкерк можна назвати, мабуть, найнестандартнішим фільмом про війну, без купи штампів і заїжджених кліше, який залишає після себе багато емоцій і думок. (Ірина Кутелева-Коваленко, редактор стрічки новин)


Кіборги




Ще один український фільм, яким можна пишатися, і який неможливо дивитися без сліз. Незважаючи на деякі шорсткості і місцями затягнуті бесіди в стилі: хто винен, і що робити, Кіборги дуже хороші. Герої дуже реалістичні та живі, діалоги — прекрасні і дуже зворушливі. Авторам вдалося створити ефект присутності, і на дві години перенести всіх глядачів на передову. В кінці фільму багато глядачів в кінотеатрі буквально плакали. Але не дивлячись на те, що це історія про дуже трагічні і зовсім недавні події в Донецькому аеропорту, це ще й дуже життєстверджуючий фільм, який дає надію. (Галина Корба, журналіст)

Про цей фільм вже багато написано, тому скажу коротко: сьогодні Кіборгів повинен подивитися кожен. Тому що йде війна, і ми не маємо права забувати про тих, хто захищає нашу країну. І ще тому, що ця картина підтверджує: українці можуть робити хороше кіно. (Анна Павленко, журналіст)

Впевнена, що цю стрічку має переглянути кожен українець. Тому що вітчизняний кінематограф, високої якості зйомки і тремтливий до болю сюжет. Думала, буду плакати, але вдалось стриматись до останньої хвилини. Тим не менш, плакав увесь зал. Віднесла цей фільм до категорії улюблених цьогорічних ще й тому, що головний герой, знайомий мені у реальному житті, майстерно переданий і в Кіборгах. (Альона Гусєва, керівник української версії сайту)

Боялася йти на цей фільм, але в підсумку подивилася його вже двічі. Вперше українська кінопропаганда подіяла на мене правильно, а не викликала почуття сорому, незручності або жалості до країни. Було цікаво, місцями смішно, місцями боляче, але фільм потрапив в ціль. Піднесений дух без втрати почуття реальності — саме те, чого зараз потребують українці. Дуже хороші актори, яких я до цього не знала. Режисер (прим ред. Ахтем Сейтаблаєв), до якого у мене тепер сильний інтерес. (Тетяна Куцовера, відділ Інфографіка)


Лев




Однозначно кращий фільм. У ньому прекрасні і задумка, і реалізація. Дуже реалістично показує життя бездомних дітей в Індії. Фінал — просто оплески. (Сергій Депутат, редактор розділу LOL, відділ New Media)

Красива, сумна, але в той же час добра історія про хлопчика, який загубився в такій великій і багатолюдній Індії. Картинка, музика і підбір акторів порадували. А ще цей фільм нагадав іншу досить непогану східну кінострічку — китайський «Землетрус» (про катастрофу в Таншані). (Катерина Корнієнко, керівник відділу New Media)


Воно




З моєї нелюбов'ю до фільмів жахів, це якісно зроблений фільм про сміливість і справжню дружбу я б порадила подивитися тим, хто готовий полоскотати собі нерви. (Анна Павленко, журналіст)

Пеннівайз — клоун-чудовисько, якого Біллу Скарсгарда вдалося зробити мерзенним, гидким і страшним. Одні його танці і біг з головою, що крутиться, чого варті. Людські страхи і відносини — важлива частина фільму, яка показує, що моторошними бувають не тільки клоуни і зомбі, але і люди. Завдяки тому, що страшне в картині поєднується з дотепними жартами дітей — фільм переглядається легко. (Дар'я Алтуніна, відділ New Media)

Перші жахи, від яких я отримала абсолютне задоволення. Особливої любові заслуговує роль клоуна Пеннівайза, але і гра дітей варта не меншої уваги — динамічно і з придихом. Нетиповий сюжет, нетипова подача і абсолютно щасливий фінал. (Альона Гусєва, керівник української версії сайту)


Логан




На тлі журавлинної попси, якою пригощають любителів коміксів, Логан виглядає як Гамлет в порівнянні з Бременськими музикантами. Це відмінне роуд-муві з елементами фентезі та класним екшном. А ще це рідкісний випадок, коли у фільму саме такий фінал, як повинен бути, коли історії дають розвинутися до кінця, не думаючи про продовження франшизи. (Олексій Бондарєв, редактор розділів Техно і Наука)

Продовження серії фільмів про Людей Ікс і Росомаху. Але цей фільм вразить не тільки любителів звичного антуражу фантастичного бойовика, але і шанувальників більш глибокого, драматичного кіно. Х'ю Джекман просто приголомшливий в ролі старіючого, розчарованого Логана. Його персонаж вийшов дуже переконливим, як і персонаж його юної напарниці. Фільм не відпускає до останньої хвилини. (Галина Корба, журналіст)


Геть




Кращий фільм жахів 2017 року! Хоча, під час його перегляду, я ловив себе на думці, що це швидше сатира про взаємини між чорними і білими американцями (стільки расових кліше я не зустрічав в жодному фільмі), в емоційному напруженні фільм тримає майже до кінця. (Артем Костарєв, відділ Інфографіка)

На самому початку року найбільше я очікував A Cure for Wellness (Ліки від смерті), але потенційно круту ідею, що нагадує Острів Проклятих, і мого улюбленого "злого" актора Джейсона Айзекс скотили в якийсь дивний треш. Тому зіграла ставка на фільм Get Out (Геть). Ще коли побачив трейлер, сподобалася трохи дивна і незвичайна ідея фільму. Ну і головний актор, що грав в одному з епізодів Чорного Дзеркала — це теж круто. Дуже радий, що фільм в підсумку не розчарував, вперше за довгий час я виходив з кінотеатру задоволеним. (Кирило Чеботарьов, відділ New Media)


Джон Уік 2




Рідкісний випадок, коли продовження краще за оригінал. Кіану Рівз в свої 50 з гаком набрав форму, якій позаздрив би його Нео з Матриці. Другий Уїк — це не просто вдалий бойовичок. Це — відродження жанру чисто чоловічого екшну. Простого як кут будинку, і підбадьорливого як келих крижаного нефільтрованого пива в липневий день. (Олексій Бондарєв, редактор розділів Техно і Наука)

Той самий випадок, коли сиквел кращий за оригінал. Один з плюсів фільму, що в другій частині автори розкрили всесвіт світу, механізми взаємовідносин між людьми. Ну і головне, графічна і музична складова на вищому рівні (під час перегляду немає ефекту струсу камери, все йде плавно і естетично), тому фільм виглядає на одному диханні, від перегляду не втомлюєшся. Хореографія вбивств продумана, чого тільки варта сцена вбивства олівцем. Коротше кращий бойовик 2017 року. (Артем Костарєв, відділ Інфографіка)


Коко




Новий шедевр від моєї найулюбленішої студії Pixar. Тут класний сюжет, класні персонажі і приголомшливий візуальний ряд з цікавим світом мертвих, де і відбувається вся дія. У мультфільмі підкреслюється, що для кожної людини в житті найголовніше — це її сім'я. На прикладі персонажів глядачам показують, як важливо поважати сімейні традиції, йти на компроміс і працювати над відносинами. (Ірина Кутельова-Коваленко, редактор стрічки новин)

Це добрий сімейний мультик про мексиканського хлопчика Мігеля і його мрію бути музикантом. На жаль, спокійно здійснити свою мрію він не може, так як в його родині табу на музику і все, що з нею пов'язано. Але завдяки своєму сильному бажанню і підтримці бездомного пса на прізвисько Данте, Мігель все ж таки наважується піти наперекір сімейним правилам. Волею випадку хлопчик потрапляє в Світ Мертвих, де зустрічається зі своїми померлими предками і з'ясовує, чому в його родині музика вважається прокляттям. Мультик дуже зворушливий, захоплюючий і з правильними, добрими посиланнями. Плакала на ньому більше, ніж на "Дюнкерку". Раджу подивитися і дітям, і дорослим. (Ольга Татохіна, редактор розділу Style)


Приховані фігури




Захоплююча історія про роботу NASA в 60-х роках. Мало знайома з особливостями роботи космічного агентства і, в той же час, не так багато (як хотілося б) знаю про сегрегацію в США. Так що цей фільм виявився чимось зовсім свіжим і новим. Дякуємо редактору НВ Style за пораду. (Катерина Корнієнко, керівник відділу New Media)


Красуня і чудовисько




Фільм вийшов гарний, яскравий, ідентичний мультику. Окремі оплески Люку Евансу в ролі Гастона, він ідеально підходить на цю роль. Фільм варто окремо переглянути в оригіналі, щоб почути, як співають самі актори. (Дар'я Алтуніна, відділ New Media)


Припутні




Українська комедія про дику провінційну мораль жителів Сумської області. Добре промальовані психологічні типажі персонажів з сільським менталітетом і відповідною картиною світу. Якісно прописаний сюжет з усіма лініями, у фільмі немає зайвих сцен. Як у будь-якій якісній комедії, картина піднімає і серйозні теми — розриви поколінь, економічну депресивність регіонів, відсутність припливу свіжого повітря в культурне життя української провінції. (Іван Верстюк, журналіст)


Той, що біжить по лезу 2049




Якби не підкачав нуднуватий сценарій, то режисерові Дені Вільневу вдалося б перевершити свій минулорічний хіт Прибуття. Але в будь-якому випадку феноменальний візуальний ряд нового Того, що біжить ... може дати фору будь-якому іншому фільму останніх років. І не тільки в своєму жанрі. (Олексій Бондарєв, редактор розділів Техно і Наука)


Червоний




Перший український фільм для масового глядача, за який я можу поручитися. Хоча це кіно про воїнів УПА, засланих у радянські табори, які і тут кидають виклик системі, у фільмі майже немає пишномовних промов про патріотизм, жодних соплів, ніяких зловживань любовними лініями. Зате в наявності хороші, людські діалоги, круті бійки і перестрілки. Яскравими і переконливими вийшли всі персонажі — хоч кримінальники, хоч слуги режиму. Самі ув'язнені воїни УПА — жорсткі, фактурні чоловіки, які роблять свою справу і не звертають зі шляху, а головний герой — взагалі справжній український Рембо. (Галина Корба, журналіст)


Вбивство у “Східному експресі”




Дуже любила у дитинстві читати детективи, проте усіляко оминала Агату Крісті. А дарма, як виявилось. Дуже потішила екранізація — кадри милують око, гра акторів захоплює до останньої хвилини, а сюжет хвацько тримає в напруженні протягом усього фільму. Окрема подяка режисерам за підбір красот природи — неймовірне видовище. (Альона Гусева, керівник української версії сайту)


Війна за планету мавп




Перші два фільми — Повстання планети мавп і Планета мавп: Революція пройшли повз мене, завдяки третьому фільму я відкрила для себе сучасну інтерпретацію старої історії про протистояння людей і розумних приматів. Третій фільм, як і обидва перших, зроблений відмінно — вийшло і видовищно, і драматично. В результаті мавпи і їх страждання чіпляють куди більше, ніж більшість фільмів про людей. (Галина Корба, журналіст)


Тебе ніколи тут не було




Подивилися фільм в рамках Тижня британського кіно. Фільм — тріумфатор Каннського фестивалю цього року: приз за кращу чоловічу роль дістався моєму улюбленому Хоакіну Феніксу, а за кращий сценарій — режисерові фільму Лінн Ремсі. Це вже привід його подивитися. Пізніше виявилося, що тут ще і крута музика Джонні Грінвуда. Класний трилер, місцями дуже динамічний, а десь навпаки зависає, але в будь-якому випадку напружений. Тримає увагу, абсолютно забувши про те, що відбувається навколо, насторожує, намагаєшся зрозуміти, лякаєшся, впадаєш у відчай разом з головним героєм, і посміхаєшся з повного чорного гумору фіналу. А далі — приголомшлива музика. Російський кінокритик Антон Долін сказав, що фільм про дітей і смерть, думаю, так воно і є. Але над ним можна ще подумати. (Тетяна Куцовера, відділ Інфографіка)


Лагідна




Черговий фільм українського режисера Сергія Лозниці про мордорську природу устрою життя в сьогоднішній Росії. Картина про те, як звичайна жінка з провінції дивиться в очі корупційно-совковим реаліям путінської системи управління державою і, зокрема, пенітенціарній системі. Холод людської байдужості. Безнадія. Безвихідь. (Іван Верстюк, журналіст)


Т2 Трейнспотінг (На голці 2)




Дуже чекав Т2 Трейнспоттінг — фільм прямо пронизаний ностальгією по першій частині. Бруду, звичайно, трохи менше, зате гумор залишився на місці, ну і шотландський акцент — таке треба дивитися в оригіналі. (Кирило Чеботарьов, відділ New Media)


Кривий будиночок




Після першої екранізації фільму Агати Крісті на цю стрічку я йшла з абсолютною впевненістю отримати насолоду. Знятий напрочуд примхливо, Кривий будиночок передає дух описаних часів у кожній деталі фільму. Вже з 15 хвилини була впевнена, що знаю ім'я вбивці, проте змінювала думку кожну чверть години. І, що цікаво, була дуже здивована фіналом. Одна із тих стрічок, які я б із задоволенням переглянула не раз. (Альона Гусева, керівник української версії сайту)


Зоряні війни: Останній джедай




Як висловився один мій знайомий, Зоряні Війни — це чи не єдина міфологія Нового часу; те, у що люди вірять і в чому знаходять відраду. Ледь не релігія. Але якщо відкинути пафос, то це — чи не найповажніший представник світової поп-культури упродовж десятків років.

Немов підтверджуючи цю тезу, я заплатив 9€, аби лише побачити мій фільм року в середу, за день до того, як це зможе зробити решта українців. Я чекав на нього, я вірив у нього і я вийшов із кінотеатру із почуттям виконаного обов'язку перед галактикою.

Сам фільм вийшов куди більш захопливим та феєричним, ніж його попередник — Пробудження сили. У прем'єрі є весь набір — розгорнуті баталії, високі промови, яскраві сутички на мечах і, звісно ж, деяка передбачуваність наступного кадру. Куди без цього, якщо це класика, і вертіти сюжетом як заманеться не дозволяє тиск публіки. Сильно потішив гумор Люка Скайвокера — він якийсь старечий, але душевний, а головне — завжди доречний. А маленькі створіння з очима "як у кота зі Шрека" це просто диво!

Сюжет переповідати немає сенсу, у фільмі як завжди описані злети та падіння повстанців галактики. Природно, хто не дивився попередні 7 фільмів — не мусить дивитися лише 8-ий, а хто в темі — той і так долучиться до цієї події. Словом, мій фільм року — це не один фільм, а лише одна з частинок у великій сазі епохи — Зоряних війнах. (Артем Величко, перекладач)


Життя




Добротний фантастичний трилер про виявлення позаземного життя в космосі. Сценаристи і актори постаралися, щоб протягом усього фільму напруга була максимальною, а фінал просто вище усіляких похвал. Фільм куди краще, ніж Чужий. Заповіт, який теж вийшов на великі екрани цього року. (Галина Корба, журналіст)


Меч короля Артура




Фільм Меч короля Артура — це така легенда про короля Артура в інтерпретації геніального британського режисера Гая Річі. Тобто суміш середньовіччя, фентезі та фірмового стилю режисера. Постійна зміна картинки, уривчастий стиль монтажу, динамічний музичний супровід. Все це перетворює легенду про короля Артура на фільм, який хочеться переглядати кілька разів, а деякі музичні треки, так взагалі варто додати в свою музичну колекцію. (Артем Костарєв, відділ Інфографіка)


Емоджі Муві




Цей фільм — як наочний посібник для старшого покоління в освоєнні сучасного світу онлайн-реальності. Коли ваша мама або бабуся запитають, що таке Хмара або Дропбокс, просто включайте цей мультик, сідайте поруч і коментуйте по ходу. (Анна Павленко, журналіст)




Показати ще новини
Радіо НВ
X