Це просто фантастика! П’ять нових книг, на які ми чекали

26 вересня 2020, 16:16

Серед найбільш очікуваних книжок сезону — переклади, які у всьому світі давно стали культовими, і невідомі твори наших сучасних класиків, які лише зараз знаходять видавця.

НВ
Фото: НВ

У будь-якому разі, це захоплююче і цікаве чтиво, з яким цілком можна зустріти нинішню осінь.

Приємного читання!

Френк Герберт. Бог-Імператор Дюни. — Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2020

Відео дня

Ця культова сага, яка обігнала за рейтингами навіть Володаря перснів, продовжується черговими пригодами головних героїв. Парадоксально, але в самому романі, перекладеному десятками мов, вони не знаходять порозуміння.

Клуб Сімейного Дозвілля
Фото: Клуб Сімейного Дозвілля

З одного боку, це не дивно, адже за три з половиною тисячоліття правитель імперії Лето Атрейдес ІІ та його космічні володіння змінилися до невпізнання — на пустельній Дюні з центром на Арракісі з’явилася рослинність, а сам він перетворився на піщаного хробака. Бог-Імператор і його Дункан Айдаго — ось що не змінилося в імперському розкладі, але численні вороги з найближчого оточення готові скинути свого володаря, а значні сили, які в часі тривалого миру встигли зібратися довкола імперії, погрожують війною. На якому боці Дункан, адже його вибір визначить долю всього людства.

«Лето вважав, що місце, де він чекав прибуття чергового Дункана Айдаго, було найцікавішим у світі. За більшістю людських стандартів, це був гігантський простір, серцевина заплутаної серії катакомб під його Цитаделлю. Від нього, наче спиці від маточини колеса, розходилися віялом покої у тридцять метрів заввишки та двадцять метрів завширшки. Тут він чекав. Його повіз стояв у центрі цієї маточини, у склепінчастій круглій кімнаті чотириста метрів діаметром і сто метрів заввишки в найвищому місці, саме над ним».

Едвард Сент-Обін. Патрік Мелроуз: Нарешті. — Х.: Фабула, 2020

Фабула
Фото: Фабула

Цією книжкою завершується відома родинна епопея, головного учасника якої цілком можна назвати героєм нашого часу. І нехай він символізує виродження племені романтиків і плейбоїв, які прожили все життя в аристократичному середовищі, зіткнувшись там-таки з жорстокістю світу, маючи травматичний досвід у дитинстві й пустившись через це берега, але в художній привабливості образу їм не відмовиш. За сюжетом, на похороні матері, яка була хронічною алкоголічкою, знала про сексуальні стосунки між батьком і сином, але все приховувала, зібралися друзі й вороги. І настав час для самого героя оповіді або вибачити своїй матері, або назавжди проклясти. Тим часом він у свій звичний саркастичний спосіб намагається зрозуміти, чи позбувся він пут минулого?

«Стійкість, із якою Патрік зносив потенційно смертоносні впливи, зробила його тим, ким він є, — самітником у крихітній квартирці, і лише рік відділяв його від останнього візиту до відділення для самогубців реабілітаційної клініки Прайорі, — дізнаємося ми. — У білій гарячці було щось від сімейної традиції, і після буремної наркоманської юності він змирився з нищівною банальністю алкоголю. Як адвокат Патрік більше не схвалював незаконних способів самогубства. Йому на роду було написано стати алкоголіком. Патрік не забув, як п’ятирічним хлопчиком їхав на віслюкові серед пальм і червоно-білих клумб садів у казино Монте-Карло, а його дідусь у промінні сонячного світла трусився на зеленій лавці й на його перлинно-сірих штанях ідеального крою повільно розпливалася пляма».

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Генрик Сенкевич. Хрестоносці. — К.: Видавництво Жупанського, 2020

Видавництво Жупанського
Фото: Видавництво Жупанського

Свого часу романи Сенкевича, вільно продаючись у польських оригіналах в радянських книгарнях, були чи не єдиною лектурою інтелектуалів, з якої можна було дізнатися про давню історію. Адже українські джерела були або заборонені, або переінакшені на догоду «дружбі народів». Хоча, цілком можливо, що саме завдяки «об'єднаним силам слов’ян», якими у Ґрюнвальдській битві 1410 року були розгромлені війська Тевтонського ордену, середньовічний роман про боротьбу поляків проти німців мав кращу видавничу долю, ніж, скажімо, античний Quo vadis? (так само чи не єдине джерело знань радянської людини по біблійні часи і життя Ісуса Христа зокрема).

І так само попри те, що й досі точаться суперечки про те, чи твори Сенкевича — це історичні романи чи романи на історичну тематику, Хрестоносці залишаються одним з найвидатніших романів Сенкевича, а також одним з найбільших досягнень у жанрі польської історичної оповіді. Крім воєн і битв, у ньому чимало про кохання і пригоди, побут того часу і устрій державного життя.

Володимир Гаряїв. Метафізичний реквієм. — Чернівці: Meridian Czernowitz, 2020

Meridian Czernowitz
Фото: Meridian Czernowitz

Свою поему-трактат її автор, останній з учасників футуристичної групи Нова генерація писав протягом усього свого свідомого життя — від 1930-х до 1990-х. Харківський поет і філософ, учень «футуроруба на незайманих лісах україн­ської літератури» Михайля Семенка, був свідком українського відродження 1920−1930-х років. По суті, це твір — грандіозна епопея, оформлена художником Валєром Бондарем у співпраці з автором, якого не стало у 1997 році - продовження діалогу поета зі своєю буремною епохою. Синтетичний, з графічними додатками, нотними партитурами, химерною строфікою, майстерно відтвореною видавцями.

Свого часу поему вподобали і рекомендували до друку Тичина і Семенко, але у 1930-х вона так і не вийшла, а вже під час «відлиги» у 1960-х її автор, який працював на кафедрі філософії, знову був звинувачений у «ревізіонізмі». Вже у 90-х ним був задуманий грандіозний проект до 75-річчя Нової генерації, згідно з яким Україною мав бути запущений «літературний» потяг, яким би мандрували сучасні письменники, і який, зрозуміло, так само не був реалізований. Натомість Метафізичний реквієм — це хоч і запізніле, але достойне вшанування пам’яті харківського поета-філософа.

Олег Лишега. Розлоге дерево. — Л.: Піраміда, 2020

Піраміда
Фото: Піраміда

Ця збірка — недруковані вірші з архіву автора, відомого богемного поета-реформатора і літературного гуру, який починав в епоху «львівського» протистояння офіційній епосі 1970-х, в якому були і Микола Рябчук, і Юрко Винничук. Утім, екзотична самобутність вирізняла його вже навіть за нашого часу, коли мешкав в Америці, дописуючи про свої будні так, наче живучи у недалекому селі.

Як-от у вірші Пілігрим: «Я довго не спав, / Я довго петляв — / Аж поки не вийшов / До священної ріки Ганг…/ Та що це?.. усе замерзло!.. // Я аж потер чоло — / Передо мною велике біле мовчання, / Передо мною велике біле ніщо… // Та я пішов, / Бо добре знав, що десь на середині / Є незамерзле пташине плесо / 3 єврейськими очима…»

Показати ще новини
Радіо НВ
X