Том Харді в ролі Аль Капоне і Саймон Пегг у підвалі. П’ять нових фільмів, які можна подивитися в Мережі

31 травня 2020, 19:36

Перевтілення Тома Харді в гангстера Аль Капоне, блокбастер з геополітичним відтінком з Південної Кореї, сімейна драма з Нігерії — зібрали п’ять нових фільмів, які можна подивитися в Мережі.

Приємного перегляду!

Обличчя зі шрамом (2020). Джош Транк.

До появи на стрімінгових платформах це був інтригуючий проєкт: режисер Джош Транк, який прославився хорошим фільмом Хроніка і завоював репутацію художника, скривдженого великою студією поганим фільмом Фантастична четвірка, вирішив екранізувати останні дні Аль Капоне. На головну роль запросили улюбленця публіки Тома Харді, який повинен був продемонструвати чергове тілесне перевтілення.

Відео дня

НВ
Фото: НВ

Після появи картини в Мережі інтрига зникла, а ентузіазм так і не з’явився. Фільм Обличчя зі шрамом (або Капоне в оригіналі) — це одна година сорок хвилин блукань коридорами пам’яті дуже хворої людини. Блукання нудні, людина до всього іншого абсолютно огидна. І постфактум здається, що друге визначило перше: якби Транк, який тут ще й одноосібний автор сценарію, трактував свого героя хоч трішки складніше, то й блукання вийшли б більш захопливими.

Залишається сподіватися, що з недавно оголошеним ремейком фільму Обличчя зі шрамом Брайана Де Пальми ситуація складеться інакше.


Темна спадщина (2020). Вон Штайн.

Ранок. Нью-Йорк. Окружна прокурорка Лорен Монро носиться владними коридорами, роздає вказівки колегам, впевнено відповідає на запитання преси. Поки один журналіст не питає у неї про щойно загиблого батька. Лорен явно застали зненацька: про смерть батька — могутнього глави не менш могутнього сімейства — вона нічого не знала.

Як не знала і про людину, яку її батько багато років тримав під замком в бункері недалеко від їхнього родового маєтку. На відміну від тата (банкір) і брата (політик), Лорен вибрала більш-менш гуманістичне спрямування — прокуратуру (принаймні, так ці речі трактують автори фільму). Тому на бранця вона дивиться, нехай з побоюванням, але як на жертву. Дарма.

На виправдання дівчини слід сказати, що загримований до невпізнання Саймон Пегг дійсно виглядає жалюгідно. Власне, на його грі й тримається поганий трилер про помилки минулого фільм Вона Стайна, що лише вдає ладно скроєний трилер. Навіть не стільки на грі, скільки на несподівано темному перевтіленні переважно комедійного актора.


Не та Міссі (2020). Тайлер Шпиндель.

Нова комедія з популярним американським коміком Девідом Спейдом теж про перевтілення, тільки зовсім іншого роду. Тім Морріс, боязкий менеджер середнього віку намагається, але все ніяк не може відійти від розриву зі своєю нареченою. Старання ці проявляються в періодичних побаченнях наосліп. На одному з них він знайомиться з дівчиною на ім'я Міссі - абсолютно непередбачуваною, в найбільш соромному сенсі цього слова, особою.

Забувши її як страшний сон, Тім зустрічає ще одну Міссі — цього разу більш спокійну, врівноважену жінку, з якою у нього нібито стовідсотковий збіг поглядів і захоплень. Тож не дивно, що він запрошує її в триденну робочу поїздку на Гаваї. Запрошує смс-кою.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Тільки сівши в літак, Тім розуміє, яку помилку зробив: він переплутав імена в своєму телефоні і покликав не врівноважену Міссі, а божевільну. Попереду намічається вікенд ганьби.

Головний сюжетний поворот тут передбачуваний. Є смішні жарти, є не дуже. Та й темп не завадило б підкрутити в плюс. Але, по-перше, Лорен Лепкус, що грає не ту Міссі, зробила акторський подвиг і його точно варто засвідчити, а, по-друге, відіграна в фіналі зміна фокуса в очах героя Спейда теж заслуговує на увагу. Іноді нам дійсно треба не те, що ми так відчайдушно собі уявляємо.


Пеплопад (2019). Кім Бюн-сео, Лі Хе-Дзюн.

Відносно свіжий блокбастер з Південної Кореї. Наш час. Вулкан Пектусан на кордоні КНДР і КНР, що чутливо спить, прокинувся. Що спричинило землетрус по всьому Корейському півострову. І ще гірше: за першим виверженням вчені прогнозують ще два, а потенційні жертви обчислюються мільйонами.

Рішення є. Треба всього лише проникнути в шахту під вулканом і підірвати там атомну бомбу. І тут вступає в гру геополітика: Пектусан вирішив прокинутися якраз в період підписання договору про ядерне роззброєння. Вибух бомби на кордоні двох цих країн може привести до непередбачуваних наслідків.

Напханий місцевими зірками (тут і Лі Бен Хон, і Ма Дон Сік, чиї обличчя відоміші за їхні імена), фільм Пеплопад схожий на аналогічну голлівудську продукцію. Тут можна помітити відгомони і Дня незалежності, і фільму Вулкан з Томмі Лі Джонсоном. Але цікавий він як раз тим геополітичним казусом і пов’язаною з ним розгубленістю людства перед обличчям масштабної природної катастрофи. Ми в черговий раз виявилися до неї не готові.


Життя в неволі: Звільнення (2019). Рамсі Нуа.

У Нігерії процвітає кінематограф. Його уламки рідко доходять до західної цивілізації і фільм Життя в неволі: Звільнення приємний виняток (його можна подивитися на Netflix). Перед нами розтягнута на два з половиною години сімейна драма, навпіл з містикою, навпіл з комедією. Хлопець на ім'я Ннамді звільняється з рекламної агенціх, щоб відкрити свою і тут же зазнає краху.

Руку допомоги простягає син маминої подруги і його бос-мільярдер. Про них ходять неприємні чутки, мовляв обидва входять до групи ритуалістів під назвою Шість. Ннамді спокушають багатим життям і відрядженнями в Європу, натякаючи на те, що за рахунками доведеться розплачуватися душею. Той мріє про успіх, ведеться на всі нехитрі прийоми і не хоче слухати навіть батька-священика. Закінчиться все не дуже добре.

Строго кажучи, Життя в неволі: Звільнення — сиквел популярного в Нігерії фільму 1993 року випуску (кінематограф в країні виник не вчора), але він чудово існує і як окремий твір. І це, звичайно, приклад наївного мистецтва, просто знятого, нехитро зіграного. Проте, якщо комусь цікаво, чим живе африканська країна, що більш-менш розвивається (бажанням скоріше вибратися з бідності, копіюванням західних моделей поведінки) і чого бояться її жителі (ритуалісти тут — це минуле, з яким треба попрощатися), фільм Рамсі Нуа зіграє роль віконця в іншу культуру не гірше за Атлантику Маті Діоп.

Показати ще новини
Радіо НВ
X