Шопен і Клавка. П’ять книг, які варто прочитати в червні

7 червня 2019, 13:09

Історії, розказані у цих книжках, — більш спекотні, аніж нинішній червень.

НВ
Фото: НВ

Богемне життя паризьких мистців, квартирне питання радянських письменників, злодійські святі одеського світу — це лише оболонка, яка приховує більш глибокі почуття, що сформували не одне покоління справжніх любителів «гарячого» чтива.

Відео дня

Ерік-Емманюель Шмітт. Мадам Пилінська і таємниця Шопена. — Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2019

Видавництво Анетти Антоненко
Фото: Видавництво Анетти Антоненко

До книжкової серії Writers on Writing, в якій публікується ця автобіографічна книжка сучасного французько-бельгійського класика, видана за підтримки Українського культурного фонду, увійдуть досі не перекладені українською мовою публіцистичні твори та есеїстика всесвітньо відомих авторів й українських письменників. За сюжетом цієї історії, головний герой шукає розгадку генія Шопена. І завдяки багаторічній школі гри на фортепіано та появі у його житті ексцентричної жінки таки знаходить формулу успіху. Утім, якого саме? І чи лише музиці вчать героя — молодого філософа, який поволі занурюється у світ літератури?

«- Мадам Пилінська, — наполягав я, — все ж таки поясніть. — Ходіть до парку і робіть на воді кола: так ви збагнете резонанс. Дивіться на рівну гладеньку поверхню, киньте у неї один пластівець — вода здригнеться. Дослідіть це торкання, його наслідки, час утворення кіл, їх розпливання й зникнення. Не кваптесь. Спостерігайте. Наступної суботи вам знадобиться це для басів — які злітають і змовкають — і для перетворення мелодії на хвилю гармонії. Вчіться бути текучим».

Майлз Дж. Юнгер. Пікассо: живопис, що шокував світ. — Х.: Фабула, 2019

Фабула
Фото: Фабула

Ця захоплива книжка — спроба зазирнути за лаштунки офіційної біографії всесвітньо відомого художника, класика кубізму, невпокореного романтика і бунтівника в мистецтві - в надії зрозуміти, як саме він став «тим самим Пікассо». І це авторові цілком вдалося! Богемний Париж початку ХХ століття, легендарні імена, факти і події, з яких складався міф про столицю світу, якою вона була для багатьох юних мистців, які приїхали сюди в пошуках свободи. Злидні та жага до всього нового — ось що поєднувало їх, і до такого життя, як свідчить герой оповіді, треба було мали хист.

«Людині треба мати здібності для того, щоб дозволити собі розкіш, — казав Пікассо письменникові Жану Кокто, — і мати змогу зневажати її». Як саме він навчився поєднувати в собі ці дві якості, герой книжки починає, за сюжетом, у 1945 році, коли всі мистецькі революції давно минули. «Ті часи, коли Монмартр, і зокрема „Бато-Лавуар“, був центром усього найважливішого в мистецтві, залишилися далеко позаду, і наразі тут панували тиша й затхле дихання старої гробниці. Блукаючи плутаними коридорами, вони навпомацки просувалися вперед, а Пікассо намагався дещо виправити важке враження, розповідаючи історії про давноминулі дні».

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Олена Гураль. З любов’ю, Серж Лифар! Кн. 1. Київ назавжди. — К.: Саміт-Книга, 2019

Саміт-Книга
Фото: Саміт-Книга

Це перша частина трилогії про видатного балетного танцівника, засновника Паризького університету хореографії та Університету танцю. Книга знайомить з першим коханням та київським періодом життя героя до грудня 1922 року включно. Справжня епічна сага, родинна історія, повноцінний біографічний роман, в якому — літо майбутньої зірки в циганському таборі, опіка батьків, переїзд до Києва, юність і перші захоплення аж до подальшої еміграції. Час від часу авторка робить історичні відступи, розповідаючи про Київ початку ХХ століття, Першу світову, подальші «революційні» події.

«На Різдво 1917-го більшовики увійшли до Києва. Життя зупинилося: люди боялися ходити по місту і намагалися відсиджуватися по домівках». Тож не дивно, що з часом, а саме у 1923 році нашому героєві довелося тікати на запрошення Дягілєва через Польщу і Німеччину — до Парижу. Але навіть тут, де Дягілєв в той час організовував «Російські сезони», Сергій (Серж) Лифар не забував про своє коріння, про що мова вже у наступній книзі трилогії, «Піднятися на Царський майданчик і подивитися на величний Дніпро, — мріяв він на чужині. — На його міць! Милуватися сонячною доріжкою на воді. Вдихнути повітря козацької волі й крикнути рідною українською мовою: «Батьку, ти чуєш мене?»

Марина Гримич. Клавка. — К.: Нора-друк, 2019

Нора-друк
Фото: Нора-друк

Цей роман присвячений одному із знакових періодів вітчизняної літератури, на тлі якого розгортається особиста драма головної героїні, дочки ворога народу, непомітної секретарки Спілки письменників і приватної друкарки в легендарному київському РОЛІТі. «У будинку, де все було не так, як у світі назовні — суворому й невблаганному. Це, по суті, був навіть не будинок, а „письменницьке село“, де жили милі, начитані, інтелігентні люди, не те що в неї вдома у „підземеллі“ — в напівпідвальному поверсі будинку по вулиці Чкалова, 45-в», — розповідає героїня про письменницький вулик, який пережив і репресії, і німецьку владу, але в романі немов би знову повернувся в минуле з його «квартирним» питанням.

Річ у тому, що мова у цій історії про 1947 рік з його сумнозвісним Пленумом СПУ, на якому в черговий раз громили українську радянську літературу. Точніше, тих небагатьох, які досі «відповідали» в ній за «українське», як, наприклад, неокласик Максим Рильський. Тож комунальна кухня радянського письменства в будинку РОЛІТ і Спілці письменників — ось основне поле роману, в якому яскраво показана атмосфера розправи над тими, кого не знищили у 1930-х. Саме на його тлі й будується любовний трикутник героїні — між відповідальним працівником ЦК КП (б)У і молодим письменником, який щойно повернувся з фронту.

Ирина Лобусова. Диббук с Градоначальницкой. — Х.: Фолио, 2019

Фолио
Фото: Фолио

Черговий ретророман відомої авторки — це історія Одеси 1929 року. За сюжетом, у місті бешкетує банда Алмазної - зухвалі, просто серед білого дня пограбування банків і заможних громадян, безліч трупів … Місто налякане. А справжня Таня Алмазова, чиїм ім'ям прикривається самозванка, яка очолила бандитів, думає, як це зупинити. Проводячи власне розслідування, вона дізнається, що в єврейській міфології існує поняття «діббук». Це злий дух, який переслідує живих, вселяється в них. За допомогою Володі Сосновського Таня повинна цей міф зруйнувати.

«Петренко потерял дар речи, когда Сосновский положил белый камень на его вдруг задрожавшую ладонь. Этот камень как две капли воды напоминал тот, что лежал у него в кармане, — в картонной коробочке, завернутый в красную фланельку! Даже по форме эти два камня были абсолютно идентичны! Одна грань выпуклая, другая — срезанная ровно. На плоской стороне — засохшие остатки прозрачного клея, точно в таком же количестве, как и на камне Петренко».

Слідкуйте за найцікавішими новинами з розділу НВ STYLE в Facebook

Показати ще новини
Радіо НВ
X