П’ять книжок, які не варто читати на ніч

15 грудня 2017, 15:04
Серед книжок цього огляду навіть дитячим історіям передує застереження автора про те, що варто відкласти чтиво з настанням темряви

Що тоді казати про класиків жанру, батьків «темного фентезі», майстрів інфернального жаху, аномальних явищ, а також авторів сучасної зомбі-літератури. Всі вони працюють в стилі, що наче вимандрував з доброї диснеївської казки про те, як буває страшно, але ж страшенно цікаво!

Відео дня

Український письменник Ігор Бондар-Терещенко зібрав для НВ STYLE п’ять книг, які не варто читати на ніч.

Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів Том 1. – К.: Видавництво Жупанського, 2017

До першого тому класика літератури жаху, нарешті перекладеного в Україні, увійшли його класичні речі, що давно вже належать до класики жанру. Перевтілення Хуана Ромеро, Фатум, що спiткав Сарнат, Зачаєний жах, Щури у стiнах - вже самі назви передбачають страшні й містичні сюжети, якими славний цей автор. «Дивні оповідки» створив майстер містифікацій, що поєднував містику з реальністю та спромігся на витворення власного міфологічного світу в літературі. Послідовник Едгара Аллана По, автор цих оповідок на початку минулого століття створив свій жанр «темного фентезі» зі страхітливими істотами, що навіюють інфернальний жах.

Як будь-що в природі, ця поетика страху має своє коріння – страх перед невідомим, притаманний людині, а тим паче завойовникам Америки, які вторглися на територію прадавніх індіанських племен. «У мені здійнялась хвиля пронизливого жаху, бо відбувалося щось аномальне, чому неможливо було дати раціонального пояснення», - такою є зазвичай реакція героя цих оповідань, який навіть у буденних, вже «обжитих» цивілізацією умовах стикається з чимось невідомим, страшним, незрозумілим.

Кирилл Кобрин. Одиннадцать пражских трупов. – Х.: Фабула, 2017

Герой цього роману в новелах - емігрант, який сподівався мирно займатися у своїй омріяній Європі тихою архівною справою. Але кримінальні сюжети переслідують його, наче бродячі пси, і навіть буденна професія ресторанного критика, яким був його приятель, виявляється вельми небезпечною. Переходячи від сюжету до сюжету, наш герой примудряється знайти собі проблему в найсмирніших, здавалося, ситуаціях, як-от, наприклад, шкільне життя з директором-маніяком, або художня виставка, де стається криваве вбивство.

Стилістично це нагадує детективну прозу Жоржа Сіменона, хіба що ставати комісаром Мегре ніхто в цій книжці не збирається, всі розслідування відбуваються стихійно, з «літературним» підтекстом, мемуарними відступами у приватну історію. Та й навряд чи за деякі з них взялася б поліція, бо містика в них переважає. Як, наприклад, сліди зниклого колеги, які несподівано обриваються на снігу посеред подвір’я… Загалом це справжня колекція «приватних» текстів, кожен з яких претендує на маленький шедевр в межах детективного жанру.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Оксана Велит. Добро пожаловать в ад. – К.: Каяла, 2017

Оповідання з цієї збірки – точно не вечірнє чтиво, оскільки сучасний жанр трилеру передбачає не старі добрі казки про знайомих героїв, і навіть не звичні піонерські страшилки. Це професійний мікс з готичної прози, жорстокої поетики Гофмана і Грім, а також історій про живих мерців. Тутешні герої потрапляють в пекло, де стикаються з абсурдом на кшталт звичного бюрократизму, залишаються наодинці й виконують криваві забаганки двійника в дзеркалі, зрештою, просто змиряються зі щоденним кошмаром буднів.

Особливо потерпають діти, вдячні жертви домашнього насильства, соціальної бездушності, або власних «психологічних травм», коли замість друга маєш кімнатного демона, а вбиті маніяком друзі щоночі приходять в гості. Психіатри тут не ходять, всі недуги лікуються «хірургічним» втручанням, адже дітей ніхто не звинуватить у тому, що набридла мати, яка не дає продиху через розлучення, раптом посковзнулася на іграшковій машинці, спускаючись сходами… Квінтесенція жаху навпіл з депресивною психологією героїв та героїнь – це справжня данина авторки класиці жанру, в якому і Лавкрафт, і Едгар Аллан По, і Кафка з Хармсом, якщо вже мова про містику, абсурд та інфернальну реальність.

Сергій Бут. Аляска. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2017

Головного героя цього роману жахів зловили в церкві, де він у водолазному костюмі ловив демонів. Здавалося, буденний випадок для психіатрії,але чому тоді пацієнт, який справді працює рятівником на пляжі, потрапив до відділення, що має лиху славу буцегарні? «Події тієї страшної ночі, коли його життя полетіло шкереберть, закрутилися в голові німими сценами. Ось він удома - не сам, а з дружиною: чвари, крики, втеча, злива і машина... А ще - алкоголь», - ось так пунктирно можна окреслити історію героя, але це ще далеко не все. Туди, куди він потрапив, приміщують того, хто наче вимандрував з анекдоту про хвалену радянську медицину, в яких всіх смертельно хворих збираються вилікувати, і лише абсолютно здорового, але «соціально збоченого» на радощах життя вважають безнадійним.

Так само на Аляску, прихований відділок психлікарні, або дружини здають набридлих чоловіків, або діти – старих батьків, які займають жилплощу, або влада – опальних журналістів. Страшні будні каральної психіатрії радянського зразка, що мають, за сюжетом, смертельні випадки, минають тут, наче в тюрмі, а злочини, що кояться в лікарні, залишаються безкарними. Утім, найжахливіше те, що головному герою, який насправді ховається від привида, і який пережив психологічну травму, доводиться зустрітися тут зі своїм духівником, єдиною надією, який так само залежить від злочинної медицини. Тож викручуватися водолазові доведеться самотужки, бо його сусіди в палаті так само на поганому рахунку в лікарів, міліції, влади.

Корнелія Функе. Мисливці за привидами. – Х.: Ранок, 2017

Задовго до того, як були відроджені легендарні Мисливці за привидами, відома своїми підлітковими сагами письменниця вирішила заповнити прогалини в інфернальній тематиці літератури жахів. Втім, на самому початку з усіх страхів в її книжці – лише таємничі події в містечку. Звісно, що саме туди вирушили ліквідатори побутової нечисті. А розпочалося все з екзаменаційного завдання, яке потрібно було виконати юному Тому Томскі для отримання Диплома Мисливця за Привидами Третього Ступеня.

Але навіть незважаючи на те, що завдання на перший погляд здавалося простим і безпечним, авторка у передмові завбачливо просить своїх читачів відкласти книгу з настанням темряви. А також не радить читати її в закинутих і туманних місцях. Знов-таки саме в одному з таких місць юний герой книжки мало не завалив іспит, зустрівшись з такими представниками потойбіччя, яких годі було зустріти в підручнику.

Стежте за найцікавішими новинами з розділу НВ STYLE в Facebook
Редактор: Марія Кабацій
Показати ще новини
Радіо НВ
X