Лідерство в буремні часи. Які п’ять принципів допомогли трьом американським президентам зберегти величність США

22 червня 2021, 20:00

Історія визначила, у чому саме мали рацію колишні лідери великих держав і чого їм вдалося досягти. З цієї точки зору розкриває поведінку президентів США у книзі Лідерство у буремні часи (Vivat, 2021) американська історикиня і політологиня Доріс Кірнс Ґудвін. НВ публікує уривки з цієї книги, які були надані Видавництвом Vivat, її видавцем в Україні.

У Лідерстві у буремні часи авторка розкриває поведінкові моделі трьох президентів США — Авраама Лінкольна, Теодора Рузвельта і Франкліна Рузвельта.

1 Тренуйтеся комунікувати

Відео дня

Середньостатистичний лідер в нашій уяві — людина харизматична. Саме таким був Авраам Лінкольн, перекази про характер якого часто більш насичені, аніж про його політичні рішення. З хорошою пам’яттю, логічним мисленням і любов’ю до словесних перепалок, Лінкольн, попри наявність формальної освіти, вмів розважати публіку. У 21 рік він почав працювати клерком у магазині метушливого містечка Нью-Сейлем. Спочатку мешканці його не злюбили, але з часом майже кожен відзивався про Авраама як про відкритого, дружнього й чуйного.

З часом Лінкольн розвинув й одну зі своїх найголовніших рис — емпатію. Сталося все після досить прикрого конфлікту:

«Інколи гумор Лінкольна переходив межу, а жарти ставали мстивими й навіть жорстокими. Якось демократ Джесс Томас «трохи посміявся» з Лінкольна, у відповідь на це той мобілізував увесь свій неперевершений дар акторства й пародії. Він імітував Томасів голос і жести, часом карикатурно зображував його ходу і рухи. Натовп підбадьорював Лінкольна схвальними вигуками й сміхом, тож він «дав волю пекельному образливому глузуванню» і ще більше висміяв Томасову «недоладну» вимову. Раптом Томас, який сидів у залі, розплакався. Історія про те, як з нього «зняли шкіру», швидко поширилась містом. Зрозумівши, що перегнув палицю, Лінкольн щиро вибачився перед Томасом.

Довгі роки згадка про той вечір сповнювала його серце глибокого смутку. Поступово, хоча це й не завжди вдавалося, він навчився опановувати свої імпульсивні бажання завдавати комусь болісних ударів у відповідь. Він прагнув чогось значно більшого, ніж задоволення від майстерного приниження інших".

Авраам Лінкольн (Фото: Samir Luther/Flickr)
Авраам Лінкольн / Фото: Samir Luther/Flickr

2 Займайтеся самоосвітою

Міцна статура зіграла не на руку Лінкольну. Через неабияку фізичну силу і здоров’я батьки зробили ставку не на тому, щоб хлопець розвивався інтелектуально, а на його допомозі по господарству. Батьку не подобалося, що Авраам гає час за читанням, він постійно відбирав книжки та розганяв компанії, які приходили послухати вичитані розповіді сина. Але хлопець все вишукував книжки у сусідів. Вже у дорослому віці він самостійно зайнявся вивченням права:

«Розуміючи, що знання права допоможе політичній кар'єрі, у перервах між законодавчими сесіями Лінкольн вивчав юриспруденцію. Самоук з волі обставин, він казав, що «вчився сам» пізно вночі. Відпрацювавши вдень землеміром та поштовим клерком, зосереджено аналізував судові справи та прецеденти. Він брав по одній книзі з колекції Джона Стюарта, свого колеги-депутата, який мав юридичну практику в Спрінґфілді. Закінчивши одну книжку, він йшов двадцять миль пішки з Нью-Сейлема до Спрінґфілда по наступну. Сил додавала непохитна мета. «Бери книжки, читай їх і вивчай, — давав він пораду студентові-правнику двадцять років по тому, — завжди пам’ятай, що твоє власне бажання досягти успіху значить більше, ніж будь-що інше».

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Теодор Рузвельт (по середині) (Фото: Jenny Bowen/Flickr)
Теодор Рузвельт (по середині) / Фото: Jenny Bowen/Flickr

3 Загартовуйте силу волі

Теодор Рузвельт — виходець із привілейованої сім'ї, який, однак, не мав значного хисту. Політика взагалі становила на період його юності обмежене коло осіб, тож він вважав, що пробитися у цю касту стане його основною метою. Задля цього він тренував власні амбіції.

Ніхто не вірив, що Теодор виживе. Постійні приступи астми ще в дитинстві змушували близьких добряче понервувати, особливо батька. Той міг годинами їздите на колісниці нічним містом, сподіваючись, що холодний шквал повітря перезапустить синові легені. Батько ж посприяв інтелектуальній освіті сина. Слабкий тілом, Теодор мав волю до навчання, що й давало йому снаги жити далі, попри кволість.

«Історія Теодора Рузвельта, — писав біограф, — це історія маленького хлопчика, який читав про видатних людей і вирішив стати одним із них. Це надзвичайно правдиве спостереження, але приклад героїчного ідеалу молодий Рузвельт віднайшов не у вигаданих героях, а у власному батькові».

Теодор займався благодійністю, був начитаним і тримався благородно. Ці успадковані від батька риси стануть основним джерелом його успіху.

Франклін Делано Рузвельт (Фото: Franklin D. Roosevelt Presidential Library & Museum)
Франклін Делано Рузвельт / Фото: Franklin D. Roosevelt Presidential Library & Museum

4 Не обов’язково бути нахабним, щоби мати авторитет

Лідер у Франкліні Рузвельті проявився не відразу. Він ніколи не був конфліктним, завжди поводився виважено. В дитинстві Франклін узагалі був настільки спокійним, що навіть хвалився батькам, коли вперше проявив непокору:

«Сьогодні мені вперше зробили запис за погану поведінку. Я розмовляв на уроці і дуже цьому радий, — написав він батькам, — бо всі почали вважати, що у мені немає духу шкільництва». Тридцять років по тому, коли у 1932 році Рузвельт став президентом, Ендікотт Пібоді сказав: «Багато написано про шкільні роки Франкліна Рузвельта у Гротоні. Здається, нема чого й додати про враження, які він залишив по собі після випуску. Він був тихим хлопцем, успішним і розумним, завжди мав хороші, хоч і не блискучі, результати. Фізично він був трохи заслабким для значних успіхів». Цьому досить точному спостереженню бракує важливої деталі: перед приїздом до Гротона цьому балуваному хлопцеві однолітки не поставили й синця".

Утім Франкліну легко давалося прийняття рішень, і після їх ухвалення він завжди вперто стояв на своєму. Обравши собі кохану, він твердо вирішив одружуватися, попри те, що це засмутило його матір. З майстерною дипломатичністю пояснив він їй — вона мусить бути щасливою, якщо щасливий її син. З такою ж сліпою впевненістю він заявляв, що виграє вибори.

Франклін Делано Рузвельт (Фото: Franklin D. Roosevelt Presidential Library & Museum)
Франклін Делано Рузвельт / Фото: Franklin D. Roosevelt Presidential Library & Museum

5 Не бійтеся інновацій і ризиків

Франклін був одним із тих політиків, які вирішили, що для перемоги їм потрібно зустрітися особисто з кожним виборцем. Але підхід до цього він обрав своєрідний, навіть в дечому епатажний, не дуже схожий на його звичний спокійний і виважений характер.

Це зараз політики можуть мати будь-яку машину, про яку мріють, — тоді ж для поїздок слугували колісниці, а автомобілі були такою ж новацією як поп-іт. Та Франклін ризикнув її випробувати:

«На початку агітаційної кампанії перед виборами до Законодавчих зборів він найняв візника з конем і двоколкою для об'їзду свого округу. Однак до сенатського округу входило три райони й він мав загальні розміри тридцять миль завдовжки та дев’яносто миль завширшки. До виборів лишалося всього п’ять тижнів. Обдумавши питання, Франклін запропонував інновацію. Він стане першим кандидатом, який об'їде свій округ не на кобилі з бричкою, а на авті! Досвідчені радники застерігали, що він припускається помилки. „Автомобілі щойно з’явилися“, — нагадував Мек. „Пересідай на кобилку!“ — кричали фермери проїжджим водіям, чиї машини часто-густо ламалися в дорозі. „Побачивши ці „новітні штуковини“, — пояснював Мек, — схарапуджені коні часом кидаються навтьоки й розбивають фермерські повозки“. Попри всю небезпеку можливість здійснити революційний прорив у кампанії заволоділа уявою Франкліна. Як покаже час, схильність до інновацій залишиться з ним надовго. Рузвельт знайшов шофера, яскравий червоний „максвелл“ і запросив двох колег-демократів, які збирались агітувати за себе на інших виборчих округах, долучитися до об'їзду місцевості у стилі веселого цирку-шапіто. Місцеві захоплено зустрічали це прикрашене прапорцями та виборчими лозунгами новомодне диво техніки, що роз'їжджало вибоїстими дорогами штату зі швидкістю двадцять миль на годину. Маленьку незручність зі сполоханими кіньми Рузвельт також перетворив на перевагу. Водієві він наказав зупиняти машину, щойно на горизонті забовваніє упряжка з кобилкою. Демонстрація поваги не лише вражала фермерів, а й дозволила Франкліну відрекомендуватися й потиснути руку кожному зустрічному».

Книга Лідерство у буремні часи буде представлена 26 червня о 18:00 під час презентації в межах Книжкового Арсеналу на Бізнес-сцені.

Показати ще новини
Радіо НВ
X